Як вирішують проблеми переселенців на підконтрольній частині Донецької області

7 грудня у Краматорську було підведено підсумки роботи проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», що реалізується Данською радою у справах біженців і Всеукраїнським благодійним фондом «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Даний проект являє собою комплексну ініціативу, спрямовану на захист індивідуальних прав, розвиток громадянського суспільства, роботу із законодавчими ініціативами.

Через 18 місяців після початку військових дій постраждалі від конфлікту люди все ще продовжують стикатися з багатьма проблемами. Найчастіше вони відчувають труднощі під час пошуку житла і роботи, отриманні медичної допомоги; вони обмежені у виборі банку при отриманні соціальних виплат і пенсій, зобов’язані повторно подавати документи у соціальні служби при переміщенні з регіону в регіон. Переселенці змушені отримувати нову довідку в органах соціального захисту кожні шість місяців і “відмічатися” в органах міграційної служби з тією ж частотою; в іншому випадку, їх довідки втратять чинність, а всі соціальні виплати (у тому числі і пенсії) будуть припинені до отримання нової довідки та штампа Державної міграційної служби.

Для того щоб вирішити ці проблеми, необхідно скоординувати зусилля НДО, уряду і суспільства. При цьому важливо приділяти увагу не тільки вирішенню термінових гуманітарних проблем, а й виробленню довготривалих рішень.

Проект охопив 20 областей України, в тому числі Донецьку і Луганську. Індивідуальну допомогу отримали понад 1 тис. сімей (у Донецькій області – 293, у тому числі в Слов’янську – 167 і в Маріуполі – 126), у заходах, спрямованих на інтеграцію переміщених людей у ​​місцеві громади, взяли участь більше 3,8 тис. осіб (у Донецькій області – 927, у тому числі в Слов’янську – 650 і в Маріуполі – 277). У проекті були задіяні 6 правозахисних організацій, 22 НДО отримали малі гранти для реалізації власних ідей. Фінансування отримали 100 невеликих ініціатив, де ключову роль зіграли самі переселенці.

Під час роботи проекту було встановлено, що 59% опитаних переселенців до конфлікту одержували соціальну допомогу від держави у будь-якому вигляді, при цьому 11% після переміщення не змогли відновити право на отримання такої допомоги. 21% вимушених переселенців не змогли належним чином завершити трудові відносини з роботодавцями, а 15% з тих, хто звільнився, не отримали свої трудові книжки.

«Найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб, а це більше 500 тисяч, залишилися на підконтрольній території Донецької області. Тому в регіоні проводиться системна робота, спрямована на адаптацію переселенців на новому місці. У Донецькій області працюють дві проектні групи: Слов’янська команда охоплює північну частину, а Маріупольська – південну», – зазначив Кирило Непокритий, керівник регіонального офісу проекту в Маріуполі.

«Переселенці, які проживають на підконтрольній частині Донецької області, в більшості своїй думали, що виїжджають ненадовго, але через тривалі військові дії були змушені залишитися. Коли були вирішені питання з житлом і теплими речами на зиму, залишилася величезна проблема з адаптацією на новому місці. Більшість ВПО дистанціюються від місцевих жителів, хоча нові знайомства допомогли б їм зменшити стрес і, можливо, знайти роботу чи краще житло. Тому одним із наших основних завдань є інтеграція цих людей в місцеві громади. За підтримки нашого проекту пройшли творчі і кулінарні майстер-класи, фотовиставки, культурні вечори, пікніки, хобі-клуби та спортивні змагання, відкриті ігрові кімнати для дітей і гуртки рукоділля для жінок», – розповіла Ірина Степанова, керівник регіонального офісу проекту в Слов’янську.

Велика увага в рамках проекту приділялася зміні законодавчої бази. Адвокаційна команда проекту спільно з іншими правозахисними організаціями розробила поправки до закону про переселенців, і домоглася того, щоб законопроект 2166 був прийнятий Верховною Радою. Враховуючи рішення президента відправити законопроект на доопрацювання, необхідно виконати ще багато роботи, щоб донести владі необхідність пропонованих правозахисниками змін.

«У рамках проекту співробітники ВБФ «Право на захист» надавали допомогу  переселенцям, які у складних життєвих ситуаціях мали боротися із заплутаним лабіринтом державних інституцій та норм. Моніторинг у рамках проекту дозволив Агентству ООН у справах біженців здійснювати конструктивний діалог на всіх рівнях влади та відстежувати ключові проблемні питання для переселенців  по всій Україні», – заявив Аслак Солумсмуен, голова харківського офісу Агентства ООН у справах біженців.

«Однією з ключових особливостей проекту є унікальний досвід співпраці міжнародної та національної організацій на всіх рівнях: від моніторингу ситуації на місцях до впровадження системних змін до законодавства та щоденної практики роботи виконавчих органів влади. Ми як і раніше відкриті для співпраці і діалогу з державними організаціями, громадянським суспільством та місцевими громадами для планування подальших кроків», – підкреслив Андрій Бринь, регіональний координатор з розвитку спроможностей проекту.