Законопроєкти, що мають захистити постраждалих від війни: які з них варто ухвалити, а які – становлять ризики

Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, 6 лютого, у день початку ХІ сесії Верховної Ради, представила дорожню карту законопроєктів, які мають захистити права постраждалих від війни. Правозахисники звертають увагу влади, що деякі із зареєстрованих законопроєктів становлять ризики, тому їх треба доопрацювати чи відхилити.

Серед законопроєктів, які перебувають у “зеленій” частині карти, тобто підтримані правозахисниками, є проєкт №9069, що спрощує порядок встановлення фактів шлюбу чи розірвання шлюбу на окупованих територіях. Також законопроєкт дозволить проводити державну реєстрацію актів цивільного стану, що зареєстровані на території інших держав щодо громадян України. Реєстрація також буде можлива на підставі повідомлень компетентних органів іноземних держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори. 

У “жовтій” частині документа правозахисники вказали законопроєкти, які варто доопрацювати перед ухваленням. Серед них є проєкт №10256 “Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”. 

За словами правозахисників, цей проєкт передбачає створення Державного реєстру осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії РФ. Водночас положення не містять інструментів компенсацій, зокрема й невідкладних репарацій. Законопроєкт пропонує інструмент обліку шкоди життю та здоров’ю, проте не адресує її.

“Перелік випадків, за яких виникає шкода життю та здоров’ю, є дуже широким, що викликає сумніви в можливості належного обліку та перспективі відшкодування. Незрозумілим є й те, як мета законопроєкту узгоджується з процесом утворення на рівні Ради Європи Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, який є першим кроком до міжнародного компенсаційного механізму”, – вказують правозахисники в аналізі.

Крім того, представники правозахисних організацій звернули увагу на законопроєкт №10355 – його варто відхилити. Як ідеться в аналізі правозахисників, проєкт принесе зміни, за якими виплата пенсій засудженим за злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку на час відбування покарання буде в мінімальному розмірі. Такі зміни застосовуватимуть і до осіб, які є підозрюваними чи обвинуваченими у вчиненні таких кримінальних правопорушень.

“Запропоновані зміни є більш ніж дискусійними для заявленої мети, а також містять ознаки, які вказують на порушення фундаментальних принципів Конституції України. У разі прийняття законопроєкту у поточній редакції існує висока вірогідність оскарження, зокрема й у Європейському суді з прав людини”, – вважають правозахисники.

Також у дорожній карті законопроєктів правозахисники закликали парламент стати відкритішим для медіа та суспільства, оскільки з початком повномасштабної війни участь у засіданнях Ради чи профільних комітетів для громадськості обмежена. З повною позицією можна ознайомитися тут.

Переглянути дорожню карту можна тут.

Довідково. До Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “КримСОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Схід SOS”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.

Джерело: ZMINA.