«Виривали з корінням»: у Києві історики розповіли про приховані сторінки депортації українців

Цього року Україна вперше на державному рівні відзначає 75-річчя примусової депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у ...

aMho21568034309CRhEv
«Виривали з корінням»: у Києві історики розповіли про приховані сторінки депортації українців

Цього року Україна вперше на державному рівні відзначає 75-річчя примусової депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.

9 вересня 1944 року в Любліні комуністичні уряди УРСР та Польщі уклали угоду про «взаємний обмін населенням», який передбачав повне звільнення територій, які відходили до Польщі, від українців шляхом переселення їх до УРСР, а етнічних поляків – з України до Польщі. Як наслідок – близько 700 тисяч українців втратили свої домівки та право повернутися на Батьківщину.

 Цій даті був присвячений круглий стіл: «Вигнані з Батьківщини: відновлення національної пам’яті про злочин тотального виселення українців–автохтонів з історичних земель», який відбувся в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Участь у заході взяли провідні історики, які займаються дослідженням цієї теми, представники громадських організацій, культурних товариств та інших об’єднань депортованих, інші зацікавлені особи.

 «Цього року ми вперше відзначаємо День пам’яті жертв депортації українців з їхніх одвічних земель. Це була випробувана тактика радянської системи вирішення «національних проблем»: за кілька місяців до того була організована депортація чеченців, інгушів, понтійських греків, кримських татар, інших народів. І українці стали черговою жертвою тоталітарного режиму.

Ця сторінка історії лише стає набутком суспільної свідомості. Український інститут національної пам’яті багато про це говорив і писав, але є потреба говорити і далі, бо досі багато хто плутає депортацію з акцією «Вісла». Тому ми і надалі будемо продовжувати активно поширювати правду про ті події», – зазначив на відкритті круглого столу Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 У роботі круглого столу також взяли участь доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Даниленко, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк та інші відомі дослідники.

Голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Ярослава Галик щиро подякувала організаторам за підтримку і увагу до цієї теми, яка після стількох років замовчування нарешті вийшла в публічну площину, і вручила Івану Патриляку та Володимиру Сергійчуку подяки Світової федерації українських лемківських об’єднань та пам’ятні медалі.

Учасники круглого столу обговорили та прийняли за основу резолюцію, в якій, зокрема, є такі пропозиції:

  • визнати насильницьке переселення українців Польщі до УРСР, проведене у відповідності з угодою від 09.09.1944 р, актом геноциду українського населення Закерзоння;
  • започаткувати державну програму відшкодування втраченої українським населенням під час переселенської акції власності (виходячи з ринкової вартості землі та нерухомості в Польщі);
  • започаткувати державну програму відновлення українських культових споруд, цвинтарів, пам’ятних місць у Польщі.

Остаточний варіант документа буде оприлюднено після доопрацювання.

Також учасники круглого стола ознайомилися з виставкою «ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини», яка відкрилася на третьому поверсі університету. 18 банерних стендів у фотографіях, документах, картах та діаграмах розповідають історію найзахідніших частин українського світу: Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини, які ще називають Закерзонням, а також передумови, хід та наслідки, депортацій.

 

Джерело: УІНП.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку

Будувати спільноту в часи війни: як партисипативний театр змінює громади в Україні

Молодіжні ради отримали компʼютерну техніку та оснащення для роботи

ProjectPro: підтримка Європейського Союзу для українського бізнесу

Практика Театру Пригноблених увійшла до альбому інклюзивних мистецьких практик в Україні