«Зелена економіка»: Україна не має пасти в ній задніх

Про це йшлося  на неформальній зустрічі вітчизняних експертів у галузі альтернативної  енергетики та екології Green Hub  «Нова Паризька угода зі зміни клімату: що для України?”.  На зустрічі, ініційованій  національним Центром «Розвитку КСВ»,  вони спільно з громадськими активістами, представниками соціально відповідального бізнесу та  зацікавленими медіа обмінялися думками щодо того, як впроваджувати в Україні угоду, котра, як відомо, прийшла на зміну Кіотському протоколу. Захід відбувся за підтримки Програми зеленої економіки.

Принагідно зазначимо, що Програма сприяння зеленій модернізації української економіки спрямована на те, щоб державні установи, малі та середні підприємства, а також професійні об‘єднання кращим чином використовували передові знання та нові інструменти задля розвитку зеленої економіки. Програма зеленої економіки фінансується Федеральним міністерством економічного розвитку та співробітництва Німеччини (BMZ) з лютого 2014 р. по березень 2017 р. на трьох рівнях: національний рівень (Міністерство економічного розвитку та торгівлі); регіональний рівень (державні установи, організації недержавного сектору, окремі великі підприємства, малий та середній бізнес, представники громадянського суспільства, бізнес асоціації та торгово-промислові палати); рівень компаній (надавачі бізнес-послуг).

Нагадаємо, що Паризька угода зі зміни клімату була прийнята у французькій столиці Парижі 195-ма країнами світу на 21-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (грудень,  2015 р.). Відтак, нею було встановлено глобальну ціль щодо недопущення підвищення загальнопланетарної температури більше 2^оС від доіндустріального рівня. Хоча угода наразі  не накладає юридичні зобов’язання на ці країни, але після доповнень та остаточного її введення в дію в 2020 році, вона стане загальнообов’язковою

Відтак, паризька угода поставила перед світом наступні завдання: сприяти декарбонізації енергетичного сектору, провести структурні зміни в традиційній  промисловості та запровадити нові технології виробництва. Також угода дала потужний сигнал інвесторам: скажімо, одразу після її підписання акції вугільних компаній на світовому ринкові  суттєво впали (наприклад, акції найбільшої в світі вугільної компанії Peabody впали відразу на 12,5%).

На жаль, нині «Україна інституційно до цього не готова, а податок на викиди парникових газів є дуже низьким» (Олексій Хабатюк, Фонд екологічних інвестицій). Тому важливо “заохочувати бізнес добровільно скорочувати викиди як частину своєї КСВ-стратегії” (Лесь Басков, експерт) та «інвестувати в зелені електростанції» (Дмитро Довженко, Інститут суспільно-економічних досліджень).  Тому основними завданнями для українського бізнесу в найближчі роки мають стати: підвищення ресурсоефективності, використання відновлюваних джерел енергії, зменшення навантаження на довкілля, що напряму впливає на здоров’я населення, і прозора звітність.

Отож, під час жвавої дискусії учасники заходу висловили свої ідеї щодо того, як впровадити Паризьку угоду  в Україні. Насамперед, слід: “розробити довготермінову стратегію низьковуглецевого розвитку” (Інна Індутна, ГО “УМКА“) та “національний план по зміні негативних наслідків від зміни клімату” (В’ячеслав Потапенко, Інститут зеленої економіки); модернізувати технології виробництва (Юлія Огаренко, експерт).