(Пере)осмислення суспільного договору: національна концепція та інституціоналізація соціального контракту

17 червня Аспен Інститут Київ провів третій семінар “(Пере)осмислення суспільного договору України” наживо. У семінарі взяли участь народні депутати України, представники Кабінету міністрів, судової ...

photo_2023-06-19 15.36.25
(Пере)осмислення суспільного договору: національна концепція та інституціоналізація соціального контракту

17 червня Аспен Інститут Київ провів третій семінар “(Пере)осмислення суспільного договору України” наживо. У семінарі взяли участь народні депутати України, представники Кабінету міністрів, судової влади, фахівці юридичної галузі, держслужбовці вищого рівня та діячі культури.

У вітальному слові Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, зазначив, що проєкт “(Пере)осмислення суспільного договору України” є осьовим для Аспен Інституту Київ, адже зараз у суспільстві є великий запит на напрацювання візії майбутнього. Тому Інститут заохочує рефлексії на тему суспільного договору.

Учасники семінару говорили, що:

  • Необхідно активно залучати українську громаду, яка проживає за кордоном, до процесу формування суспільного договору. Думки тих, хто тимчасово виїхав, досвід та ресурси можуть бути цінними для розвитку українського суспільства. 
  • Перегляд соціальних гарантій може включатись до суспільної угоди. З урахуванням очікуваного повернення з війни близько 3 мільйонів ветеранів, держава повинна активно думати про те, як забезпечити їм та їх сімʼям соціально-економічну підтримку.
  • Має бути конкуренція економічних стратегій. Своєю чергою, вдала реалізація економічної стратегії є необхідною для сталого розвитку країни. 
  • Необхідно продовжити вирішення питання про розподіл владних повноважень та компетенцій між громадами та центральною владою. Співвідношення між ними вимагає аналізу та ухвалення оптимальних рішень для ефективного управління країною.
  • Питання національної ідентичності та самоусвідомлення є важливими для України. Для формування єдності та згуртованості суспільства потрібно приділити увагу спільному громадянського наративу.
  • Для сталого розвитку держави неуникненними вбачаються зміни до Конституції. Вони можуть стосуватися соціальних та економічних гарантій, відносин  “держава-громадянин” тощо.
  • Питання статусу національних меншин вимагає обговорення та пошуку реалістичних варіантів відповіді.
  • Вирішення проблеми корупції та популізму актуальні для суспільства. Необхідно активно їм протидіяти та зосередитись на побудові прозорої системи управління з чітким розподілом відповідальності.
  • Питання екологічної кризи вимагають негайної уваги. Необхідно розробити стратегії та дії для зменшення негативного впливу на довкілля та збереження природних ресурсів. Зокрема, для запобігання та швидкого реагування на такі ситуації, як сталася на Каховській ГЕС.
  • Культурна галузь в Україні часто недооцінюється та не отримує достатньої уваги і підтримки. Це негативно впливає на її розвиток та роль в суспільстві.

Крім цього, обговорювалося наступне:

Концепція суспільного договору: метафоричний, юридичний та практичний аспекти

  • Суспільний договір — це традиційна угода про спосіб життя.
  • Суспільний договір базується на цінностях, ґрунтується на минулому та має проекцію на майбутнє.
  • Суспільний договір не можна змінювати разом з політичним режимом. Проте, у ньому мають враховуватися нагальні потреби суспільства.
  • Концепція суспільного договору може передбачати унормування спільних інтересів.
  • Конституція є найближчим за значенням явищем до суспільного договору.
  • Суспільний договір не можна просто зафіксувати на папері — він є уявним, сакральним. Він не може бути гарантованим тільки Конституцією, а також є відображення системи суспільних цінностей.
  • Суспільний договір — це не стільки правила гри, скільки правила співжиття.
  • Суспільний договір має бути інклюзивним. 
  • В Україні почалася активна перебудова та переосмислення суспільного договору в 2014 році.
  • Якщо суспільний договір не буде офіційно закріплений та формалізований, його виконання може бути ускладненим чи навіть ігнорованим.
  • Безпека є необхідною передумовою для будівництва справедливого суспільства.
  • Визнання та повага права кожної людини на самовираження та індивідуальність є важливими складовими для домовленості та розуміння.
  • Освіта повинна пройти трансформацію, щоб відповідати сучасним вимогам та потребам суспільства.
  • Свобода є цінністю, яка має бути захищена та визнана в умовах суспільного договору.
  • У сучасному світі виникає дихотомія, де, незважаючи на наявність свободи, існує тенденція до її обмеження.

Економічний аспект суспільного договору

  • Показником економічної успішності є інвестиції бізнесу, але бізнес інвестує тільки коли вірить у наявність суспільного договору. Бізнес — це гра на довгу перспективу, мінімум на 7-15 років, тому у сучасних умовах інвестує не активно.
  • Стійкість — неодмінний атрибут економічного зростання.
  • Суспільний договір може бути реалізований, якщо існує система гарантій для бізнесу.
  • Економіка є невід’ємною частиною суспільного договору. 
  • Необхідна конкуренція між стратегіями економічного розвитку країни.
  • Ліберальна економіка є відображенням запитів підприємців.

Вплив суспільного договору на державний устрій

  • Суспільний договір може бути присутній як у демократичних, так і у антидемократичних державах, оскільки його основою є згода громадян.
  • Суспільний договір є ширшим поняттям, ніж Конституція, охоплюючи загальні принципи та цінності суспільства.
  • У суспільстві можуть існувати суперечки щодо незначних питань, але глобальні питання повинні вирішуватися на основі консенсусу.
  • Суспільний договір може стати виявом української національної ідеї, яка об’єднує народ і визначає спільні цінності.
  • Необхідно провести декомунізацію, щоб забезпечити зміну національного мислення та цінностей.
  • Ціль суспільного договору повинна бути зрозумілою, щоб в межах своєї компетенції кожен міг сприяти її досягненню.
  • Суспільний договір має забезпечити справедливість, повноту безпеки та відповідальність перед усіма членами суспільства.
  • В суспільстві повинен бути збалансований розподіл влади та відповідальності між приватним сектором і державою. Це сприятиме створенню ефективної системи урядування і захисту прав громадян.
  • Довіра між громадянами та державою є основою стабільного суспільства. Важливо розвивати не лише прозорість у діях та рішеннях влади, але й взаємодовіру та взаєморозуміння між всіма учасниками суспільного договору.
  • Впровадження передового досвіду та іноземних практик може сприяти розвитку та покращенню державних інститутів та систем управління. Важливо бути відкритими до зовнішнього світу та активно використовувати його досягнення.
  • Суспільний договір має бути гнучким і адаптивним до змін у суспільстві. Він повинен враховувати поточну реальність та потреби людей, не засвоюватися у старих канонах і бути готовим еволюціонувати з часом.

Особливості національного суспільного договору

  • Національний суспільний договір визначатиме національну позицію та ідентичність і забезпечуватиме засоби для захисту наших інтересів.
  • Ми маємо унікальну можливість стратегічного планування для нашого майбутнього, не підпорядковуючись моделям чи шаблонам інших країн, таких як наприклад Сінгапур чи Ізраїль.
  • Має бути чіткість стосовно повноважень і відповідальності, а також розробка інституту репутації, що забезпечить ефективність системи урядування.
  • Перемога над ворогом, боротьба з корупцією та об’єднання суспільства — одні з ключових заходів, що сприятимуть розвитку України.

Необхідно також звертати увагу на теми, які не отримують достатньої публічної уваги, але мають важливе значення. Ці питання залишаються актуальними незалежно від рівня інтенсивності громадського обговорення.

Обговорення відбувалося на основі збірки есеїв провідних українських мислителів, яку впорядкував Інститут у рамках проєкту. Серед авторів текстів – Сергій Пролеєв, Вікторія Шамрай, Олеся Островська-Люта, Олег Хома, Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Ярослав Грицак, Павло Шеремета, Сергій Корсунський та Всеволод Речицький. Збірка доступна за посиланням

Семінар модерували Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, та Роман Кобець, науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. 

Проєкт «Суспільний договір для України» реалізується за підтримки NED (National Endowment for Democracy).


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Налагодження процесу реабілітації в умовах воєнного стану

Перспективи впровадження інклюзії обговорили у другий день форуму «Світ без обмежень»

Форум «Світ без обмежень» зібрав спільноту партнерів з 16 областей України

Записати подкаст, провести подію, попрацювати — в Українсько-данському молодіжному домі в Києві

Відбулася презентація другого кварталу грантових заявок UCSIRP

ГО закликають голів місцевих органів влади взяти в роботу еко-чеклист для громад України