У Сєвєродонецьку вивчали демократичні процедури

У місті Сєвєродонецьк з 7 по 12 березня проводилися заняття у «Школі практичної демократії».

Школа була організована Democracy Reporting International (DRI)  у співпраці з Благодійним фондом «Восток-SOS» в рамках проекту «Вихід за межі Києва: зміцнення потенціалу регіональних суб’єктів змін заради сприяння ключовим політичним реформам», що впроваджується DRI разом з Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Учасники школи, активісти з міст Луганської і Донецької областей, а саме – з Попасної, Щастя, Дружківки, Слов’янська, Рубіжного, Золотого, Миргорода, Троїцького, Вугледара, послідовно, жваво, наполегливо через інтерактивно-насичене спілкування намагались вивчати демократичні принципи і підходи. Для цього спікерами були запрошені практики, які намагались донести теорію, прагнули до того, щоб було «не нудно, а цікаво». Розповідали спокійно і яскраво «не про зраду і гроші», а про системні дії, спрямовані на об’єднання громад як організаційно, так і інтелектуально.

Попереджуючи, що «діяльність влади – це космос», розглянули демократію з точки зору того, що вона насамперед процедура, і кожен отримує те, що заслуговує більшість. Тому, щоб заслуговувати «своє», треба з початку на ринку політичної конкуренції вивчити попит, потім формувати пропозиції.

Зрозуміло, що у населення немає навичок раціональної електоральної поведінки. Щоб такі навички були, виборців необхідно навчати, підштовхувати до раціонального демократичного вибору.

Звичайно, демократія дуже гарна річ, щоб ділити її з ким би то не було. Саме для цього слухачі усвідомлювали, як «задовбати депутата» та «з ноги відкривати двері» у владних кабінетах. Було розкрито, як стати «дятлами демократії», робити «розбір польотів», проводячи різні акції на взаємодію з владою, випереджаючи крайні форми вияву на кшталт «смітникової люстрації» або «фейсом об тейбл».

Саме вивчення процедурних положень дозволяє майбутньому депутату, і не тільки, при спілкуванні з можновладцями вільно казати «доброго дня мої слуги і слуги моїх виборців».

Руйнуючи стереотипи, про магію «лідера» було звернуто увагу на те, що якщо «немає лідера і це чудово», можна шукати взаємні «партнерські дотики», осмислюючи проблеми, гуртом, предметно визначаючи шляхи подолання проблем. У правовому полі інструментів для цього вистачає. Таким чином, «демократія вмирає не через слабкість законів, а через слабкості демократів». Активісти мають змогу розвивати пропоновані прийоми, підходи, щоб застосовувати демократію як «механізм, який гарантує, що нами керують на краще, чим ми не те заслуговуємо».

Фьодор Руденко