Як організація “СТАН” сприяє переселенцям з отриманням допомоги

Через повномасштабне вторгнення Росії мільйони людей змушені були виїхати з рідних місць, втратили домівки, близьких та родичів. У багатьох переселенців війна забрала можливість працювати, а ...

Додано:
ГО СТАН

_DSC0270 (1)
Як організація “СТАН” сприяє переселенцям з отриманням допомоги

Через повномасштабне вторгнення Росії мільйони людей змушені були виїхати з рідних місць, втратили домівки, близьких та родичів. У багатьох переселенців війна забрала можливість працювати, а заощадження мали далеко не всі. Тому дуже цінною є матеріальна підтримка від міжнародних організацій. В цьому матеріалі читайте, яким чином Молодіжна організація “СТАН” допомагає переселенцям з отриманням допомоги від ООН та Save The Children   за підтримки Генерального Директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO).

Зміна потреб і потреба змінюватись

До повномасштабної війни Марічка Сташків устигла попрацювати на керівних та менеджерських посадах кількох ресторанів Івано-Франківська, відкрила власну невеличку кав’ярню. Після 24 лютого вона занурилася в громадський сектор. Почала з того, що прийшла волонтерити на залізничний вокзал. Завдяки попередньому досвіду стала однією з коменданток та комендантів, простіше кажучи — відповідальною за зміну. 

Волонтерська ініціатива вокзалу зародилася з середовища Молодіжної організації “СТАН” у відповідь на становище переселенців, які приїздили під час комендантської години. Вони, часто фізично й морально виснажені, до ранку не могли покинути станцію. Потребували чогось поїсти й попити, і бодай відносного затишку. Та з часом потік людей до західних областей України суттєво зменшився. Волонтери розуміли, що треба спрямувати зусилля туди, де вони зараз потрібніші. Приблизно в той час СТАН, спільно з Міжнародною Організацією з Міграції, почали допомагати переселенцям реєструватися на отримання грошової допомоги від  ООН. Марічка Сташків узялася за цю справу й залучила до команди кілька найактивніших людей з волонтерської ініціативи вокзалу.  

В дорозі

В Івано-Франківську вже працював такий пункт реєстрації, але до нього приїздили також люди з регіонів. Для переселенців це означало й довші черги, й потребу добиратися. Тому Молодіжна організація “СТАН” вирішила реєструвати людей в інших містах області: Коломиї, Калуші, Долині тощо. 

Сформувалася свого роду виїзна команда. Прибували в той чи той населений пункт, відкривали там пункт реєстрації, працювали й одночасно навчали місцевих активістів. Пізніше ті продовжували справу, а станівці перемикалися на наступне місто.

Важливо, що ця робота була в тісній взаємодії з органами місцевого самоврядування. “Ми працювали з місцевою владою, з головами сільрад. — розповідає Марічка Сташків. — вони знаходили приміщення, давали нам інформацію скільки тут людей, скільки часу це може зайняти. Повідомляли переселенців, що ми приїдемо (бо дехто навіть не знав, що є така допомога). А контакт  з місцевою владою йшов через представників Міжнародної Організації з Міграції”.

Коломия стала першим містом, де відкрили такий пункт. І, можливо — найскладнішим. “Першого тижня  реєстратори в Коломиї навіть не виходили на нормальний обід, — розповідає Марічка, —  а лише так, на 15 хв. Мали би працювати до 17 години, але було багато людей з маленькими дітьми, які приїхали чи з Яремче, чи ще звідкись. Тому ми залишалися довше”. Крім коломийських переселенців, до міста приїздили реєструватися і з логістично близької Чернівецької області, й навіть з Тернопільської чи Рівненської. Якоюсь мірою повторилася ситуація, що спостерігалася у Франківську. Де б той пункт реєстрації не був, підтягувалися люди з довколишніх регіонів.

На перший погляд, потреба в таких пунктах може здатися дивною. Це ж онлайн-реєстрація, отже все просто, достатньо мати комп’ютер чи смартфон. Та кількість людей, які приходили, свідчить про протилежне. “Річ у тім, що в інтернеті, в новинах все так все красиво пишуть, що є купа різних варіантів допомоги: від ООН, від Червоного Хреста. — Розповідає Аліна з Луганська, яка заради реєстрації приїхала до Коломиї аж із Рівненщини. —  Та, по-факту, детальної інформації ніхто не дає. Незрозуміло,  як саме все робити, як і куди звертатися. Коли спілкуєшся з людиною на місці — все значно простіше”. 

Після Коломиї команда СТАНу реєструвала людей у Заболотові, Рогатині, Богородчанах, Тлумачі, Долині, Калуші. Під час роботи в цих містах, коли з’являлася можливість, станівці розділялись і частина команди їхала в ближні села або містечка. Наприклад, коли працювали в Калуші, то дві суботи поспіль їздили працювати до Рожнятова, з Долини — до Болехова.

Загалом команда зареєструвала на отримання допомоги 10825 сімей переселенців, це понад 20000 тисяч осіб.

Гігієнічні набори

Від початку війни СТАН працює над постачанням гуманітарної допомоги переселенцям, підтримкою шелтерів. Серед іншого, в партнерстві з міжнародною неурядовою організацією Save The Children за підтримки Генерального Директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO), станівці сформували 400  гігієнічних наборів для сімей з неповнолітніми дітьми. Пральний порошок, гелі для душу, шампуні, антисептики, зубна паста й багато іншого. Все це з акцентом на потреби дітей. Попередня робота з ВПО, а також досвід і стандарти донора, дозволили краще розуміти ці потреби й підібрати справді найбільш корисний перелік товарів. В результаті вийшли шістнадцятикілограмові пакунки із засобами гігієни, яких має вистачати на два місяці.

Цікаво, що реєстрація переселенців на отримання допомоги від ООН допомогла зрозуміти, як найкраще поширювати ці набори. Спілкуючись із людьми під час реєстрації, станівці помітили, що в деякі регіони гуманітарна допомога потрапляє рідше. Частково й тому, що ці міста та села не з’являються в медійному просторі, або ж місцева влада не публікує інформації щодо потреб, не контактує з відповідними організаціями чи фондами. Але ж потреби є, от тільки про них, на жаль, менше знають. Також у СТАНі зважили, що гуманітарні потреби “своїх” шелтерів, організація вже забезпечує. Однак багато переселенців живуть не в прихистках, а в приватному секторі. Їм теж необхідна підтримка.

Таким чином вирішили роздавати гігієнічні набори в населених пунктах, звідки отримували багато сигналів про брак допомоги. Певною мірою цей процес вдалося поєднати з реєстрацією переселенців на виплати від ООН. Частина з тих людей, які приходили реєструвалися, відразу й отримували гігієнічні набори.  Знову ж таки, доречною виявилася комунікація з місцевою владою. “Тут вийшла якісна співпраця. — Пояснює операційна менеджерка СТАНу Марічка Келій — Влада обдзвонювала родини, вони приходили на конкретну годину й отримували свою допомогу. Так ми попрацювали в Рогатині, в Долині, Ворохті та Верховині”.

По той бік Карпат

Щоб поширити набори на Закарпатті, де також допомагає СТАН, звернулися до Адріен Давід, координаторки прихистку в селі Бакош. Частину допомоги Адріен роздала у своєму селі та прихистку, але  сконтактувала також з двома іншими шелтерами Батівської ОТГ, куди входить Бакош, роздала пакунки тамтешнім сім’ям з дітьми.  Багато з цих наборів потрапили до переселенців, які живуть у приватному секторі. Завдяки допомозі людей з місцевого самоврядування, Адріен Давід отримала контакти таких сімей і розвезла пакунки селами ОТГ. “Я їздила власною машиною. — Розповідає вона. — Дзвонила людям, ми уточнювали локацію і час; люди приходили, заповнювали анкету й отримували. Спочатку були ситуації, коли вони не розуміли що це, бо набори важать по 16 кілограмів! Коробка здоровенна й люди були в приємному шоці. Багато з них казали, що вже три місяці тут живуть і досі ще ніякої допомоги не отримували. Тому це дуже потрібно”. Пані Ксенія, переселенка, що зараз мешкає з сім’єю у Бакоші, говорить: “Це все було актуально і справді вчасно (зараз тяжко з роботою і з фінансами). Пральний порошок та все інше — і саме те, що треба, і якість чудова. Причому не на тиждень-два, а, мабуть, місяці на три. Тому дуже круто, особливо для діток. Дякуємо!”

Марічка Сташків теж розповідає про людей з регіонів, які розповідали їй, що досі ніяка гуманітарна допомога до них не потрапляла. На жаль, ця ситуація не поодинока. Переселенців приймають як великі міста, так і дрібніші містечка чи села. Та деякі з них менш помітні в інфопросторі, до деяких банально важко доїхати (обласний центр далеко, дорога погана). Однак стан дороги, впізнаваність села чи міста  не мають виправдовувати того, що люди, які потребують допомоги, довго залишались без неї.

Діяльність Молодіжної організації “СТАН” у 2022 році підтримується IM Swedish Development Partner (Швеція), Save the Children International (Швеція), Hilfswerk International (Австрія), Studio Kitsunya (Нідерланди), MitOst (Німеччина), LGBT+DK (Данія), Prague Civil Society Centre (Чехія), People in Need (Чехія), Global Fund for Children (США), House of Europe (ЄС) та Urgent Action Fund for Women’s Human Rights (США).

Фонд IM Swedish Development Partner разом з Prague Civil Society Centre підтримують безперебійну роботу команди організації та діяльність ресурсного центру, де розташований координаційний штаб шелтерів Карпатського регіону. House of Europe надає необхідне обладнання для роботи в регіоні. Міжнародна організація Hilfswerk International надає гуманітарну допомогу для облаштування шелтерів, харчування та всебічної підтримки людей, надає кошти на дитяче харчування для самих маленьких переселенців.

Фонд Save the Children International за підтримки Генерального Директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO) підтримує комплексну роботу з дітьми та молоддю, що постраждала від наслідків бойових дій. 

Організації Child Rights Eurasia Global Fund for Children (США) та Urgent Action Fund for Women’s Human Rights (США) підтримують антикризову роботу з дітьми. Асоціації MitOst та LGBT+DK надають допомогу в релокації культурних менеджерок та активіст(ок)ів в біді. People in Need допомагає в наданні психосоціальної та юридичної допомоги людям.

 


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Жінки ВПО – соціальний капітал громади

Блогінг під час війни. Нові виклики

На Волині працюють над інтеграцією переселенців у життя місцевих громад

Стан культури та креативних індустрій під час війни - результати дослідження

Тбіліські принципи: про наслідки вторгнення в Україну для режиму БВГ/ФТ для НПО в країнах Східного партнерства

Прикладні напрямні партнерства #СтійкістьДляГромад