За пів року вторгнення Росія скоїла 435 злочинів проти журналістів та медіа – ІМІ

За пів року повномасштабної війни росія скоїла 435 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.Станом на 24 серпня російські військові вбили ...

6304ff7474123-barom-cov-august_600x330
За пів року вторгнення Росія скоїла 435 злочинів проти журналістів та медіа – ІМІ

За пів року повномасштабної війни росія скоїла 435 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Станом на 24 серпня російські військові вбили загалом 37 журналістів в Україні. З них вісім журналістів убито під час виконання професійних обов’язків. 

Ще 14 журналістів були поранені. 

Досі зниклими вважаються четверо журналістів – троє маріупольських та журналіст УНІАНу Дмитро Хилюк, який зник на Київщині під час російської окупації. 

За даними ІМІ, російські військові вбили вісім журналістів під час виконання ними професійних обов’язків. З них троє українських та п’ять іноземних, дві жінки та п’ять чоловіків.

6304fe3b87635-imi-russiancrimes-halfayear21

1. Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE, загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві.

2. Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times, репортер Time, розстріляний росіянами 13 березня в Ірпені на блокпості.

3. П’єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області.

4. Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка, загинула 14 березня разом з П’єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області.

5. Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві.  

6. Максим Левін, фоторепортер, воєнний кореспондент. Працював з багатьма міжнародними агенціями та українськими виданнями, зник 13 березня, 1 квітня знайдено вбитим.

7. Мантас Кведаравічюс, литовський режисер та документаліст, вбили в Маріуполі.

8. Фредерік Леклерк-Імхофф, журналіст французького каналу BFMTV, загинув на Луганщині 30 травня внаслідок російського обстрілу евакуаційного авто.

29 медійників загинули як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів, не під час виконання ними журналістських обов’язків. 

Так, у липні в боях під Бахмутом (Донецька область) загинув журналіст Олександр Савоченко, який з початку повномасштабного російського вторгнення добровольцем пішов захищати Україну. До повномасштабної війни Олександр Савоченко працював у Києві журналістом: спочатку на СТБ, потім в інформаційному агентстві AFP, пізніше на Суспільному. Робив аналітичні сюжети, зокрема про економіку та політику. 

1. Олександр Литкін, журналіст “КNК Медіа”, загинув 13 лютого в с. Романівка внаслідок обстрілу військовослужбовцями збройних сил рф.

2. Ділєрбек Шакіров, цивільний журналіст інформаційного тижневика “Навколо тебе”,  був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона з автоматичної зброї.

3. Сергій Пущенко, графік і живописець, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, лауреат журналістських премій, волонтер і ветеран АТО, загинув 2 березня у Василькові разом із побратимами з тероборони.

4. Віктор Дудар, військовий журналіст, загинув 6 березня під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом.

5. Павло Лі, актор, ведучий телеканалу “Дом”, у перші дні повномасштабної війни став волонтером, допомагав людям з евакуацією, координував процес збору і роздачі гуманітарної допомоги, допомагав місцевій самообороні. Він загинув 6 березня під Ірпенем, коли цивільне авто, в якому він був з іншими волонтерами, потрапило під російський обстріл.

6. Віктор Дєдов, оператор  телеканалу “Сігма”, загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку.

7. Олег Якунін, редактор запорізького сайту misto.zp.ua, загинув 18 березня, захищаючи Україну від російських окупантів. 

8. Лілія Гумянова, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості, загинула 19 березня внаслідок російських обстрілів Маріуполя.

9. Юрій Олійник, оператор 24 каналу, загинув 23 березня в боях біля Попасної Луганської області.

10. Сергій Заїковський, публіцист, історик, перекладач, загинув 24 березня в бою з російськими окупантами під Києвом.

11. Денис Котенко, співробітник пресслужби Міністерства ветеранів, загинув 24 березня в бою з російськими окупантами під Києвом.

12. Євген Баль, журналіст, письменник, волонтер, 2 квітня помер унаслідок катувань з боку російських військових у Маріуполі.

13. Роман Нежиборець, відеоінженер чернігівського каналу “Дитинець”, якого в селі Ягідне біля Чернігова вбили у квітні російські військові.

14. Зореслав Замойський, його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі.

15. Віра Гирич, журналістка Радіо Свобода, загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня.

16. Олександр Махов, журналіст каналів “Україна”, “Україна24″, “Дом”, загинув 4 травня через обстріли. Ветеран війни на Донбасі. З початком повномасштабної російської агресії 2022 року знову пішов на фронт.

17. Наталя Харакоззагинула в заблокованому росіянами Маріуполі, журналістка, письменниця, членкиня НСЖУ та Національної спілки письменників України, керівниця літературного клубу “Азов’є”.

18. Євген Старинець, ексменеджер філії “Суспільне Черкаси”, військовослужбовець, загинув 30 квітня в боях за Попасну (Луганщина).

19. Максим Мединський, комунікаційник, військовослужбовець, трагічно загинув під час оборони країни.

20. Оксана Гайдар (псевдонім Руда Пані), загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня.

21. Костянтин Кіц, оператор луцького каналу “Аверс”, загинув, захищаючи на фронті Україну.

22. Ігор Гуденко, фотограф, відеоблогер. Знайдено 27 лютого в Харкові, лікарі констатували його біологічну смерть. Відповідно до висновків лікарів, його смерть не є насильницькою. Ігор Гуденко був похований 7 квітня ритуальною службою.

23. Віталій Дерех, тернопільський журналіст і військовослужбовець Збройних сил України, загинув у бою 28 травня. 

24. Роман Жук, фотограф, відеограф з Мукачева, загинув у війні з росією.

25. Олексій Чубашев, воєнний кореспондент, автор та ведучий програми для військових “Рекрут.UA”, екскерівник Армія FM, військовослужбовець, загинув 10 червня на фронті. 

26. Володимир Даценко, журналіст ГО “Дорожній контроль Вінниця”, волонтер, захисник України, загинув унаслідок ракетного обстрілу Вінниці 14 липня.

27. Карім Гуламов, ведучий музичного телеканалу М2 та військовослужбовець Збройних сил України, загинув на фронті.

28. Микола Рачок, журналіст видання InfoCar, захисник України, загинув на фронті.

29. Олександр Савоченко, журналіст, доброволець, загинув у боях під Бахмутом (Донецька область).

Протягом шостого місяця війни росії проти України ІМІ зафіксував обстріли журналістів, погрози, блокування доступу, захоплення редакцій медіа та поширення російської пропаганди під українським брендом.

Так, під російські обстріли на Донбасі потрапили журналісти проєктів Donbas Frontliner та Ukrainian Witness. Водночас журналісти обох проєктів вважають, що обстріл вівся по них прицільно. Загалом ІМІ зафіксував 25 випадків російських обстрілів журналістів.

Українські медіа продовжують отримувати погрози від росіян на електронні адреси, хоча кількість погроз зменшилася. Так, сайт “Волинь Online” отримав чергові погрози з росії про “бандерівську хунту” та відповідальність за їхню діяльність.

Окупанти захопили в Бериславі (Херсонська область) редакцію місцевої газети “Маяк” і почали випускати під її брендом свою пропаганду.

У тимчасово захопленій російськими окупантами Волновасі Донецької області окупанти вкрали бренд української газети “Наше слово” та видають для поширення своєї пропаганди. Справжнє “Наше слово” припинило друк з початком повномасштабної російської агресії проти України. Усі працівники редакції виїхали з окупованої території, крім однієї колеги, яка загинула.

Крім того, росія заблокувала для російських користувачів українські онлайн-видання “Полтавська хвиля” (через публікацію з інструкцією виготовлення коктейлю Молотова) та херсонське видання “Мост“. За словами редактора “Мосту” Сергія Нікітенка, росіяни обмежили доступ насамперед для мешканців тимчасово окупованої Херсонщини.

З початку широкомасштабного вторгнення рф щонайменше 215 телерадіомовників, онлайн- та друкованих медіа (загальнонаціональних, регіональних та місцевих) припинили повністю або частково свою діяльність через бойові дії та окупацію. Це переважно регіональні медіа із Запорізької, Херсонської, Хмельницької, Харківської, Київської, Донецької, Миколаївської, Сумської, Луганської, Чернігівської областей.

 

Детальніше тут.

 

Джерело: ІМІ.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

У Львові пройшов всеукраїнський турнір з фінансової грамотності

Благодійний фонд «Рокада» розширить підтримку громад у 2024 році

Крок до відновлення: успішні кейси розробки профстандартів

Підприємці 5 громад Сумщини успішно пройшли тренінги з фандрейзингу

Програма німецького уряду Skills4Recovery підтримує навчання робочої сили для відновлення України

Де ВПО можуть отримати безплатну юридичну допомогу? Перелік ініціатив та організацій