Як формулювати завдання проєкту?

Завдання проєкту – це поліпшення ситуації, яку ви описали у постановці проблеми, тому завдання повинні бути максимально конкретизованими, реалістичними та досяжними. Іншими словами – це конкретні події, які можна виміряти і без яких мета проєкту не може бути досягнутою. Це зміни, поліпшення ситуації, які відбуваються крок за кроком в міру реалізації проєкту. Необхідно визначити завдання, встановити планові кількісні та якісні показники цих змін.

Завдання – це короткі конкретні формулювання, що більш детально описують результати, які очікуються і в сукупності забезпечують досягнення мети. Потрібно відрізняти завдання проєкту від мети і методів її досягнення, оскільки методи – це вирішення тих питань, з допомогою яких завдання будуть виконані.

Завдання – це способи вимірювання результатів, показники, які свідчитимуть чи зробили ми те, що збиралися зробити. Завдання визначається своєю конкретністю. Якщо мета є суттю вирішення однієї із найважливіших проблем, то завдання є однією із кількох складових розв’язання цієї проблеми. Зазвичай, для досягнення мети потрібно реалізувати декілька паралельних або послідовних завдань.

Формулювання завдання повинно починатися дієсловом – „здійснити”, „провести”, „впровадити”, „надати” тощо, але не „здійснювати”, „проводити”, „впроваджувати”, „надавати”. Не можна формулювати завдання словами, які описують процес, як, наприклад, “поліпшення” чого небуть… В тоні вашого опису має відчуватися впевненість – це буде зроблено.

Природно, що завдання мають відповідати меті. Іншими словами – завдання – це окремі мікроцілі, які дозволяють прийти до мети.

Специфікація завдань – більш конкретне формулювання цілей що є орієнтованими на кінцевий результат і здійснення яких вимірюється.

Завдання, як і мета, приносять найбільшу користь, коли вони чітко сформульовані і прямо відповідають таким вимогам:

Мають бути чіткими, конкретним, певними і діючими: що має бути зроблено?

Вимірність – підлягають оглядовому підтвердженню.

Реалістичність – не бути надто високими але такими яких можна досягти за допомогою наявних ресурсів.

Гідність – не бути надто низькими, дрібними, безглуздими.

Адекватність – обґрунтована передача доручень системи і їх відповідність потребам громади. 

Підготував Олександр Вольф, голова БО “Асоціація паліативної та хоспісної допомоги”