Як налагоджена робота із вимушено переміщеними людьми на Рівненщині

Одним із найголовніших викликів Рівненщини під час повномасштабного вторгнення стала робота із внутрішньо переміщеними людьми. Координацію поселення взяли на себе працівники Головного Управління Національної соціальної сервісної служби України у Рівненській області. ОПОРА поспілкувалася із начальницею Управління Юлією Шигоревою, щоб довідатися, як налагоджена робота Управління із ВПО, які проблеми наразі бачать та які плани мають.

Поселення

На базі Головного Управління соціальної сервісної служби України у Рівненській області було утворено цілодобовий колл-центр, відповідальний за поселення у межах Рівненщини. Контакти центру розміщували і поширювали як через офіційні сайти, так і через громадські організації, автозаправки та інші місця, де їх могли б побачити люди, які прибувають на Рівненщину для евакуації із небезпечних зон. Працівники колл-центру постійно перебувають на зв’язку з людьми, відповідальними за поселення у різних громадах і ведуть Реєстр житла, де містяться дані про всі доступні місця компактного проживання у області. Запити на поселення бувають як індивідуальними, коли люди самостійно добираються до Рівненщини, а бувають і колективними, коли люди приїздять організовано автобусами. Якщо люди самостійно приїздять, то найчастіше їх поселяють у обласному центрі або ближніх громадах. Якщо колективно – то працівники Управління визначають, яка громада має спроможність поселити їх.

Перші три місяці працівники Управління практично жили на роботі, адже щоденно до Рівного прибували люди, яких треба було розмістити. Працівники Управління зустрічали людей, які приїжджали власними авто, при в’їзді до міста і направляли їх туди, де можна поселитися. Також зустрічали людей на вокзалі і спільно з представниками ДСНС розвозили їх на поселення – спеціальними авто, а іноді і маршрутками. Якщо людей було багато і потрібно було вирішити питання, куди їх будуть поселяти, то тимчасово ними опікувалася Консультативна служба РОР – поїли чаєм, годували, займалися з дітками, а вже тоді направляли до місця поселення.

За ці місяці через Рівненщину пройшло дуже багато людей, значна частина з них – транзитом. Траплялося так, пригадують працівники Управління, що сьогодні ти поселяєш людину, а день-два і вона їде далі. У перші місяці чимало людей боялися залишатися у області через можливий наступ зі сторони Білорусії, а ось люди, які прибували у наступні місяці, уже були більш схильні залишитися на Рівненщині.

Перед початком навчального року постало питання про розселення людей із шелтерів у приватний сектор. Деякі із людей скаржилися, не хотіли виселятися із місць компактного проживання і жити окремо. Як каже посадовиця, це свідчить про те, що у шелтерах для них було створено комфортні умови для життя.

Зазначимо, що за даними Рівненської обласної адміністрації, на Рівненщині наразі проживають понад 49 тисяч переселенців і область готується прийняти нову хвилю із Донецької області. Так, найближчим часом пів мільйона людей планують розселяти у трьох областях – Рівненській, Івано-Франківській та Закарпатській. Тож робота по облаштуванню нових приміщень у громадах області триває. Наразі на Рівненщині планується облаштувати 7,5 тисяч місць для проживання. Поки не йде мова про розгортання додаткових місць у обласному центрі, акцент – на райони. Щодо будівництва модульного житла, то 12 модульних будиночків планується спорудити у Радивилівській громаді Дубенського району, яка долучиться до державної програми будівництва модульного житла для ВПО. За інформацією громади, за кошти з місцевого бюджету буде здійснено підведення інженерних мереж та організацію благоустрою території. Будуватиме житло релоковане із Харкова підприємство  «Лайф Буд» (нове виробництво назвали «Лайф Бокс»). Чималу кількість складових підприємство використовує, закуповуючи у місцевих виробників. 

Координація допомоги шелтерам

Як зазначає Юлія Шигорева, часто до неї звертаються громадські та благодійні організації, аби запитати, яким прихисткам потрібна допомога. Щоб комунікацію у цьому плані спростити, працівники Управління наразі доопрацьовують Реєстр житла, доступного у області. Саме на його базі скоро буде доступний додатковий функціонал: шелтери області зможуть залишати інформацію про потреби у побутовій техніці, а також потреби людей у продуктах харчування та засобах гігієни, а благодійники бачитимуть актуальні потреби закладів у режимі реального часу і зможуть реагувати на них. Доступ до Реєстру нададуть організаціям, які працюють із шелтерами. 

Офіс координації

Нещодавно ОВА повідомила про відкриття Офісу інтеграції переселенців «Я – Херсон», де людям будуть надавати консультації та допомагати вирішувати соціальні питання. Проте на Рівненщині є чимало людей, які переїхали й з інших регіонів – Донеччини, Луганщини, Харківщини. Тому постає питання про утворення єдиного центру інтеграції та допомоги ВПО, у якому кожен зможе отримати підтримку і необхідну допомогу – гуманітарну, психологічну, як відновити документи, куди звернутися за отриманням медичної допомоги, як працевлаштуватися. Там може бути представник ЦНАПУ, соціальної служби, Центру зайнятості та поліції. Також може облаштовуватися коворкінг для зручної віддаленої роботи ВПО і місце для проведення заходів та тренінгів. 

Залучення ВПО до життя місцевої громади

Чимало ВПО залишається проживати у рівненських громадах, а в контексті евакуації із Донбасу їх кількість лише збільшуватиметься. Ці люди поволі адаптовуються. Аби вони усвідомлювали себе частиною громади, а громада враховувала потреби та інтереси всіх, вони мають залучатися до життя у громаді. Тут постає питання: «Як краще це зорганізувати?»

Як зазначає Юлія Шигорева, варто практикувати залучення ВПО до діяльності, яка пов’язана із підтримкою ВПО. Така співдія допоможе бути більш включеними у процеси, які відбуваються у громаді.

При утворенні будь-яких комунікаційних майданчиків для співпраці важливо, аби на них були представлені всі – як представники внутрішньо переміщених людей, так і благодійних та громадських організацій, які з ними працюють, представники шелтерів та органів влади. Щодо ВПО, то однаково важливо залучати як ВПО, які проживають у місцях компактного проживання, так і тих, які проживають поза ними.

Працевлаштування

Для того, аби люди себе почували більш впевнено у новій громаді немалу роль відіграє наявність стабільного заробітку і можливість забезпечити себе хоча б елементарними речами.

Юлія Шигорева розповідає  що в області створено всі умови для того, аби люди могли знайти роботу – Центр зайнятості періодично публікує вакансії, також працює телеграм-канал.

Посадовиця каже, що зрізи, які проводять по шелтерах свідчать про те, що незначна кількість людей влаштовується на роботу. Разом з тим є частина людей, які продовжують працювати віддалено. Юлія Шигорева зазначає, що варто працювати із людьми, які проживають у шелтерах, проводити для них тренінги, які будуть мотивувати людей і допомагатимуть їм написати резюме та працевлаштуватися або ж розпочати власний бізнес.

              Нова реальність

Нам цікаво було довідатися, як влаштована внутрішня “кухня” роботи державних органів та органів місцевого самоврядування у період повномасштабної російської агресії. Очевидно, що ці шість місяців були значним викликом і працювати доводилося більше, а з тим і комунікації між владними органами теж було більше. Якою вона була, чи легше було вирішувати певні питання, чи не було зайвої паперової тяганини і бюрократії?

Юлія Шигорева зазначає, що комунікація максимально спростилася: як із представниками міністерств, громад, так із представниками громадського сектору спокійно всі питання вирішуються у месенджерах. Для неї це зручно, адже вона звикла так працювати.

Контактна особа

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА,
0938338345, [email protected]

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
[email protected]

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).