Як українські бібліотеки допомагають переселенцям

Від коворкінгів та терапевтичних занять до мовних занять та курсів зі створення бізнесу. Розповідаємо, як війна змінила роль книгозбірень у громадах, і чому тепер бібліотеки важливі як ніколи.

У чому проблема?

На передовій наші військові захищають і звільняють від окупантів українські території, а в тилу ділянками іншого фронту стають заклади, які до цього займалися суто мирними справами.

Попри всі труднощі українські бібліотеки воєнного часу тримають не тільки інформаційний та освітній фронти, а й стають потужними центрами підтримки найбільш постраждалих від війни верств населення. 

Українська бібліотека воєнного часу — це значно більше, ніж просто книжки. Як сьогодні українські бібліотеки допомагають переселенцям, розповідаємо в нашому матеріалі.

Які рішення?

За майже 11 місяців повномасштабної війни більшість бібліотек країни перетворилися на консультативні центри для ВПО. У них люди, які тікають від війни, отримують інформацію про роботу органів та установ, волонтерських центрів. Тут можна отримати допомогу в оформленні необхідних документів і виплат, дізнатися про місця розподілу гуманітарної допомоги. Більш того, бібліотеки й самі стали точками розподілу, де можна отримати речі першої потреби. Такі гуманітарні штаби, наприклад, функціонують на базі Полтавської обласної наукової універсальної бібліотеки імені Котляревського та Львівської обласної бібліотеки для юнацтва.

Втім, простою роздачею гуманітарки наші книгозбірні не обмежуються. Для тих, хто через війну втратив звичний спосіб життя, роботу та домівку, вони стають багатофункціональними, вільними й доступними майданчиками для спілкування, особистісного та професійного розвитку, творчості та відпочинку. А що найважливіше — затишними та спокійними місцями для зцілення та відновлення.

Як це працює?

Бібліотеки-коворкінги

У Дрогобичі на Львівщині в центральній міській бібліотеці імені В’ячеслава Чорновола відкрили сучасний мультимедійний коворкінг центр. У ньому є все необхідне для праці — робочі столи з комп’ютерами, навушники, вайтборд із набором маркерів тощо.

Коворкінг відкритий в ті години, коли працює бібліотека. Окрім роботи, за потреби там можна проводити презентації чи ділові зустрічі, онлайн-навчання чи майстер-класи.

Також у рамках проєкту передбачено курс навчання для ВПО, що мешкають у Дрогобичі та мають бажання відкрити свій бізнес. У курсі йтиметься про те, як організувати бізнес в умовах війни, про пошуки фінансування, бухгалтерію та інші важливі моменти.

Рівненщина з початку повномасштабної військової агресії росії проти України прийняла понад 68 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Усі вони в певний момент поверталися до роботи та навчання, та не всі мали змогу зробити це самостійно. Тому рівненські бібліотеки перелаштувалися на цифрові хаби, що надають доступ до дистанційної освіти та роботи. Не обійшлося й без міжнародної підтримки — так бібліотеки отримали 50 комп’ютерів.

Тож тепер у громадах області бібліотеків-хабів із сучасними комп’ютерами та обладнанням стало більше. Відтепер там мешканці громад та вимушені переселенці можуть шукати роботу, займатись фрілансом або опанувати навчальні курси. А ще на базі Рівненської обласної бібліотеки планують готувати “цифрових” тренерів. Ними стануть працівники книгозбірень — вони й проводитимуть навчання для ВПО та місцевих громад у своїх населених пунктах.

Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету теж є чим пишатися. Бо саме тут у грудні відкрили сучасний “Коворкінг для ВПО” — простір для людей, які були вимушені покинути свої домівки.

Ідея коворкінгу для переселенців виникла у закладу в перші дні війни — гуртожитки університету, що знаходяться неподалік, стали домом для більш ніж тисячі осіб. Люди, що тікали від війни, мали з собою лише речі першої потреби. Оговтавшись та адаптувавшись до нових реалій, переселенці почали повертатись до роботи – переважно дистанційно. Тоді бібліотеку обладнали університетськими комп’ютерами, працівники навчального закладу приносили навіть власну техніку. І ось у листопаді бібліотека отримала 15 нових сучасних ноутбуків. Тепер вимушені переселенці, що перебувають в Ужгороді, мають змогу комфортно працювати та займатися власними справами.

Мова має велике значення — не менше, ніж власна доля й рідний дім. На Львівщині Новороздільська міська бібліотека для дорослих проводить курси вивчення української мови для ВПО “Мова єднає”. У бібліотеці впевнені: ці заняття єднають серця, погляди, а, головне, мрію — у рідній Україні мовити українською. Допомагають втілити цю мету у життя вчителі української мови місцевих навчальних закладів та адміністрація міста.

А в Кропивницькому в обласній універсальній бібліотеці імені Чижевського працює мовний клуб, у якому учасники практикуються розмовляти англійською мовою. Веде мовний клуб волонтер зі Сполучених Штатів Америки Білл Томсон. Будь-хто, хто є читачем бібліотеки, може прийти й поспілкуватися. Учасники обирають будь-яку тему й обговорюють її з носієм мови.

Викладають англійську тут і працівники бібліотеки — зокрема переселенцям. Досвід у них уже є — до початку повномасштабної війни тут набирали групи з держслужбовців. “Зараз змінилась ситуація, у держслужбовців не виходить ходити на заняття і ми змінили пріоритети. Набрали групу з переселенців. Більша частина з Маріуполя”, — кажуть у бібліотеці.

З липня у Дніпровському районі Києва на базі бібліотеки ім. Костянтина Симонова працює Центр комплексної консультації для ВПО. Сюди можна прийти без попереднього запису та отримати фахові відповіді на актуальні питання (наприклад, про оформлення документів, пільги, працевлаштування, влаштування дітей до закладів освіти тощо). Центр зручний тим, що вимушені переселенці можуть отримати всю необхідну інформацію в одному місці, і їм не потрібно відвідувати різні установи. Для людей, які тільки-но приїхали в столицю, це дуже зручно й допомагає без зайвого стресу розв’язувати важливі питання.

А щочетверга тут можна отримати консультації фахівців із соціальної роботи Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Дніпровського району м. Києва. Так, до прикладу, серед останніх тем обговорень були: способи протидії торгівлі людьми, убезпечення від насильства та трудові права військовослужбовців і учасників тероборони.

В обласній бібліотеці для юнацтва в Житомирі для переселенців проводять психологічні воркшопи “Відновлення та стійкість”. За словами тренерки просвітницької програми, під час воркшопу можна більше дізнатися про власний розум та емоції, навчитися працювати зі стресами та ефективно відпочивати. Воркшопи для переселенців — безоплатні. “Ми травмовані всі на якомусь рівні (війною, — ред.), — каже тренерка Олена Єрьоміна. — Мені особисто ці техніки дуже допомагають”. 

Олена Єрьоміна — переселенка з Краматорська. В обласній бібліотеці для юнацтва жінка показує вправи, які допоможуть переселенцям впоратися з панічними атаками та стресом. Так, фізичні вправи можуть зняти напругу в тілі, дихальні техніки зменшують стрес, переживання, тривогу та поліпшують сон, а свідоме мислення допомагає подолати негативні реакції.

А в науково-технічній бібліотеці Дніпра відкрили групу психологічної підтримки для дітей, постраждалих від воєнних дій. Девєятирічний Андрій із Харкова намагається не пропускати жодного творчого майстер-класу. 

“Мені тут подобається. Я роблю сімейне дерево, укріплюю його, будуть ще плоди”, — говорить хлопчик. Для заспокоєння діти тут роблять багато вправ. Наприклад, вправу на глибоке дихання. Для цього уявляють в одній руці квітку, а в іншій — свічку. Квітку понюхали, свічку — задмухали.

За словами психологині Оксани Дон, нині кризової психологічної допомоги потребують як діти, так і дорослі. “Коли в дитини панічні атаки, нічні кошмари, вона не хоче їсти, у неї психосоматичний розлад, головний біль або агресія, то ми в контакті з психологом надаємо допомогу”, — говорить фахівчиня.

Група з психологічної підтримки для дітей, постраждалих від воєнних дій, збирається щовівторка. Для запису необхідно мати довідку внутрішньо переміщеної особи.

Не лише цікаво, а й корисно провести дозвілля дітям-ВПО пропонують в обласній бібліотеці для дітей імені Т. Г. Шевченка в Хмельницькому. Бібліотекарі радо зустрічають дітей та проводять для них творчі заняття, а діти вчаться нового та просто весело проводять час. А щоб зробити ці заняття для дітей ще кориснішими, бібліотека залучається новими партнерствами. Так, громадська організація “Інститут психосоматики і травмотерапії” проводить у бібліотеці реабілітаційні заняття з дітьми 1-4 класів. Маленьким учасникам проєкту займатися комфортно та цікаво. А у перервах можна ще й погратися на інтерактивному сенсорному майданчику.

У Покровській центральній районній бібліотеці Дніпропетровської області переселенцям допомагають від початку повномасштабної війни. А недавно тут запровадили нову, зовсім не стандартну для бібліотек, послугу: “Швейна майстерня”. Просто серед книжок фахова швачка-кравчиня безоплатно допомагає людям, які вимушено переїхали до громади, зробити дрібний ремонт одягу, підігнати річ по розміру тощо. Попит на цю послугу довів, що вона — потрібна й своєчасна. Крім того, кілька відвідувачів бібліотеки з-поміж ВПО захотіли навчитися користуватися сучасним швейним приладдям і навичок шиття й крою, і вже активно опановують нове ремесло.

А в Кропивницькому в обласній науковій бібліотеці імені Чижевського актори місцевого театру Євген та Дарія Скрипники читають дітям казки. “Це фантастично, — ділиться своїми враженнями від першого читання співорганізаторка читань, завідувачка відділу мистецтв бібліотеки Світлана Ушакова. — Це було те, про що я мріяла — стояла тиша, і ми всі слухали казку”.

Євген Скрипник говорить, що задумували ці читання як затишну, сімейну зустріч. “Прийшли більш як 20 діток. Це був по суті такий собі аудіотеатр: дітки вийшли з дому, прийшли в цікаве атмосферне місце, послухали читання”. 

А ще восени тут само, в бібліотеці імені Чижевського, на підтримку дітей-переселенців відбувся шаховий турнір “Нескорені”. Захід мав на меті допомогти переселенцям адаптуватися на новому місці. І хоч турнір організували передусім для дітей, взяти участь могли всі охочі. Співорганізатор та головний суддя турніру Олег Чижиков наголошує: “Діти потребують окремої уваги. А спорт допомагає швидше знайти нових друзів”.

На початку грудня в Житомирі в рамках проєкту “Відкритий Простір Однодумців” провели зимовий артпікнік для внутрішньопереміщених осіб. Однією з локацій заходу стала міська бібліотека імені Василя Земляка. 

Для участі в артпікніку зареєструвалися 194 переселенці, це близько 70 родин. Під час заходу кожен міг знайти справу для себе. Діти взяли участь у майстер-класах з виготовлення брелоків-сердечок для ЗСУ, малювали в стилі петриківського розпису, виготовляли новорічні подарунки й прикраси. Дорослі ж мали нагоду поспілкуватися з психологом та юристом, дізнатися про культурно-мистецькі та освітні проєкти міста. 

“Такі заходи потрібно проводити, щоб люди могли відволіктися, ознайомитися з гуртками й мистецькими проєктами, які є в місті, поспілкуватися з такими ж переселенцями, як вони, — каже Лариса Харчук, директорка міських публічних бібліотек ЛІТтера. — Все це заради однієї мети — подарувати людям радість, почути їх, підтримати їхню віру та надію”.

За словами Лариси Харчук, подібні заходи для переселенців планують організовувати й надалі, хоча б раз на квартал — силами волонтерів і власними.

Водночас у Миколаєві в Центральній міській бібліотеці для дітей 2 грудня в рамках проєкту “Допомога поряд” відбувся майстер-клас з арттерапії для дітей з інвалідністю. Заняття проводили працівники бібліотеки.

“У нас заплановано три психологічні тренінги, (на кожному, — ред.) по десять людей з ментальною інвалідністю. Окрім цього буде 13 майстер-класів. І кожен з них буде супроводжуватися фізичною розминкою”, — поділилися планами в бібліотеці. Також двічі на тиждень протягом трьох місяців для дітей передбачені індивідуальні заняття з психологом та логопедом.

Бібліотекарі намагаються наповнювати заняття позитивними моментами. У процесі занять обов’язково проводять танцювальну перерву. А по закінченню — чаювання зі смаколиками.

У Житомирській обласній юнацькій бібліотеці щомісяця проходять заняття з тактичної медицини під назвою “Знання рятують життя”. Учасників тренінгів вчать надавати допомогу собі та іншим людям. Головна мета — навчити людей чіткого алгоритму дій у разі, коли вони чи їхні близькі опиняться в критичній для життя та здоров’я ситуації.

“Ми хочемо розповісти будь-кому, хто прийде на наш захід, про те, як можна захистити себе, своїх близьких та допомогти людині, яка знаходиться на вулиці в критичній ситуації. Ми показуємо, як зорієнтуватися, не розгубитися й правильно надати домедичну допомогу”, — каже тренерка Надія Нужда. На думку організаторів тренінгів, людина має проходити такі практикуми хоча б раз на пів року, щоб не втратити отримані навички.

І в Полтаві є не менш корисний приклад колаборації. В обласній бібліотеці імені Котляревського знайшов прихисток пункт видачі речей для переселенців “Тепла кофта”. Проєкту, який втратив приміщення й довго шукав нове, допомогла бібліотека.

Тепер пункт допомоги ВПО знаходиться на першому поверсі Обласної бібліотеки по вул. Небесної сотні, 17. Тут можна безоплатно отримати теплий одяг, взуття, жіночу та дитячу гігієну та інші речі. За цією адресою також прийматимуть речі від охочих, які потім зможуть забрати переселенці та полтавці.

В Ужгороді в Закарпатській обласній науковій бібліотеці започаткували чаювання, а разом із ним — психологічну підтримку для вимушено переміщених людей віком 60+.

Тут парує чайник, на столі — домашні смаколики, а за ним — довірливі й неспішні бесіди. Усе — майже як вдома. Тільки насправді — у бібліотеці, яка сьогодні не просто книгосховище, культурний хаб, а й куточок спокою для тих, хто був змушений покинути рідні домівки.

А в Черкасах центральна міська бібліотека для дітей втілила в життя благодійний проєкт “Вітаємо іменинника”. Адже навіть під час війни кожна дитина заслуговує на щасливе дитинство. У бібліотеці впевнені — чужих дітей не буває. А день народження має стати днем, сповненим казкових мрій та сподівань. Першими в бібліотеці вітали  двох іменинниць з Мелітополя  — Станіславу та Анастасію. Дівчатка отримали подарунки й такі потрібні зараз позитивні емоції.