Валіза життєстійкості: як активістам і активісткам постраждалих громад підтримувати психічне здоров’я під час війни

У січні 2024 року Мережа правового розвитку (далі МПР) провела тренінг «Життєстійкість у часи війни» для активістів та активісток, представників і представниць органів місцевого самоврядування громад ...

Додано:
legal_dev_network

Під час креативних вправ учасниці могли аналізувати власні моделі мислення та стереотипну поведінку у колективах.
Валіза життєстійкості: як активістам і активісткам постраждалих громад підтримувати психічне здоров’я під час війни

У січні 2024 року Мережа правового розвитку (далі МПР) провела тренінг «Життєстійкість у часи війни» для активістів та активісток, представників і представниць органів місцевого самоврядування громад Херсонської та Миколаївської областей. Завдяки цьому учасники/-ці отримали і переосмислили свої навички самодопомоги та підтримки інших людей у стресових ситуаціях. 

Це ініціатива, яку впроваджує Мережа правового розвитку (далі – МПР) спільно із чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії, направлена на  посилення спроможності органів місцевого самоврядування, волонтерських груп та місцевих активістів відповідати на виклики повномасштабної війни, координувати та збільшувати ефективність гуманітарного реагування в Херсонській та Миколаївській областях.

Активісти/-ки та представники/-ці органів місцевого самоврядування громад Миколаївської та Херсонської областей. Фото МПР

Виконавча директорка МПР Ольга Настіна. Фото з архіву МПР

«Ми будуємо своє життя на трьох стовпах: як люди, як частина команди, як частина середовища, в якому живемо. Тому важливо себе підтримати аби ефективно існувати в усіх трьох вимірах», – зазначила виконавча директорка МПР Ольга Настіна.

Більшість громад, з яких приїхали учасники/-ці, перебувають під обстрілами. Для них вкрай важливо відновитися у безпечному середовищі та знайти ресурси для подальшої роботи. Місцеві активісти/-ки та представники органів місцевого самоврядування постійно комунікують та надають допомогу вразливим категоріям населення. Під час тренінгу вони отримали   інструменти, які можуть допомогти їм впоратися із кризовими станами. 

 

«А як ти?..»

Психічне здоров’я є важливою складовою загального здоров’я, наголосила під час тренінгу тренерка та психотерапевтка Світлана Савчук. Воно охоплює здатність ефективно справлятися зі стресом, реалізувати свій потенціал, продуктивно працювати та робити внесок у життя спільноти (визначення World Health Organisation). Кожен із цих компонентів можна оцінити по 10-бальній шкалі, і таким чином визначити стан у моменті та згодом позначати зміну в усіх чотирьох компонентах, аби своєчасно виявити больові точки, з якими потрібно працювати.

Тренерка Світлана Савчук (на передньому плані) наголосила, що психологічний підхід рекомендує розглядати кожну людину як особу, яка має добре ядро та вроджену здатність до самовідновлення, але вплив зовнішніх обставин може послабити контакт зі спроможністю бути стійким/стійкою, призвести до негативних емоційних реакцій та поведінкових проявів. У комунікації з людьми варто це враховувати. Фото МПР

За словами Світлани Савчук, для лідерів організацій та громад у кризовий час важливо дбати про своє психічне благополуччя, оскільки вони несуть відповідальність за підтримку стану добробуту всіх жителів. Приклад цих людей також може стати важливим для наслідування, коли лідери думок в громаді стають тими, хто залишається в добрій психічній формі. Постійний контакт з іншими та надання допомоги можуть призвести до вигорання, існує ризик, що власні ресурси будуть вичерпані. Такі ситуації можуть демотивувати, тому важливо психологічно готуватися до того, що допомога не завжди буде оціненою належним чином. 

«Важливо відкрито розмовляти про необхідність психологічної допомоги в громадах та організовувати це системно, – вважає Світлана Савчук. – Нестабільність сьогоднішнього зовнішнього світу ми можемо врівноважувати плеканням резильєнтності, роботою зі своїми емоціями та станами. Варто себе та інших періодично запитувати «як ти?», щоб самодіагностика стала доброю звичкою.

 

Довідково: 

Резильєнтність або життєстійкість – це здатність людини витримувати та відновлюватися після стресу, труднощів чи викликів, зберігаючи свою цілісність і функціональність. П’ять її компонентів: фізична життєстійкість (здоров’я, фізична сила), емоційна (здатність регулювати свої емоції, вміння впоратися зі стресом), соціальна життєстійкість (підтримуючі відносини з іншими людьми, вміння ефективно взаємодіяти з оточуючими), психологічна життєстійкість (розумова сила та гнучкість, яка дозволяє витримувати труднощі, відновлюватися після невдач), духовна життєстійкість (внутрішня сила  бачити сенси в житті, відчувати мотивацію під час випробувань).

На заняттях представники громад вчилися визначати свій емоційний стан та потребу, про яку він свідчить. На фото – учасниці з Херсонщини. Фото МПР

 

Що допомагає підтримувати психічне здоров’я:

  • обізнаність про маркери вигорання, стресові фактори, психічні розлади, ознаки травми – така психоосвіта здатна знижувати відчуття тривоги;
  • уважність до себе, самоаналіз стану психічного здоров’я;
  • уважність до колег, скринінг команди;
  • піклування про себе та план дій для команди.

Для швидкого поліпшення стресостійкості, регулювання настрою, заспокоєння існують корисні застосунки, які можна завантажити на мобільний смартфон та користуватися у критичних моментах та у повсякденні. Зокрема, можна вказати свої емоції та отримати рекомендацію практикувати медитацію, зробити відповідні дихальні вправи, вибрати музичну композицію, щоб впоратися із кризовим станом, розслабитися. Серед таких мобільних додатків: Svitlo, BeAlive, Safe Place, База, Breathe.

Життєстійкість напрацьовується як навичка, яку можна тренувати, наголосила Світлана Савчук. В результаті людина стає подібною до м’ячика, який відновлює свою форму після удару. Важливо мати додаткові опори, і для цього учасники обирали інструменти для власної «валізи життєстійкості». Серед них – дихальні вправи, діагностика за шкалою психологічного здоров’я, слова самопідтримки, заземлення та робота з тілом, прогулянки на природі, фізичні вправи, розтягнення м’язів, історії успіхів, музичні паузи, ритми, відстеження та аналіз емоцій, робота із мобільними застосунками для заспокоєння та відновлення.

 

Що ви взяли у свою валізу життєстійкості?

Підсумовуючи свою участь у тренінгу, учасники зазначили, що у безпечному середовищі вони змогли налаштуватися на отримання корисних знань, як підтримати себе та позитивно вплинути на свою команду і громаду.

Під час креативних вправ учасниці могли аналізувати власні моделі мислення та стереотипну поведінку у колективах. Голова Високопільської громади Херсонської області Ганна Шостак-Кучмяк (на передньому плані) щодня оточена людьми й переконана, що треба бути взірцем стійкості для них. Фото МПР

 

Голова Високопільської громади Херсонської області Ганна Шостак-Кучмяк під час заняття пригадала слова «бережіть себе» від юнака із селища, який викликався охороняти її під час окупації, коли охоронці сільради залишили пост. Відтоді цю фразу вона промовляє собі у важких ситуаціях, що свідчить про важливість такого інструмента самодопомоги як «слова самопідтримки».

«До мене як до селищної голови безперестанку йдуть люди з різними питаннями, з проблемами, в емоціях. Аналізувати бракує часу, але це дуже потрібно, бо знову прийдуть з подібними ситуаціями, і треба бути готовою. Тому я би виділила для себе інструмент самоаналізу, – пояснює Ганна Шостак-Кучмяк. – Важливо розуміти, що необхідно і себе захищати, бо багато негативних емоцій. Особливо важко, коли доводиться брати участь у похованні і виступати з промовою. Або приїжджаєш у певну громаду, а на тебе чекає 200 людей, які хочуть дуже швидкої допомоги й порятунку. Треба думати над підходом, щоб їх заспокоїти, спокійно пояснити».

Начальниця відділу освіти Високопільської громади Вікторія Рогова використовує самоаналіз для того, щоб зрозуміти свої емоції та знайти способи з ними впоратися. Фото МПР

 

Начальниця відділу освіти Високопільської громади Вікторія Рогова щодня використовує певні дії-ритуали, які допомагають розпочати день з позитивним настроєм. Під час тренінгу жінка зрозуміла, що необхідно глибше аналізувати свій стан.

«Самоаналіз потрібно проводити щодня ввечері: що зробила, що можу змінити, чому так сталося. Головне побачити проблему і почати з нею почати працювати, – переконана Вікторія Рогова. – За мною стоїть сім’я, я бережу їх від негативних емоцій. Регулярно роблю собі перезавантаження, звільняюся від зайвого. У цьому мені допомагають ритуали, наприклад, ранкова кава, музика, які дають настрій на весь день».

Консультантка з суспільно-політичних питань ГО «10 квітня» Ольга Карташова вважає, що Херсонщина має свою специфіку, і жителям потрібні підтримуючі історії земляків чи громад, із ситуацією подібною до них. Фото МПР

 

На думку, консультантки з суспільно-політичних питань ГО «10 квітня» Ольги Карташової, розуміння свого місця на «лінійці психічного здоров’я» є ключовим для правильної ідентифікації потреб у психологічній підтримці.

«Потрібно застосовувати інструменти для самодіагностики, щоб точно визначати, де ти на лінійці психічного здоров’я і розладів. Це дасть можливість правильно ідентифікувати, коли час звернутися до психолога. Не завжди у моменті розумієш, що тобі вже потрібна допомога фахівця. З цього можна починати, все інше буде допоміжним, – вважає Ольга Карташова– Також потрібні історії зростання. Наприклад, історії відбудови Ірпеня у нас тут не працюватимуть, потрібні історії з Херсонщини, коли хтось взяв відповідальність і реалізував ідею, мрію, проєкт».

Голова Шевченківської громади Олег Пилипенко (Миколаївська область) вважає, що отримана інформація дозволить структурувати наявні знання із самопідтримки, а після тренінгу їх можна застосовувати більш професійно. Фото МПР

 

Перезавантаження дозволить команді набратися сил та продовжити відбудовувати громаду, вважає голова Шевченківської громади у Миколаївській області Олег Пилипенко.

«Поруч лінія фронту і ми щодня стикаємося з тим, що потрібно ліквідувати наслідки бойових дій, люди часто хочуть все й одразу, а процес відбудови не такий швидкий, як би хотілось. Не усі це розуміють, і, буває, приходять в сільську раду, щоб просто виговоритися, – розповідає Олег Пилипенко. – Потрібні інструменти, аби бути постійно в ресурсі. Війна зачепила усіх, і членів команди, – у когось загинув чоловік, чи хтось із дітей воює. Вигорання, звісно, присутнє… У нас створена команда з відновлення, і добре, що більшість її присутня на тренінгу. Дуже важливо, щоб люди, які творять ці зміни, були в ресурсі».

Заступник селищного голови Первомайської громади Валерій Ліщук. Фото МПР

 

Гарний тренер має знати проблеми гравців, вважає заступник селищного голови Первомайської громади Валерій Ліщук, адже це впливає на продуктивність команди.

«Отримані знання дають змогу розуміти себе, бачити ознаки вигорання у людей поруч, – розповідає Валерій Ліщук. – Працівники адміністрації часто працюють як громовідвід у громадах. Під час тренінгу ми обмінялися досвідом. Тепер можемо запитувати фахові поради, адже маємо володіти своїми емоціями, щоб вислуховувати, перенаправляти й не включатися у конфлікти».

Наприкінці занять тренерка Світлана Савчук закликала учасників ставати підтримкою самим собі, бути активними у допомозі і собі, і тим хто її потребує.

«Пам’ятайте піклуватись про себе, щоб ваша внутрішня сила світилася і передавалась іншим, щоб ви були джедаєм у нинішніх обставинах», – побажала вона учасникам.

Із матеріалів тренінгу «Життєстійкість у часи війни». Надала Світлана Савчук

 

Кілька універсальних порад для підтримки психічного здоров’я під час війни:

  •  підтримуйте зв’язок з близькими людьми, розмовляйте з ними про свої емоції та отримуйте від них підтримку;
  • піклуйтесь про себе – стежте за харчуванням, якістю сну та займайтеся фізичними вправами;
  • знайдіть можливість розслабитися та відновитися, це може бути і щось просте, як прогулянка на свіжому повітрі чи прослуховування музики;
  • якщо відчуваєте, що не можете впоратися зі своїми емоціями, зверніться за фаховою допомогою.

 

Авторка: Оксана Рябчун, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Східний Варіант запустив нову YouTube-програму про міжнародну допомогу

Кар'єрне консультування для нових мешканців громади: досвід ГО PRO WOMEN UA 

Сталість жіночого бізнесу попри війну, блекаути: оголошено фіналісток конкурсу "Створено жінками - 2024"

Новий щотижневий дайджест вакансій для громадських активістів та активісток

Як покращити новинний контент на сайтах ВЦА Луганщини і Донеччини? Комунікаційники отримали поради

Громадські активісти Півдня України підвищують свою спроможність та планують нові ініціативи