Як Мережа правового розвитку допомогла громадським організаціям адаптуватися до умов повномасштабної війни

Із початком повномасштабного вторгнення росії на територію України організації громадянського суспільства опинились в умовах підвищеної небезпеки та постійної турбулентності. Їхніми базовими ...

Додано:
legal_dev_network

завантаження
Як Мережа правового розвитку допомогла громадським організаціям адаптуватися до умов повномасштабної війни

Із початком повномасштабного вторгнення росії на територію України організації громадянського суспільства опинились в умовах підвищеної небезпеки та постійної турбулентності. Їхніми базовими потребами стали безпека, стабілізація роботи після переміщення та адаптація до актуальної кризової ситуації, яка динамічно змінюється. Врахувавши ці потреби, протягом березня-травня Мережа правового розвитку (МПР) за підтримки організації «Людина в біді»  розробила спеціальну навчальну програму та на її основі провела серію вебінарів для організацій та активістів /ок, аби допомогти  їм більш ефективно працювати в нових умовах, вибудовуючи стратегії відповіді на незнані досі виклики.

Загалом 16 вебінарів ексклюзивної навчальної програми відвідали 50 учасників та учасниць, що представляють 32 організації не лише  з Луганської та Донецької, а й з Київської, Миколаївської, Черкаської, Сумської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Вінницької, Запорізької, Кіровоградської, Харківської і навіть Закарпатської областей.

На фото: виконавчий директор Мережі правового розвитку, керівник проєкту «Підтримка організацій  громадянського суспільства щодо пом’якшення впливу пандемії Covid-19 та сприяння довгостроковій соціально-економічній стійкості вразливих груп населення», в межах якого організовані вебінари, Євген Полтенко

«Ми усвідомлювали, що багато громадських організацій втратили зв’язок із частиною команди. Більшість діючих проєктів заморожені. Не було розуміння майбутнього та відповідних планів реагування. Додатковою проблемою був психологічний стан активістів, які першими прийняли суспільний тягар щодо допомоги іншим: мали думати не тільки про себе і свої родини, а і про тих переселенців, які їх оточували. Саме тому, оперативно оцінивши ці потреби, ми створили системну програму підтримки представників громадянського суспільства із фокусом на чотирьох пріоритетах: безпеці, спроможності відповідати на гуманітарні виклики, захисті права людини та баченні майбутнього, щоб відновитися і розвиватися після війни. Звісно, максимального ефекту можливо досягти тільки в умовах послідовної участі всіх активістів/ок у повному циклі вебінарів. Однак, зважаючи на дистанційний формат та постійні обстріли на всій території України, ми не розраховували на це. Відповідно, намагалися кожен вебінар робити максимально практичним і змістовним, щоб учасники, які можливо не були на попередніх вебінарах серії, могли вже на цьому і поглибити свої знання у конкретній сфері, і застосовувати їх», – розповідає виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко.

За певний час після навчання 14 учасників / иць погодились надати зворотній зв’язок щодо користі і практичності знань, які отримали. 78% із них зазначили найвищий рівень відповідності їхнім потребам. Більшість вже використовує чи найближчим часом планує застосувати отриману інформацію, наприклад, налагодити взаємодію з владою, приєднатися до команди із документування злочинів, визначати потребу для надання допомоги тощо.

На фото: кризова психологиня Євгенія Полтенко

На фото: кризова психологиня Ірина Норкіна

До розробки програми долучилися досвідчені експерти/ки. Наприклад, кризові психологині із понад 10-річним досвідом Євгенія Полтенко та Ірина Норкіна стабілізували учасників/иць вебінарів та навчили простим і ефективним методикам допомоги іншим.  

На фото: представниця  асоціації жінок-юристок «Юрфем» Світлана Романцова


«Я доєдналася тільки сьогодні, але за годину отримала такий заряд спокою, рівноваги,  якого не мала вже давно. Хоча навіть не могла зізнатися собі, що їх у мене немає. Я викладаю онлайн. Дуже складно бачити тривогу студентів. У мене є кілька вправ, які допомагають отримати легкий спокій. Насправді ті вправи, про які дізналась щойно, сьогодні вже буду використовувати. Дуже дякую, ви великі молодці, що ділитеся ресурсом. Зараз це дуже складно. Складно, напевно просто знайти ресурс жити, знайти ресурс на сьогодні,» – зазначила представниця  асоціації жінок-юристок «Юрфем» Світлана Романцова.

На фото: експерт з командотворення Тімур Канатаєв

На фото: фахівець із використання ІТ-технологій Олексій Тертишний

Фахівці із використання ІТ-технологій, експерти із командотворення Тімур Канатаєв та Олексій Тертишний навчали налагодженню роботи в дистанційному форматі та захисту даних.

На фото: експерт з Місцевого індексу прав людини, керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк

Правозахисники, експерти з Місцевого індексу прав людини Тарас Щербатюк і Наталія Єсіна предавали учасникам вебінарів практичні навички роботи на місцевому рівні у сфері інформаційної безпеки, механізмів захисту прав людини в умовах війни, документуванні воєнних злочинів, налагодженні співпраці та контролю за діями місцевої влади тощо.

«Повномасштабне вторгнення Російської федерації в Україну згуртувало все населення нашої країни. Українці об’єдналися у групи та ініціативи, що стали забезпечувати потреби як Збройних сил України так і цивільного населення, яке постраждало від війни. Враховуючи досвід волонтерського руху на початку війни у 2014 році, ми проаналізувати можливі напрями роботи волонтерів та громадськості для того, щоб вони будувати свою роботу більш ефективно та дієво. На наших вебінарах ми навчали шляхам комунікації між місцевою владою та волонтерами, механізмам аналізу роботи місцевої влади та побудові їх роботи відповідно до чинних норм законів.

Окремою темою стало залучення волонтерів і громадськості до документування воєнних злочинів в Україні. Учасники мали можливість ознайомитися з поняттям Міжнародного гуманітарного права та порядком документування воєнних злочинів. Гадаю, це надасть можливість залучити якомога більшу кількість населення до даного процесу та зібрати максимальну кількість доказів для притягнення російської федерації до відповідальності за злочини скоєні в Україні.

Проведення даних вебінарів і воркшопів дозволило нам проаналізувати діяльність активістів та волонтерів з різних куточків України та сконструювати найбільш оптимальну модель для надання допомоги цивільному населенню України, яке постраждало внаслідок війни», – зазначає Тарас Щербатюк.

На фото: експертка з Місцевого індексу прав людини, керівниця Північної правозахисної групи Наталія Єсіна

«Місцевий індекс прав людини можна використовувати навіть під час війни. Напрями моніторингу ілюструють і перспективи, і виклики, з якими зіштовхується місцева влада, а в умовах війни – це перспектива швидких дій, які демонструє місцева влада через підхід, що заснований на правах людини. Ми аналізуємо не те, як впроваджуються реформи, а те, як діє місцева влада в екстремальних умовах – коли триває війна, адже треба забезпечувати гідний рівень життя і доступ до соціальних послуг для жителів громади», – розповідає Наталія Єсіна. 

На фото: директорка із організаційного розвитку МПР Ірина Чайка

На фото: програмний директор МПР Віталій Охріменко

Експерти із розроблення і впровадження стратегій, програмний директор МПР Віталій Охріменко та директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка поділились тим, як оцінити існуючі потреби цільової аудиторії, налагодити взаємодію з місцевою владою, а також створити якісні послуги, а менеджерка з комунікації МПР Галина Колесник – як розрізняти стереотипи та мову ворожнечі, взаємодіяти зі ЗМІ й у соцмережах таким чином, щоб залучати прихильників і створювати резонанс.

На фото: представниця ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» Олена Ніжельська

Про практичну користь, яку отримала від участі в одному із вебінарів розповіла представниця ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» Олена Ніжельська:

«Реєструючись на участь у вебінарі я думала, що він буде більш теоретичним і не сподівалась, що матиму можливість зануритись в творчу тему дизайн-мислення. Тому я приємно вражена, що складну тему ідентифікації потреб організатори розглянули крізь призму  design thinking – творчого процесу вирішення проблем для створення інновацій, орієнтованих на людину. 

Більш того, ми змогли під час вебінару змоделювати реальний шлях використання запропонованої технології. Тобто ми розглянули конкретну проблему, проаналізували конкретний сервіс та «намацали» можливості для розв’язання проблеми. 

Тепер я точно впевнена, що й в поточній діяльності громадської організації наша команда буде використовувати цей підхід під час ідентифікації потреб людей та структур, які є нашою цільовою аудиторією. Вважаю, що проєкти, програми, послуги, політики, продукти нашої організації, завдяки design thinking стануть більш досконалими і такими, що відповідають на актуальні запити».

Навіть в умовах воєнного часу Мережа правового розвитку продовжує посилювати організації громадянського суспільства. Спілкування із учасниками навчання допомогло виявити й інші потреби. Зокрема, багато хто з них зазначав необхідність правопросвіти із теми документування воєнних злочинів і для активістів /ок, і для представників місцевої влади. Саме це МПР почала втілювати в одній із своїх нових ініціатив. Але про це вже згодом.

Вебінари допомогли і тренерській команді переосмислити свій досвід і знання, адже як зазначила Наталія Єсіна:

«Ми живемо в нереальному часі, коли перевіряються на міцність фундаментальні права людини та міжнародні механізми захисту прав людини. Перевіряється доцільність існування тих установ, які створені людством. Це унікальний час спостерігати і аналізувати, як на мене».

Цикл вебінарів проходив за підтримки організації «Людина в біді» та за фінансового сприяння Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу та організації «Людина в біді»

Авторка: Галина Колесник, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Бізнес під час війни: як залучати кошти, нових клієнтів та адаптуватися до нових реалій

Благодійний фонд "Імпульс.ЮА" допомагає жінкам-переселенкам та їхнім дітям долати негативні наслідки війни

Росіяни намагаються нас зламати фейками: як з цим боротися?

Завершилася VIII Всеукраїнська школа волонтерів

"Не додавай роботи": в Україні стартувала всеукраїнська інформаційна кампанія на підтримку поліції, медиків і рятувальників

eHealth в Україні: що це і як працює?