Як захистити трудові права під час карантину – пояснює юрист

Як захистити трудові права найманих працівників під час карантину? Якою має бути оплата праці під час простою? Чи може компанія відправити працівника у неоплачувану відпустку без його згоди? Куди звертатися за захистом своїх трудових прав розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” керівник громадської організації “Трудові ініціативи” Георгій Сандул, голова профспілки будівельників України Василь Андреєв та колишній голова незалежної профспілки кур’єрів Богдан Коханський.

Громадська організація “Трудові ініціативи” створена з метою захисту та забезпечення гарантій трудових прав працівників в Україні. Щодень, до активістів звертаються працівники, які потерпають від порушень трудових прав як на державних підприємствах, так і в комерційних установах, особливо під час карантину.

“Криза COVID-19 та запровадження карантину викрили численні порушення трудових прав. До нас надходить багато запитів щодо роз’яснень трудового законодавства, зокрема громадян цікавить питання звільнення. Одразу зазначу, що звільнення “у зв’язку з карантином” – це не підстава. Багатьох змушують писати заяву за власним бажанням. Це незаконні дії, що підпадають під ознаки кримінального злочину, передбаченого ст. 182 Кримінального кодексу. Щодо відпустки за власний рахунок, зазначу, що це право, а не обов’язок працівника. Тобто примушувати брати відпустку незаконно. Якщо підприємство дійсно зупинилося, то за законом існує таке визначення як простій. Згідно із загальним правилом, під час простою працівникові виплачується дві третини його посадового окладу. Але якщо це простій, що спричинений ситуацією, яка містить потенційну загрозу життю та здоров’ю працівників і оточуючих, йому має виплачуватися середній заробіток”, – наголошуєкерівник громадської організації “Трудові ініціативи” Георгій Сандул.

У зв’язку з поширенням коронавірусу в Україні, парламент ухвалив низку законодавчих нововведень, зокрема у трудовому законодавстві. А саме, визначено порядок оплати праці під час простою підприємств у зв’язку із введенням карантину, надано право роботодавцю доручати працівникам виконувати протягом певного періоду роботу вдома, запроваджено рижим дистанційної (надомної роботи), врегульовано питання гнучкого режиму робочого часу тощо.

“Це дуже важливі питання. Наприклад, дистанційна робота, на якій зараз працює багато людей, не була чітко врегульована законодавством. У середині березня було ухвалено низку законів, що дозволяють особам переходити на гнучкий графік та дистанційну роботу. Якщо підприємство запроваджує дистанційну роботу, ми рекомендуємо працівникам вимагати у керівництва певний офіційний документ. Наприклад, наказ директора по підприємству, за яким вводиться гнучкий графік робочого часу чи дистанційна робота, щоб не виникла ситуація, коли особа повернеться з карантину, а її буде звільнено за прогул”, – підкреслює Георгій Сандул.

Кабмін обмежив роботу громадського транспорту під час карантину. Відтак, не всі категорії працівників мають змогу дістатися до роботи. Чи можуть вони бути звільненими за прогул, пояснює юрист.

“За чинним законодавством прогул – це відсутність на роботі протягом робочого дня понад три години без поважних причин. Якщо причина поважна, немає, наприклад, транспорту або на дорозі сталася аварія, тобто є докази того, що людина фізично не могла дістатися до роботи, і вона зателефонувала, попередила про таку ситуацію – це форс-мажор для працівника. Тож слід пам’ятати, що прогул – це власне відсутність без поважної причини”, – зауважує Георгій Сандул.

Через карантин, багато підприємств та установи призупинили свою роботу. Дехто з керівництва пропонує працівникові “тимчасове звільнення” на час карантину. У чому небезпека такої пропозиції?

“Багато хто з роботодавців пропонують такі умови. Проте жодних гарантій немає. Ми не рекомендуємо так робити, бо немає впевненості в тому, що особу приймуть назад після карантину. Знову ж таки, враховуючи ситуацію на ринку праці в Україні і демпінгові ціни власне на працю, зараз дане місце може зайняти інша людина. Тому це дуже ризиковано“, – зазначає керівник громадської організації “Трудові ініціативи” Георгій Сандул.

Важливе питання – оплата праці під час карантину. Змінюються умови праці, що призводить і до зменшення виплат.

“За українським законодавством будь-які зміни – це зміни істотних умов праці. Про них слід попередити працівниказа два місяці, і якщо людина не погоджується, її можуть звільнити. Якщо працівник працевлаштований не офіційно або працює за сірою схемою, отримуючи мінімалку, а інше – у конверті, то саме цю конвертну частину зазвичай знижують. У цьому випадку можна звернутися до контролюючих органів, податкової, ЗМІ”, – рекомендує Георгій Сандул.

Будівельна галузь – одна з небагатьох, яка не зупинила діяльність на час карантину. Проте забудовники зіштовхнулись з викликами, які порушують їхні трудові права.  

“Номінально будівельна галузь продовжувала працювати. Але виникли проблеми з транспортом, санітайзерами, проблеми з перебуванням на будівельному майданчику певної кількості людей. Тому деякі роботодавці закрили свої підприємства. А трудові права робітників як до карантину, так і зараз порушуються. 9 з 10 працівників працюють без оформлення офіційного трудового договору. І це призводить до невиплати заробітної плати, неналежних умов праці. Відбулося навіть декілька акцій протесту під час останніх місяців проти скорочення, позбавлення роботи, всілякого тиску роботодавців”, – розповідає голова профспілки будівельників України Василь Андреєв.

Під час карантину рекомендовано дотримуватися певних санітарних норм. Компанії мають забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, антисептиками, повинна бути встановлена необхідна дистанція тощо.

“Будівництво – це така галузь, де дуже важко забезпечити, наприклад, під час заливання бетону якоїсь дистанції між працівниками. Попри це, багато роботодавців здійснили певні кроки щодо безпеки своїх працівників. Звичайно, я не буду казати про використання масок, про контроль за їх зміною кожні дві години, який не ведеться. Та й скринінг температурного режиму здійснюється не щодня”, – каже Василь Андреєв.

В умовах карантину, дедалі актуальнішими стають послуги доставки. Про те, на скільки захищені трудові права кур’єрів розповідає колишній голова незалежної профспілки кур’єрів Богдан Коханський:

“Склалася дуже прикра ситуація з трудовими правами працівників цього напряму діяльності. Вона і до карантину була не дуже оптимістична, а зараз люди, які втратили роботу, були відправлені у відпустки за свій рахунок або звільнені, пішли працювати в доставку, в тому числі кур’єрами. Тож через велику кількість бажаючих працювати у службі доставки, умови праці ще більше погіршилися. Була зменшена заробітна плата, збільшення працівників призвело до зменшення кількості замовлень”.

Компанії, що здійснюють доставку, на думку Богдана, переважно не оформлюють працівників офіційно, а відтак не визнають трудових прав між кур’єром і компанією. У такому випадку, працівники не можуть претендувати на соціальний захист, медичне обслуговування тощо.

“У багатьох службах доставки дуже сумна ситуація з трудовим працевлаштуванням. Працівники, взагалі, ніяк не оформлені. Їх навіть за цивільно-правовою угодою не працевлаштовують як підрядників. Тобто людина – ніхто, вона немає жодного доступу до будь-яких соцпакетів, не має права на відпустки, лікарняні тощо. І щоб побороти цю ситуацію слід не замовчувати її, а висвітлювати у засобах масової інформації, роз’яснювати і доводити до широкого загалу”, – зазначає Богдан Коханський.

Слухати ефір 

Дивитися ефір 

Джерело: Українське радіо