Використання відкритих баз даних у видобувній галузі та фінансовій прозорості

Як і де знайти інформацію про спеціальні дозволи та їх власників, де знайти інформацію про балансові запаси корисних копалин і скільки вже було видобуто, які спеціальні дозволи видані в межах громади, скільки свердловин та де вони розташовані — на ці та інші питання шукали відповіді на тренінгу  “Використання відкритих баз даних у видобувній галузі та фінансовій прозорості”, який відбувся 4 грудня 2019 року у Яворові.

Учасниками заходу були активні мешканці, представники ЗМІ та сільських рад, де проводиться видобування, а саме Віжомлянської, Рогізнянської, Свидницької та Наконечнянської сільських рад Яворівського району.

Учасники заходу активно обговорювали такі питання:

• Роль ІПВГ у розкритті інформації про видобувну діяльність
• Вплив видобувної галузі на бюджет та розвиток громад
• Використання відкритих баз даних для пошуку достовірної інформації про надрокористувачів
• Спеціальні дозволи в межах громади (на пр. Яворівського району)
• Електронна база даних спеціальних дозволів на користування надрами.

Голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Орест Микита наголосив на перевагах для місцевих громад від впровадження Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей (ІПВГ): “Місцева громада, на території, якої ведеться видобування повинна активно використовувати усі можливі інструменти для отримання актуальної інформації про надрокористувачів, а саме щодо виданих ліцензій в межах сільських рад, розмір ренти у місцевих бюджетах та їх використання, енергетичний баланс тощо.На даному етапі розвитку видобувної галузі значну увагу потрібно приділити питанню прозорості інформації, що стосується видобувної галузі. Адже саме від рівня доступності даної інформації й буде залежати рівень довіри жителів територіальних громад до видобувних процесів та економічний вклад не лише в місцеві бюджети, але й в бюджет країни в цілому”.

Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») – науково-виробнича установа Державної служби геології та надр України, яка збирає, зберігає, аналізує та надає у користування інформацію, що утворилася в процесі геологічного вивчення та використання надр.

Для спрощення роботи з реєстрами було розроблено та відкрито для публічного доступу низку корисних інформаційних ресурсів, які можуть стати у пригоді представникам органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації та мешканцям. Серед таких джерел є:

Спеціальні дозволи на користування надрами (http://geoinf.kiev.ua/wp/specdozvoli/), Інтерактивні карти родовищ корисних копалин України (http://minerals-ua.info/golovna/interaktivni-karti-rodovishh-korisnix-kopalin).

Окрім цього, на сайті ДНВП «Геоінформ України» наявна Електронна база даних спеціальних дозволів на користування надрами. Така база за допомогою інструментів пошуку дозволяє зробити вибірку за певними параметрами. Наприклад, обрати всі діючі спеціальні дозволи на території Львівської області, або обрати лише ті, дія яких завершується у 2020 році. Так само можна проводити пошук і за іншими областями, які цікавлять.

Менеджер Агенції місцевого економічного розвитку Яворіщини Ірина Куропась представила учасникам тренінгу такий інструмент як SaveEcoBot.

SaveEcoBot – Перший в Україні екологічний бот для агрегації даних про дозвільні документи та процедури забруднювачів довкілля, сплату екологічних податків та про якість повітря.

Бот може легко знайти та впорядкувати для вас наступну інформацію:

• Моніторинг реєстру ОВД (оцінка впливу на довкілля), в якому відображаються етапи проходження процедури екологічної оцінки планової діяльності підприємств.
• Дані про дозволи на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств-забруднювачів 1, 2 та 3 груп.
• Дані про спеціальні дозволи на користування надрами.
• Дані про дозволи на спеціальне водокористування.
• Дані про ліцензії на поводження з небезпечними відходами.
• Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
• Дані про ліцензії на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин.
• Дані про декларації про відходи.

Співпраця видобувних компаній, влади та громади — одна з основних стратегічних задач для громад, у яких ведеться видобування. Адже діяльність видобувної компанії на території тої чи іншої громади це додаткові кошти до місцевого бюджету за рахунок ренти, місцевий бюджет отримує й податок на доходи фізичних осіб з видобувної компанії, також це додаткові робочі місця для населення. А додаткові кошти до місцевого бюджету, це нові можливості для соціально-економічного розвитку громади.

Але мешканці наразі не мають повної та актуальної інформації, звідки беруться додаткові кошти у громади або як їх можна отримати за допомогою ренти, як саме здійснюється видобування та на що спрямовується рента саме на їх території. Власне на такі заходи і покликані для того, щоб показати мешканцям, де можна отримати інформацію, як нею правильно користуватися тощо.

Потрібно перестати розглядати бізнес, владу і громаду як два протилежні табори, бо це частини єдиного цілого. Успіх або фіаско одного обов’язково обертається такими самими наслідками для іншого. Треба знаходити можливості та бажання вести діалог та налагоджувати співпрацю і партнерство.

“Ефективна та правильна комунікація між видобувними компаніями, владою та громадами є запорукою успіху для усіх сторін” – наголосила Ірина Куропась.

Також важливо, щоб мешканці також брали активну участь у розвитку своєї громади, використовуючи усі можливі інструменти місцевої демократії.

Як зазначив Орест Микита: “Завжди потрібно шукати спільні точки дотику, налагоджувати міжсекторну співпрацю для сталого розвитку громади.”

Захід організовано «Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини» в рамках ініціативи ГО «НОВА Енергія» та Асоціації Енерготранспарентність «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні» та фінансується федеральною компанією DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH.