Як волинські громади планують розвиток освіти?

Планувати будь-що в умовах війни часто видається не просто складно, а й неможливо. Водночас, жити одним днем – не варіант. Особливо коли йдеться про розвиток тих чи інших галузей в територіальних громадах, які живуть у відносному спокої.

Ще минулого року в межах проєкту Волинського Інституту Права розпочалося напрацювання планів модернізації освітньої мережі у Рожищенській та Любешівській ТГ. Все це відбувалося покроково. Спочатку було організовано поїздки до шкіл. Під час таких заходів залучений до ініціативи експерт з питань освіти Сергій Пазюк та місцеві посадовці спілкувалися з освітянами і батьками учнів про особливості розвитку навчальних закладів їх громад. Далі через звіти та опитування збиралася різна інформація, що стала основою для напрацювань спеціально створених робочих груп за участю посадовців, освітян, громадських активістів. Саме вони і займалися розробкою вже згаданих планів. Звісно війна внесла свої корективи і робота трохи затягнулася, але не зупинилася.

«В Рожищах фактично вже все на фінальній стадії. Наші напрацювання мають затвердити депутати під час сесії. В Любешові план ще доопрацьовується робочою групою. Зокрема зараз тривають обговорення їх структури управління освітою, бо вона у них досить громіздка», – розповідає експерт з питань освіти Сергій Пазюк.

Начальник гуманітарного відділу Рожищенської міської ради Ігор Кузава зазначає, що проєкт Плану розвитку освітньої галузі нині розміщено на офіційному сайті для загального ознайомлення. Невдовзі його буде обговорено на профільній депутатській комісії і орієнтовно в кінці червня представлено на розгляд сесії.

«Завдяки допомозі Волинського Інституту Права і зокрема Сергія Пазюка, ми напрацювали ґрунтовний документ, де визначено різні напрямки і кроки модернізації освіти. Одне із них – це реорганізація шкільної мережі. Розумію, що до цього питання буде найбільше уваги. Водночас зробити це важливо не лише через  низьке наповнення окремих шкіл учнями. Як і в інших громадах, з нас зняли 10 відсотків освітньої субвенцій. Як наслідок, ми не отримаємо понад 9 мільйонів гривень і тому маємо шукати шляхи економії коштів», – каже Ігор Кузава.

Також посадовець додає, що швидким цей процес не буде. Адже відповідно до чинного законодавства, перш ніж зробити реорганізацію шкіл, потрібно рік на обдумування і обговорення всіх робочих моментів.

Щодо Любешівської громади, то поки складно сказати, коли вже згаданий документ буде представлено на затвердження місцевої ради.

 «Робоча група ще доопрацьовує план розвитку. Зрозуміло, що у нових реаліях нам не все вдасться реалізувати. Водночас, ми хочемо окреслити шляхи подолання актуальних освітніх проблем. А вже втілювати то все у життя будемо залежно від ситуації пов’язаної з війною: щось раніше, щось пізніше», – зазначає керівниця управління гуманітарної політики Любешівської міської ради Тетяна Смокович.

На її думку, особливо корисним є залучення до роботи незалежного експерта. Це сприяє не лише більш авторитетному ставленні мешканців громади до здійсненної роботи, а й допомогло усім залученим до розробки плану краще зрозуміти особливості розвитку освіти.

Керівниця Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик зазначає, що цінним у всій цій роботі є не лише створення планів модернізації освітньої галузі. Обговорення; участь в робочих групах; навчання для депутатів по взаємодії із населенням, які теж відбулися в рамках цього проєкту – все це мало на меті навчити людей краще комунікувати одне з одним. Ці навики будуть корисними і надалі, адже розвиток громади не потрібен тільки владі чи лише мешканцям. Це спільна справа, тому і йти до цього треба разом.

Довідково:

Всі ці активності були здійненні в рамках проєкту Волинського Інституту Права «Запровадження якісної комунікації та взаємодії влади та громади для успішної реалізації реформ»  за підтримки програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».