Запитувати у мешканців та все оприлюднювати: нове у співробітництві територіальних громад

Разом легше вирішувати складні питання, а ще – дешевше і менш ресурсно затратно. І це доводить приклад 839 українських громад, які станом на 1 квітня 2025 року уклали 615 договорів міжмуніципального співробітництва. І таке співробітництво стає дедалі активнішим, адже дозволяє ефективніше долати виклики війни.

«Міжмуніципальне співробітництво зарекомендувало себе на практиці як дієвий механізм об’єднання зусиль для вирішення спільних проблем громад. Зокрема, як механізм, що допомагає у забезпеченні сталого розвитку, збалансування послуг, яких не вистачає у тій чи іншій громаді, а також дає можливості обмінюватись досвідом, створювати спільні проєкти», – зазначає радник з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області Андрій Дишлюк.

У липні набув чинності закон № 4425, який вніс корективи в питання співробітництва територіальних громад, зокрема, в Закони «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про співробітництво територіальних громад».

Новації у процедурі, формах та припиненні ММС

• Не лише надання згоди на організацію співробітництва громад, а й щодо приєднання до співробітництва територіальних громад, – виключна компетенція рад громад (зміни до пункту 33-1 частини 1 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»);
• Відтепер договір про співробітництво громад може поєднувати декілька форм співробітництва територіальних громад. Наприклад, один договір може передбачати і делегування певних функцій, і спільну реалізацію проєкту.
• Визначено нову форму співробітництва територіальних громад ( частину 1 статті 4 Закону «Про співробітництво територіальних громад» доповнено пунктом 6) – утворення агломерації.

«Це перспектива для співпраці великих міських громад та приміських територій, що дозволяє їм співпрацювати на рівні функціональних зон. Проте в прикінцевих положеннях Закону № 4425 зазначено, що про агломерації має з’явитись окремий закон. Нова форма означає, що громади можуть об’єднуватись у розширені групи для вирішення широкого спектру питань – транспорт, економіка, екологія. І це доволі близько до європейських моделей міжмуніципальних агломерацій», – акцентує Андрій Дишлюк.

• Якщо до схвалення проєкту договору про співробітництво один із потенційних учасників відмовився, комісія з підготовки проєкту договору ММС може прийняти рішення про підготовку нового проєкту договору.

«Це робить процес більш гнучким і дозволяє не починати усе з нуля. У попередній версії закону не існувало чіткої процедури, якщо один із суб’єктів співробітництва відмовився від участі у ньому. На практиці це означало зрив домовленостей і початок нових переговорів з іншими партнерами», – додає експерт.

• Всі процедури у випадку приєднання до співробітництва від проведення переговорів, підготовки, публічних консультацій до схвалення проєкту додаткового договору про приєднання до співробітництва здійснюються територіальною громадою, яка приєднується до співробітництва.
• Один примірник договору про співробітництво, додаткового договору про приєднання передається для внесення до реєстру про співробітництво територіальних громад Мінекономрозвитку (органу, що веде Реєстр) не пізніше ніж на п’ятий робочий день з дня підписання договору всіма сторонами.
• З’явились дві нових підстави для припинення ММС: відсутність співпраці протягом року та зміна адміністративно-територіального устрою (об’єднання/приєднання всіх суб’єктів співробітництва).

Публічність рішень та залучення мешканців

Також серед новацій законодавства про співробітництво громад – закріплення більшої публічності процесу організації ММС і залучення до цього процесу жителів громади.

• Засідання комісії з опрацювання проєкту договору про співробітництво, згідно із частиною 2 статті 7 Закону № 1508, відтепер підлягає відео фіксації зі зберіганням запису засідання не менше 5 років, а рішення приймаються більшістю від складу. Також відеозапис засідання є невід’ємною частиною протоколу засідання комісії та оприлюднюються на офіційних веб-сайтах усіх суб’єктів співробітництва протягом п’яти робочих днів після проведення засідання.
• Замість громадського обговорення пропозиції про співпрацю тепер у частині 2 статті 6 Закону № 1508 передбачене проведення публічних консультацій щодо пропозиції.

«Це не просто зміна термінології. По-перше, публічні консультації передбачають певний регламент. По-друге, підкреслюється офіційний характер збору думок населення. Також у доповненій статті говориться, що голова громади, отримавши пропозицію про співпрацю, зобов’язаний протягом 60 днів проаналізувати її разом з виконавчими органами ради і провести такі публічні консультації з громадянами», – каже Андрій Дишлюк.

Запровадження обов’язкової процедури проведення публічних консультацій в процесі надання згоди на співробітництво з іншими територіальними громадами робить роль жителів громади у цьому процесі більш вагомою. Проте і викликає на сьогодні певні складнощі, адже Закон України «Про публічні консультації» прийнятий, але набирає він чинності лише через 12 місяців після припинення дії воєнного стану в Україні.

За словами радниці з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Харківській області Тетяни Філатової, сьогодні ОМС згідно із прикінцевими та перехідними положеннями закону № 4425 мають керуватись власними локальними актами (рішеннями рад) щодо порядку проведення публічних консультацій. Це зокрема Статути територіальних громад. Якщо ж і Статут громади поки не прийнятий чи ще не приведений у відповідність до вимог Закону про народовладдя, то керуватись необхідно рішеннями рад, що діяли станом на 8 січня 2025 року (прикінцеві та перехідні положення Закону №3703).

«Якщо ваша громада зацікавлена у співробітництві та бажає його правильно оформити, ви маєте врахувати вимоги закону, що стосуються проведення громадських обговорень, як однієї з форм публічних консультацій», – роз’яснює Тетяна Філатова.

Також істотно впливають на посилення ролі жителів у співробітництві громад і норми закону, що закріплюють їхнє право бути ініціаторами співробітництва громад. Таке право жителями громади реалізується в порядку місцевої ініціативи. І тут теж є нюанс, адже порядок внесення місцевої ініціативи визначається Статутом громади. Якщо ж Статут не затверджений чи не приведений у відповідність до вимог Закону про народовладдя, то варто послуговуватись статтею 9 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, про письмову форму місцевої ініціативи, а також порядку її розгляду радою – з обов’язковим запрошенням ініціаторів та прийняттям рішення.

«У цьому випадку також маємо звернутись до перехідних положень Закону № 3703, які говорять, що до затвердження Статуту чи приведення його у відповідність до закону про місцеве самоврядування, ОМС мали б керуватись своїми локальними рішеннями, які діяли станом на 8 січня 2025 року», – наголосила Тетяна Філатова.

Винятки з процедури, фінансування та воєнний стан

Але закон, як і кожне правило, має винятки. Усі згадані вище новації щодо прозорості, публічності процесу організації міжмуніципального співробітництва та залучення жителів громади, передбачені статтями 5-8 закону № 1508, можуть не застосовуватися до окремих видів договорів ММС під час дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення.

Йдеться про договори щодо підтримки сектору безпеки та оборони; ліквідації наслідків збройної агресії; забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; забезпечення реабілітації та підтримки ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

«Доповнення закону статтею 8-1 відображає реалії сьогодення. Вона встановлює особливі умови застосування вимог закону у період дії воєнного та надзвичайного стану. Ця норма забезпечує гнучкість та оперативність у критичні періоди і дозволяє громадам швидко реагувати на виклики», – говорить Андрій Дишлюк.

Також у період дії надзвичайного стану вимоги, передбачені статтями 5-8 закону № 1508, можуть не застосовуватися до договорів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного, регіонального та місцевого рівнів.

Окрім того, у частині 5 статті 9 Закону № 1508 закріплено можливість продовження строку дії договору ММС для досягнення цілей співробітництва без проведення публічних консультацій. А також – право фінансувати заходи співробітництва у поточному бюджетному році в межах бюджетних призначень, не чекаючи наступного бюджетного періоду.

Підсумовуючи огляд змін у сфері міжмуніципального співробітництва, експерти кажуть про чіткіше врегулювання багатьох питань співпраці у законодавчому полі. А також радять громадам вже зараз напрацьовувати і затверджувати власні статути, щоб виконувати вимоги закону щодо проведення публічних консультацій в процесі організації співробітництва громад.