Визначення віку, з якого особа може вважатися особою похилого віку

Визначення віку, з якого особа може вважатися особою похилого віку: огляд міжнародного досвіду та національні практики.

 За останні 50 років процес старіння нації у світовому масштабі розвивається із великою швидкістю і будь-яке ігнорування може позначитися негативними наслідками для тієї чи іншої держави.

У 2004 році населення світу досягло, порядку 6,2 млрд. людей, а вік кожного десятого землянина досягнув 60 років і більше. За прогнозами ООН до 2025 року населення світу зросте в порівнянні з 1950 роком у три рази, а чисельність людей літнього віку – у 6 разів, у той час як число старих людей (старших 80 років) збільшиться в 10 разів.

Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я:

25-44 років – молодий вік;

44-60 років – середній вік;

60-75 років – похилий вік;

75-90 років – старечий вік;

Особи які досягли 90 років – довгожителі.

Отже, з якого моменту життя починається „похилий вік”, при досягненні якого віку особа може вважатися особою похилого віку? Чи пов′язано це з виходом особи на пенсію, досягненням пенсійного віку, чи можливо це певний внутрішній, душевний стан людини? З цими та іншими питаннями Ви зможете ознайомитися в Огляді міжнародного досвіду.

 Ця публікація підготовлена ГО «Суспільство і право» в рамках грантового проекту “Підвищення рівня правової обізнаності людей поважного віку щодо механізмів захисту своїх прав”, який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя». Погляди авторів, викладені у цьому виданні, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.