За останні 7 років вага голосу громадянського суспільства зросла – експерти

За останні 7 років вага голосу громадянського суспільства зросла. Таку загальну думку озвучили експерти під час пресконференції, присвяченої Революції Гідності та трансформації свідомості південної ...

50620486626_e01fd3a4b7_c
За останні 7 років вага голосу громадянського суспільства зросла – експерти

За останні 7 років вага голосу громадянського суспільства зросла. Таку загальну думку озвучили експерти під час пресконференції, присвяченої Революції Гідності та трансформації свідомості південної та східної України, яка відбулася в пресцентрі Українського кризового медіа-центру. «Після Майдану була задана висока планка революційних ідеалів, які відображали куди має рухатися країна. Якщо подивитися на стосунки влади і громадянського суспільства після Революції Гідності – влада чітко розуміла, що треба його дослухатися, вела діалог і співпрацювала з громадськими організаціями. Основні реформи стали результатом такої співпраці», – наголосив Євген Бистрицький, доктор філософських наук, голова Виборчої Ради UA. 

50619742678_a59360dc48_c

Олексій Гарань, науковий директор Фонду Демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва, навів порівняльний аналіз політичних вподобань українців на прикладі місцевих виборів в Україні у 2020 році. Він зазначив, що в результаті місцевих виборів ми бачимо мозаїчну ситуацію. «Мозаїчна ситуація, яка склалася в результаті місцевих виборі – це добре, бо не буде монополізації влади. Ми бачимо конкуренцію між уламками Партії регіонів, між мерськими партіями на півдні і на сході країни», – сказав він. Щодо геополітичного аспекту бачення майбутнього України, Олексій Гарань зауважив, що більшість жителів півдня і сходу України на гіпотетичному референдумі підтримує вступ до НАТО. Обвалилася підтримка Євразійського союзу і союзу з Росією. В той же час збільшилася підтримка ЄС. «Щодо ідентифікації – по всій Україні опитані віддають перевагу національній, а не регіональній ідентифікації», – додав він. 

Експерти з регіонів підкреслили, що хоча громадянська активність не набула інституційних норм, громадські активісти посилили свій вплив на прийняття рішень і стали активніше працювати з владою. 

«Міська влада в Харкові стала активніше реагувати на запити громадянського суспільства. Харківська міська рада оновилася на 40% і у мене є стриманий оптимізм, що відбудеться зміна самого інституту. Зараз важливо працювати, щоб громадські ініціативи переростали в співпрацю з політикою», – розповіла Юлія Біденко, політична експертка, кандидатка політичних наук, гарантка програми “Глобальні студії та світова політика” ХНУ ім Каразіна. 

«Громадянське суспільство в Запоріжжі помітно зросло і шанси влади на прийняття якихось неприйнятних рішень дуже малі. Сьогодні треба велику увагу приділити просвітницькій роботі та роботі з виборцями – молоддю і старшим поколінням», – додав Ігор Зубко, Голова «Запоріжської Ради Реформ». 

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи