Задля подолання в Україні епідемії туберкульозу пацієнт має стати в центрі уваги держави та громади

24 лютого 2017 року в УНІАН представники державних, громадських та пацієнтських організацій обґрунтували доцільність впровадження амбулаторної моделі лікування хворих на туберкульоз (ТБ), як однієї з найважливіших складових реформування системи охорони здоров’я для подолання епідемії туберкульозу в Україні.

Участь у заході взяли в.о. начальника Управління громадського здоров’я МОЗ України Наталія Півень, начальник відділу профілактики та лікування туберкульозу Державної установи «Центр громадського здоров`я» МОЗ України Яна Терлеєва,  виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» Андрій Клепіков,  Голова правління ГО «Всеукраїнська асоціація людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніші за ТБ» Віктор Пилипенко та Голова правління БО «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко.

Епідемію туберкульозу в Україні оголошено в 1995 році. Відтоді минуло понад 20 років, але не тільки не досягнуто доепідеміологічного рівня захворюваності, а й за усіма епідемічними показниками ситуація погіршилася. Щорічно в країні ТБ діагностується у понад 30 тисяч осіб (4 нові випадки щогодини). Кожен восьмий хворий помирає. Останнім часом все більшого поширення в Україні та світі набувають форми туберкульозу, нечутливі (резистентні) до традиційних препаратів, лікування яких потребує значно більше часу та грошей.

“Україна разом з Нігерією, Філіппінами та Китаєм увійшла до четвірки країн світу із найгіршими показниками зростання захворюваності на саму складну для лікування форму туберкульозу – мультирезистентну (МРТБ). Більш того, наша країна, нажаль, “лідирує” і за рівнем смертності хворих на МРТБ та за неефективністю лікування. В останні роки лише близько 40% хворих на МРТБ змогли вилікуватися”. – повідомив виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» Андрій Клепіков. – “Але існує рецепт виведення країни з цієї кризи – в рамках пілотних проектів Альянс громадського здоров’я довів, що завдяки поєднанню медичної, соціальної та психологічної підтримки можна покращити показник виліковності мультирезистентного туберкульозу в два рази. Ці пацієнт-орієнтовані моделі нарешті мають стати складовою державної політики!”

Наявна система надання протитуберкульозної допомоги, орієнтована на концентрацію хворих в умовах стаціонару, не відповідає сучасним міжнародним практикам, є економічно обтяжливою та не дозволяє забезпечити охоплення населення, передусім з уразливих груп, доступними та якісними послугами з профілактики, виявлення, діагностики та лікування ТБ.

«Хоч і Національна програма проти туберкульозу й завершена у минулому році, однак це не стало перешкодою у забезпеченні пацієнтів належним лікуванням» – інформувала начальник Управління громадського здоров’я МОЗ України Наталія Півень. – «Фінансування заходів протидії туберкульозу збільшена у 2017 році більше ніж у двічі. Паралельно групою експертів напрацьовано нову нацпрограму протидії захворюванню на 2017-2021 роки, що наразі обговорюється».

Серед основних бар’єрів для подолання епідемії туберкульозу, зокрема, низький рівень доступності медичних послуг, вертикальна структура охорони здоров’я, високий рівень стигматизації та дискримінації основних груп населення, яких торкнулося захворювання на  ТБ в системі охорони здоров’я, недостатня поінформованість про важливість своєчасної діагностики та лікування туберкульозу тощо.

«Ризик передачі інфекції від хворого на ТБ значно зменшується в середньому через тиждень від початку ефективного лікування, а за деякими даними навіть через 3 дні після належного прийому протитуберкульозних препаратів», – підкреслила провідний фахівець з питань туберкульозу Центру громадського здоров’я МОЗ України Яна Терлеєва. Вона також зазначила, що вплинути на покращення результатів лікування можна за рахунок вироблення прихильності пацієнтів до лікування та залучення фахівців первинної ланки та неурядових організацій і що така практика наразі довела свою ефективність у Європейських країнах та відповідає рекомендаціям ВООЗ.

«Наша мета на найближчі роки – підвищення політичної прихильності і відповідальності регіональної і центральної влади до боротьби з епідемією туберкульозу в Україні, мобілізація основних груп населення, яких торкнулася проблема туберкульозу, регіональних громад та загального населення України на підтримку пацієнт-орієнтованого лікування ТБ» – зазначив Голова правління БО «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко, – «Задля досягнення нашої мети ми плануємо:

1. Посилити політичну прихильність і відповідальність регіональної і центральної влади в питаннях протидії епідемії ТБ в Україні, включаючи виділення адекватних ресурсів.

2. Забезпечити ранню діагностику туберкульозу, сприяти розробці і впровадженню стратегії і механізмів пацієнт-орієнтованої моделі лікування і її включення в регіональні і національні плани охорони здоров’я.

3. Забезпечити справедливий доступ хворих до якісного лікування туберкульозу з урахуванням пацієнт-орієнтованої моделі лікування туберкульозу з метою підвищення їх прихильності до лікування.

4. Сприяти зміцненню співтовариства людей, які постраждали від туберкульозу, на рівні місцевих громад, і координації з організаціями громадянського суспільства та регіональними органами влади».

*                         *                         *

Захід організовано БО «Фундація «Громадських рух «Українці проти туберкульозу» в рамках участі в регіональному проекті «Зміцнення систем охорони здоров’я для ефективного контролю за ТБ і МР-ТБ в країнах Східної Європи і Центральної Азії» (проект TB-REP), що спрямований на реформування системи протитуберкульозної допомоги, як частини загальних реформ охорони здоров’я, та надає технічну підтримку протитуберкульозним проектам організацій громадянського суспільства. Реалізується проект за фінансової підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією і охоплює 11 країн Східної Європи і Центральної Азії (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Узбекистан, Україна, Таджикистан, Туркменістан).

Думка автора (авторів), висловлена в даній публікації, може не збігатися з думкою ГФ, Основного реципієнта та інших партнерів проекту ТБ-REP.