Закриття Меджлісу стане кульмінацією репресивних заходів проти кримськотатарської громади

“Найбільше від репресивної політики де-факто влади Криму страждає кримськотатарська громада. Їх публічні заходи регулярно забороняються, в домівках лідерів та активістів відбуваються обшуки, їх затримують на основі політично вмотивованих звинувачень. Примусове закриття кримськотатарських медіа позбавило спільноту місцевих незалежних ЗМІ. Закриття ж Меджлісу буде кульмінацією репресивних заходів проти кримських татар”, зазначила Тетяна Мазур, директор Amnesty International в Україні.

Напередодні другої річниці анексії Росією Кримського півострова, де-факто влада має на меті позбавити кримських татар їх представницького органу, Меджлісу кримськотатарського народу. 17 березня Верховний Суд Криму розпочав слухання справи, за заявою де-факто Прокуратури півострова проти Меджлісу, відповідно до російського законодавства про екстремістську діяльність.

“Безпідставне звинувачення Меджлісу у тому, що він є “екстремістською організацією”, необхідно зняти, а репресії проти кримськотатарських, проукраїнських чи будь-яких інших активістів, котрі висловлюють власні погляди у Криму, мають бути припинені. Належним чином має також дотримуватись право на свободу зборів, об’єднань та вираження”, йдеться у заяві.

Справа проти Меджлісу – лише один приклад з цілої низки репресій проти кримськотатарської спільноти. 15 лютого де-факто Прокурор Криму розпочала провадження проти Меджлісу, безпідставно стверджуючи, що це «екстремістська» організація. Головним аргументом Прокурора було те, що лідер Меджлісу у екзилі Рефат Чубаров відмовився визнати легальність анексії Криму Російською Федерацією, висловлювався за економічну та енергетичну блокаду півострова зі сторони України та неодноразово закликав повернути півострів Україні.