Втрачене здоров’я і житло: спадщина Чорнобиля і Фукусіми

Через 30 років після Чорнобильської катастрофи люди все ще споживають радіоактивно забруднену їжу, рівень радіації в якій перевищує дозволені граничні рівні.

У доповіді Грінпіс Інтернешнл «Ядерні рубці: Багаторічна спадщина Чорнобиля і Фукусіми» йдеться про вплив, який аварії на Чорнобильській АЕС і АЕС «Фукусіма» продовжують мати на повсякденне життя мільйонів людей. Доповідь включає в себе науково-дослідну роботу, історії людей, постраждалих від аварій, а також результати роботи з радіометричного контролю, яка була виконана Грінпісом в Японії, Україні і Росії.

“Для громад поблизу Фукусіми немає перспектив — близько 100 000 осіб не повернулися додому і багато хто не зможе це зробити”, — заявив Джунічі Сато, виконавчий директор Грінпіс Японії. “Ядерна промисловість і уряди різних країн світу увічнили міф про те, що людина може повернутися до свого звичайного життя після ядерної аварії. Втім наявна інформація вказує на те, що це — політична риторика, а не науковий факт”.

Результати, отримані Грінпіс, вказують на те, що і Японія, і країни, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, послаблюють заходи радіаційної безпеки. Програми контролю забруднення навколишнього середовища і харчових продуктів, пов’язані з аварією на Чорнобильській АЕС, скорочуються, у той час як Японія прагне, щоб більшість переселенців повернулися до своїх домівок до 2017 року, навіть якщо місцевість все ще буде забрудненою. Грінпіс закликає держави продовжувати надавати належну фінансову допомогу чорнобильцям і постраждалим від аварії на АЕС «Фукусіма».

За результатами радіометричного контролю було встановлено, що ліси навколо Чорнобильської АЕС і АЕС «Фукусіма» є великими могильниками радіоактивного забруднення. На думку експертів Грінпіс ці радіоактивні ліси створюють загрозу радіоактивного опромінювання і повторного забруднення для сусідніх громад.

Масштабні впливи на здоров’я громад спостерігаються як у випадку аварії на Чорнобильській АЕС, так і аварії на АЕС «Фукусіма». На забруднених територіях навколо Чорнобильської АЕС спостерігаються високі рівні смертності, низька народжуваність, збільшення кількості випадків захворювання на рак і широке поширення психічних розладів. У районах поблизу Фукусіми спостерігається збільшення кількості випадків захворювання на рак щитовидної залози, що неможливо повністю пояснити широким скринінгом. Майже третина мам, що проживають поблизу пошкоджених реакторів, мають симптоми депресії.

“Аварії на Чорнобильській АЕС і АЕС «Фукусіма» змінили життя мільйонів людей. Ми повинні пам’ятати про величезні страждання, які ці катастрофи продовжують зумовлювати. Нам необхідно в терміновому порядку перейти до поступової відмови від атомної енергії на користь 100% відновлюваної енергетики — єдиного безпечного і екологічно чистого виду енергії, що може задовольнити світові потреби в енергії”, — заявив Шон-Патрік Стенсіл, старший аналітик Грінпіс з питань енергетики.

Через п’ять років після аварії на АЕС «Фукусіма» 100 000 осіб ще не повернулися додому. Через тридцять років після аварії на Чорнобильській АЕС близько 5 млн осіб проживають на забрудненій території.

Примітки для редакторів:

[1] Брифінг доповіді Грінпіс Інтернешнл, 2016. Ядерні рубці: Багаторічна спадщина Чорнобиля і Фукусіми.

Фото і відео:

[1] Переглянути фотографії, пов’язані з роботою з радіометричного контролю, яка була виконана експертами Грінпіс, можна тут:

http://photo.greenpeace.org/shoot/27MZIFJ6FH89N

всі фотографії, пов’язані з діяльністю Грінпіс в Японії, можна знайти тут:

http://photo.greenpeace.org/collection/27MZIFJ6FW8FN

[2] з відео-матеріалами можна ознайомитись тут:

http://photo.greenpeace.org/shoot/27MZIFJ6XHUZB

Контактна інформація для ЗМІ:

Шон-Патрік Стенсіл, старший аналітик з питань ядерної енергетики, Грінпіс Канади, email: shawn.patrick.stensil@greenpeace.org, телефон: +1 (0) 416 884 7053

Андрій Аллахвердов, Речник Грінпіс у Центральній та Східній Європі, email: andrey.allakhverdov@greenpeace.org, телефон: +48 737 461 381

Прес-служба Грінпіс Інтернешнл, [email protected], телефон:+31 (0) 20 718 2470 (цілодобово)