В Болгарії презентували книгу «Примарна Ясність» та обговорили як українські біженці можуть протидіяти російському впливу

26 та 27 жовтня «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» провів презентації книги «Примарна ясність» в м. Святий Влас, у приміщенні української школи «Макон» та в м.Сонячний берег у приміщенні Будинку відпочинку Ради Міністрів Болгарії. Дані міста є одними із найбільших осередків як українців, так і росіян в країні.

Російський вплив

Учасники заходів ознайомилися з книгою та обговорили методи боротьби з російською пропагандою. Своєю історією поділилася колишня полонена, представниця SEMA Ukraine Юлія Дворніченко. Під час її незаконного ув’язнення в окупації лишилися її діти й молодший підпав під російський вплив. Вона наголосила, що не стала йому нічого доказувати, переконувати, після возз’єднання родини. Жінка вважає, що визначальну роль у протидії впливу відіграє середовище. Пройшов зовсім незначний проміжок часу в Києві, коли син зрозумів все сам.

«Нам казали, що Україна дуже погана, що це вона напала, що вона обстрілює Торез, хоч і в Торез нічого ніколи не прилітало… В один момент, коли зателефонувала мама, я кажу: «Мамо, Росія — це велика країна, яка захищає мене». А вона плаче і каже: «Як ти можеш таке казати, якщо вона забрала мене від тебе?»», – емоційно пригадав він по відеозв’язку.

Презентації відбувалися у вирі місцевих виборів до парламенту.  Тому обговорення заторкнуло питання збільшення підтримки проросійських сил та як протидіяти російському впливу у Болгарії. Останнього за відгуками українців тут дуже багато – навіть «на плейлистах під час дискотек чи коли бабуся біля басейну слухає відео про те, чи хочуть росіяни війни».

А до прикладу нещодавно російське посольство проводило в столиці Болгарії, Софії виставку «облич» так званих народних «республік» Донеччини, Луганщини, Херсонщини. Про неї протестували насамперед опозиційні росіяни, а не українці.  Проактивні наші співгромадяни нарікають, що подібні речі відбуваються зокрема через недостатню роботу українських дипломатичних установ. Також на їхню думку проблемою є політичні погляди серед тих українців, хто користується допомогою, адже серед них є чимало проросійськи налаштованих людей. Дехто поділився випадками, коли наші співгромадяни змінювали свої політичні погляди після надання безкоштовної психологічної допомоги. Через нерозуміння ситуації здійснюється вона переважно росіянами, які давно проживають в Болгарії і нібито вже не мають жодних зв’язків з окупаційним режимом їхньої батьківщини. Але значна частина них лишається під впливом російської пропаганди:

«Купаємося на морі, спілкуємося з росіянами. Говорять, що вони проукраїнські, вже 10 років тут. Кажуть, що Путіна потрібно прибрати. Все, здається, як нормальні, адекватні люди. І тут вона з моря виходить і каже мені: «Ну все-таки скажіть чесно, а от той сюжет, коли в Донецьку розп’яли дитину, пам’ятаєте, ото правда?» Розумієте, вони абсолютно по-іншому думають».

Впливають вони й на болгар, емоційно нарікала одна із учасниць обговорення:

«Деякі болгари кажуть, що ми не правильно виступаємо, тому що треба було одразу здатися і в Росії було би вам добре».

Як протистояти?

Як уникнути таких ситуацій і ефективно протидіяти російському впливу на болгар поділилися інші учасники. Українці, які багато років проживають в Болгарії зійшлися у висновках, що болгари бояться правди про війну в Україні, про агресивну політику Росії в них в країні і закриваються від цієї інформації.

Для успішної взаємодії вони радили спочатку підключитися до їхніх цінностей, до їхнього способу життя, їхнього розважливого побуту і виокремитися як українці, не росіяни.

«Приходжу я в магазин і хоч пару слів, але завжди скажу болгарською. Росіяни принципово болгарською не говорять. І я вже мав цього року трирічний результат.  Знайомий звернувся з питанням про війну.  І тут інформація в Болгарії накопичилася, що обстріли, ракети, потерпілі, руйнування. Він питає: «А це правда?». На третій рік. Бо в них в голові не вкладається, що росіяни можуть таке робити. Я сказав, що це правда. І що знаю людей, які втратили своє житло, я знаю людей, які втратили своїх дітей, батьків, що ховали загиблих в дворі. Останнє його добряче триггернуло. «І що, русскі не дають похоронити?». Кажу, що ні».

«Болгарам треба дуже довго пояснювати. Терпляче, не агресивно», – підкреслила одна зі спікерок заходу, професорка кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Ірина Іванова. Вона радить протидіяти через побутові приклади:

«Я йому кажу, слухай, дірка в моєму домі зроблена російською ракетою, яку випустив росіянин. І я живу тут з тобою, бо в мене в домі дірка зроблена російською ракеткою. І тоді він переходить просто на інший побутовий рівень і мені перестають говорити щось про Зеленського чи США».

«Ці нещасні болгари, вони живуть у пропаганді. Вони вже самі вірять тому, що вони ліниві, нікчемні, що якби не Російський Совєтський Союз, то вони тут на волах би далі їздили. А Євросоюз тільки грабує. Але кажу йому, що табло на тому ж центральному вокзалі – зроблено на гроші ЄС. Я питаю болгарина: «От в тебе батько був, яка в нього була машина? А в тебе яка машина? Так от тобі і відповідь»», – додав інший учасник.

На думку учасників проблемою є і те, що українці часто недоречно виплескують свою лють щодо росіян.  До прикладу навели ситуацію коли в місті збили двох російських пенсіонерів, а українці зловтішалися в коментарях.  Учасники наголосили, що болгари не розуміють нашу агресію і варварами виглядають українці, а не росіяни.

Одна із гостей презентації, психологиня та юристка Олена Волочай зазначила, що українцям потрібно свою лють перетворювати в позови на росіян до суду:

«Якщо у вас є вже якісь докази, то потрібно в наші суди йти й ці докази, ці судові рішення отримувати. Це буде дуже гарний пропагандистський прийом з нашого боку. Адже коли вони побачать скільки вони нам винні, то вони афігіють.  Ми всі маємо попрацювати на те, щоб у них з’явилося усвідомлення, що вони 10 поколінь будуть це сплачувати нам. Боялися, що вони не зможуть більше їздити до Іспанії, бо в них не вистачить коштів. Що їх нікуди не будуть пускати. Нам потрібно, щоб вони цього боялися».

При цьому не потрібно применшувати свої втрати, думати що хтось постраждав сильніше  – всі українці постраждали в той чи інший спосіб і мають право на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди.

Голова СЦГІ Володимир Щербаченко в свою чергу закликав не лишати безкарними злочини і запропонував звертатися до організації по безкоштовну правову допомогу тим, хто постраждав від різних злочинів російської агресії.

Це можна зробити зв’язавшись з організацією за контактними даними на сайті https://totalaction.org.ua/ 

Нагадаємо, що минулого року з презентацію іншої книги СЦГІ провів в столиці Болгарії.

Книгу «Примарна ясність» можна безкоштовно завантажити за посиланням.

Цю книгу підготували в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України» «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» за підтримки Kurve Wustrow — Центр навчання та взаємодії у ненасильницьких діях в рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).