В Івано-Франківській громаді бізнес і місцева влада консолідують зусилля для розвитку підприємницьких ініціатив у сільській місцевості

В Івано-Франківську підбили підсумки проєкту з підтримки підприємницьких ініціатив на території сільських населених пунктів Івано-Франківської громади. Так, впродовж вересня–жовтня 2022 року організатори заходів – громадський центр «Еталон» у партнерстві з департаментом економічного розвитку Івано-Франківської міської ради та за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ-Україна) – провели у селах Івано-Франківської громади низку зустрічей з представниками бізнесу з метою вироблення заходів для підтримки підприємництва. А 13 грудня результати були підсумовані та висвітлені під час круглого столу за участі бізнес-спільноти та міської влади.

Більш детально про проєкт розповідає голова правління громадського центру «Еталон» Леся Аронець:

Ми маємо декілька активностей в рамках проєкту «Допомога бізнес–асоціацій задля підтримки та розвитку підприємництва в селах у воєнний період». Перш за все, для того щоб з’ясувати, чим живе бізнес у селах Івано-Франківської громади, що його турбує найбільше, з якими викликами стикається, провели серію зустрічей з підприємцями та старостами у старостинських округах. Таких зустрічей було 9, в яких взяли участь підприємці з 14-ти сіл. Після об’єднання Івано-Франківська громада збільшилася і ми в її «міському» центрі не завжди бачимо і розуміємо специфіку сільських територій. Зараз у складі громади 18 сіл, і якщо по місту Івано-Франківську вже неодноразово проводилися подібні заходи, дослідження, то сільські території залишалися осторонь. Тому під час цих зустрічей ми обговорили з підприємцями наявні запити, потреби, з якими стикається саме бізнес на селі. Також для більшого охоплення бізнесів провели опитування в режимі онлайн.

Іншими активностями нашого проєкту було надання юридичних, податкових роз’яснень і консультацій для суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють у селах.

А під час підсумкового круглого столу для представників місцевого бізнесу, влади, громадського сектору ми обговорили заходи, як можна допомогти бізнесу на селі саме на рівні місцевої влади. У подальшому спільно з нашими партнерами – департаментом економічного розвитку міської ради будемо працювати над розробкою пропозицій до програмних документів міської влади (стратегії розвитку, програми підтримки підприємництва і т.д.).

Якщо говорити про профіль учасників зустрічей та онлайн-анкетування, то він віддзеркалює якісний склад підприємництва у сільській місцевості в Івано-Франківській громаді. Це представники малого бізнесу в таких галузях, як торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, надання побутових послуг, сільське господарство, транспортні перевезення, випічка хлібобулочних виробів, меблеве виробництво, обробка металу та виробництво кованих виробів, дизайн, вирощування ягід, саджанців, квітів тощо. Тобто в переважній більшості це мікробізнес – невеликі приватні компанії та підприємці, які працюють або одноосібно, або мають декілька найманих працівників.

Що ж турбує бізнес на селі?

Зрозуміло, що найбільше всі очікують нашої перемоги та завершення війни (і працюють над цим, зокрема на підприємницькому фронті). Але маємо виходити з реалій сьогодення та розвивати бізнес в існуючих умовах. Щодо викликів, які постали зараз перед малим бізнесом, очевидно, що первинними є «воєнні» проблеми. Деякі питання, що стоять на заваді розвитку локального мікробізнесу, не є компетенцією місцевої влади, інші – порушувалися і в довоєнний період та можуть опрацьовуватися на рівні громади.

Ми згрупували питання, які ставили представники бізнесу, у декілька груп. Таким чином, отримали зріз «підприємницької» проблематики на сільських територіях. Зрозуміло, що це не ретельне дослідження, а радше експрес-аналіз наявного стану, після якого спільно з Івано-Франківською міською владою будемо більш детально вивчати кожну групу запитів та розроблятимемо заходи для підтримки бізнесу, –

говорить координаторка проєкту Наталія Кобильчак.

Хоча малий бізнес і пристосовується до нового середовища, помагає військовим, втім є більш нестійким до кризи, спричиненою війною, ніж великі підприємства та відповідно потребує більшої уваги і підтримки. Для кращого розуміння специфіки викликів для малого бізнесу на селі в Івано-Франківській громаді виокремлено 6 груп:

Перша і ключова група проблем спричинена війною.

Це і важка ситуація з енергетичною системою та вимкнення електроенергії, що збільшує витрати бізнесу на оптимізацію виробничих процесів; зменшення обсягів виробництва і реалізації та втрата каналів збуту й клієнтів; зростання вартості життя та спад платоспроможності українців, зменшення попиту на товари і послуги, окрім найбільш необхідних; ускладнена логістика; дефіцит та здорожчення паливно-мастильних матеріалів. Суттєво обтяжують поточну діяльність бізнесу нестабільність та непрогнозованість ситуації.

Пошук ринків збуту та експортна діяльність.

Вказані питання пов’язані з попереднім блоком викликів. В Івано-Франківській громаді загалом та в її сільських населених пунктах абсолютна більшість підприємців та приватних компаній належить до мікробізнесу, що орієнтований виключно на внутрішній ринок. І хоча війна суттєво зменшила внутрішній попит, підприємці шукають нові ринки збуту, водночас відмічають труднощі щодо виходу на іноземні ринки, зокрема європейських країн. Так, дрібним бізнесам складно й дорого перепрофілюватися для адаптації до потреб європейського споживача та вимог цього ринку. Для підприємців-чоловіків немає можливості виїзду за кордон для налагодження партнерств і співпраці.

Фінансове забезпечення та майнові питання.

Представники бізнесу відзначають обмежений доступ як до фінансових, так і майнових ресурсів. Ставки орендної плати за комерційні приміщення залишаються високими. При цьому відсутнє комунальне майно, яке можна отримати на прийнятних умовах. За таких обставин дрібним бізнесам, до прикладу, важко конкурувати з великим торговими мережами, де значно більші обороти.

Кадрове забезпечення.

Питання пошуку і найму працівників, які мають необхідні для бізнесу знання і навики, в Івано-Франківській громаді поставали і раніше – війна їх підсилила. Так, відчувається брак робочої сили, особливо робітничих спеціальностей (ковалі, зварювальники, деревообробка тощо). Професійно-технічна освіта потребує реформування для того, щоб готувати молодь до сучасних вимог економіки. Наразі, як зауважують підприємці, система освіти є застарілою, отримані у навчальних закладах навики молодих спеціалістів не відповідають потребам і запитам роботодавців. Посилюється кадрові проблеми й через мобілізацію працівників, виїзд частини місцевого населення за кордон, залишаються люди в основному пенсійного віку.

Інформаційне та освітнє забезпечення.

Незважаючи на різноманітні напрями державної підтримки підприємництва, а також допомогу від міжнародних організацій і донорів, не завжди бізнес володіє інформацією про існуючі можливості. З іншої сторони, підприємці відчувають складнощі з підготовкою документів для участі в цих проєктах і програмах. Більшість учасників заходів у селах висловлювали побажання щодо запровадження на постійній основі фахових консультацій / навчань для допомоги у підготовці проєктних заявок й участі у грантових проєктах та інших програмах підтримки бізнесу (як державних та муніципальних, так і за участі проєктів міжнародної технічної допомоги).

Крім того, невеликому бізнесу складно зорієнтуватися в постійних змінах законодавства, постають питання, де і як оперативно отримувати необхідну інформацію, як убезпечити себе від порушень та ймовірних штрафів.

В якості ідеї запропонований варіант створення своєрідного єдиного вікна (єдиної точки доступу), куди може звернутися підприємець та отримати принаймні базову інформацію, що потрібно робити у тих чи інших ситуаціях, та фахові консультації щодо участі у зазначених програмах підтримки.

Взаємодія бізнесу і влади.

Питання комунікації «бізнес – влада» в сьогочасних умовах набуває особливої актуальності, оскільки ця взаємодія повинна бути максимально необтяжливою для підприємців. Передовсім йдеться про адміністративні процедури, пов’язані з веденням підприємницької діяльності (питання оформлення земельних ділянок, отриманні різного роду дозвільних документів, довідок тощо, питання звітування, сплати податків і т.д.).

В питаннях взаємодії з державною владою, зокрема податковою гілкою, підприємці відзначають суттєві спрощення адміністративних процедур. В першу чергу, цього вдалося досягти завдяки впровадженню електронного формату комунікацій – чимало опцій є в електронному кабінеті платника податків, постійно збільшується кількість цифрових сервісів на державному вебпорталі електронних послуг Дія та в його мобільному додатку. Все це значно прискорює та полегшує взаємодію бізнесу з владою, особливо за умов усунення суб’єктивного чинника при прийнятті рішень. Втім все ще залишаються вимоги щодо оформлення паперових документів. І тут вже може спрацьовувати людський чинник. Як наслідок, обтяжливими і тривалими в часі є процедури надання органами влади окремих документів, які вимагаються (в т.ч. і з порушенням законодавства) для одержання адміністративних послуг. Як приклад, наводилася довідка про заборгованість зі сплати податків і зборів.

Але найбільше нарікань у бізнесу зараз викликає блокування податкових накладних, що є загальнонаціональною проблемою.

Якщо говорити про комунікацію бізнесу і влади в Івано-Франківській громаді, то тут діє Рада підприємців при виконавчому комітеті міської ради. Її склад сформовано ще до об’єднання і долучення сіл. Тому наразі доречним є розширення Ради підприємців та включення до її складу представників бізнес-середовища зі старостинських округів.

Під час круглого столу Богдан Лутчин з фермерського господарства «Беррі Прикарпаття» поділився власним досвідом роботи у воєнний час, з якими перешкодами стикається фермер на селі, як доводиться їх долати:

Спочатку була нестача пального, згодом воно подорожчало, піднявся курс долара… Ми розуміємо, що фермери використовують добрива і всі матеріали в основному закупляються за кордоном. Постало питання не тільки виростити урожай, але й доставити його до споживача.

Так, важко, але руки не опускаємо. Шукаємо шляхи оптимізації діяльності, кооперуємося між собою. До прикладу, разом з іншими фермерами (вирощування лохини, малини, полуниці) організували спільні доставки продукції до наших клієнтів. Поділили Івано-Франківськ на умовні чотири зони, придбали один автомобіль і таким чином забезпечили оперативну доставку свіжої продукції, скоротивши витрати на логістику.

На важливість гуртування та взаємодопомоги бізнесу звертає увагу й інша учасниця круглого столу – Олександра Федорук, керівниця Івано-Франківської ділової жіночої палати. На заході Олександра розповіла про роботу з релокованим бізнесом, приклади об’єднання бізнесу для підсилення власних можливостей, про важливість підтримки і розвитку жіночого підприємництва та роботу жіночої ділової палати:

Ми зараз працюємо з бізнесом, якому довелося переміститися з зони бойових дій та окупованих територій. Маємо низку заходів в рамках проєкту з допомоги релокованому бізнесу. Намагаємося показати, що Прикарпаття готове прийняти і надати дружню підтримку нашим колегам з інших регіонів. Це як платформа для гуртування і знайомства між собою, з нашим краєм, громадами як новим місцем ведення бізнесу та проживання.

Розуміємо і важливість підтримки жінок. Минулого року ми створили Івано-Франківську ділову жіночу палату. До її складу в основному входять жінки-підприємниці, які вже мають свою справу, або які хочуть її започаткувати. Вікова категорія у нас теж різна, обмежень в нас нема. Якщо людям цікаво – ми раді бачити всіх: як початківців, бо маємо чим поділитися, так і вже досвідчених підприємниць. Співпрацюємо з іншими бізнес-об’єднаннями Івано-Франківщини, з місцевою владою.

Надія Кромкач, заступниця директора департаменту економічного розвитку Івано-Франківської міської ради, ознайомила з роботою міської влади з підтримки малого бізнесу в громаді. Це і діяльність Центру підтримки бізнесу Save Business Now, сприяння розвитку соціального підприємництва, проведення ярмарок-продажів продукції місцевих виробників, популяризація діяльності малого бізнесу, співпраця в рамках роботи консультативно-дорадчих органів за участі представників бізнес-середовища – Дорадчої ради та Ради підприємців тощо.