Українські та міжнародні експерти обмінялися досвідом та думками стосовно спроможності держслужбовців як передумови успішної Євроінтеграції

30 серпня Аспен Інститут Київ спільно з Офісом Віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Національним агентством України з питань державної служби за ...

онлайн тренінг тренер
Українські та міжнародні експерти обмінялися досвідом та думками стосовно спроможності держслужбовців як передумови успішної Євроінтеграції

30 серпня Аспен Інститут Київ спільно з Офісом Віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Національним агентством України з питань державної служби за підтримки проєкту ЄС EU4PAR та Офісу реформ КМУ та National Endowment for Democracy провів онлайн-діалог «Розвиток спроможності державних службовців як передумова успішної Євроінтеграції». 

Ця зустріч підняла важливі питання й теми, адже набуття Україною статусу країни кандидата на вступ до Європейського Союзу відкриває нові можливості для розвитку. Проте, щоб скористатись цими можливостями, необхідно зробити значну частину підготовчої роботи, яка припадає саме на державну службу та державних службовців. 

Про те, як саме змінюватимуться вимоги до компетенцій держслужбовців, які нові виклики постають з євроінтеграцією та як цей шлях проходили інші країни, які вже стали членами ЄС — розмірковували експерти з України, Польщі, Хорватії та Латвії під час онлайн діалогу. 

Діалог складався з двох сесій: у першій — експерти з України поділилися баченням, які заходи вже передбачено Урядом для  підготовки державної служби до викликів євроінтеграції. 

Державна служба. Основний пост

Серед запрошених спікерів: Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, Наталія Алюшина, Голова Національного агентства України з питань державної служби, Наталія Форсюк, Генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Тетяна Ковтун, Виконавча директорка Офісу реформ КМУ. 

Формування чіткого плану з посилення структур кадрового потенціалу та професійної підготовки державних службовців є безумовним пріоритетом, без якого неможливі наступні політичні кроки, пов’язані з членством України в ЄС.  

Маємо сформувати нову генерацію фахівців, які не лише забезпечать ефективність внутрішньої державної євроінтеграційної роботи, але й зможуть гідно представляти Україну на переговорах, в інституціях ЄС та разом з експертами держав-членів Євросоюзу формувати політики ЄС”, — закцентувала у своєму виступі Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. 

Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України додав: “що стосується “кадрового голоду”, на жаль, він ще буде присутній найближчим часом. Можливо, в цьому контексті доречні розмови про оптимізацію державного апарату, але будь-яка оптимізація це тонке балансування між потребами органів, потребами системи державного управління, фінансовими можливостями держави. Крім того, треба враховувати й запит суспільства на послуги”. Також він наголосив на важливості підписаного Президентом законопроєкту Про адміністративну процедуру, який є дуже важливим у взаємодії громадянина і держави й разом з тим повністю відповідає євродирективам. 

“Важливо, щоб в Україні була своя платформа для навчання, тому ми просуваємо утворення Вищої школи публічного управління, — розповіла у своєму виступі Наталія Алюшина, Голова Національного агентства України з питань державної служби. — Ця ідея була підтримана, і сьогодні ми вже передали документи до Секретаріату Кабінету Міністрів”. Також вона додала, що доступ до найкращих програм мають мати публічні службовці не лише в центрі, а й в регіонах. І таке навчання має бути побудоване на основі класифікації посад, грейдингу. 

Нагадала також про Меморандум про співпрацю з найбільшою освітньою компанією “EF Language Learning Solutions”. 

“Маємо подбати, щоб весь корпус публічних службовців отримав можливість вивчення або вдосконалення рівня англійської мови. Вже найближчим часом держслужбовці зможуть проходити курси на безоплатній основі”, — додала Наталія Алюшина. 

Наталія Форсюк, Генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції зауважила, що в секторальних підрозділах розумітися на праві ЄС, його директивах та регламентах мають не окремі люди, а загалом всі працівники. Це необхідно, щоб процес драфтингу, написання законів чи підзаконних актів відбувався вже згідно з європейського законодавства. Вона також зробила акцент на важливості високого володіння англійською мовою, особливо якщо йдеться про тих державних службовців, які будуть дотичні до процесу перемовин з ЄС. “Ми плануємо бути готовими до відкриття переговорів не пізніше середини наступного року. Тобто, часу не так багато”, — підкреслила Наталія Форсюк. 

Тетяна Ковтун, Виконавча директорка Офісу реформ КМУ зауважила цінність Реформи державного управління, яка триває вже декілька років та у час війни особливо проявила свою суть та зміст.  “Те, що наша країна в стані війни може вести переговори з ЄС, стало можливо тільки тому, що Україна вистояла як держава та має функціонуючі державні інституції”, — сказала Тетяна Ковтун. Додала також, що серед ключових викликів, що стоять зараз перед державною службою — це реальне практичне впровадження законодавства ЄС з оцінкою впливу на сектори та стейкхолдерів, з розрахунками, необхідними для реформ. 

У другій же частині досвідом посилення інституційної спроможності поділилися представники Хорватії, Польщі та Латвії: 

Марек Табор, Голова відділу освіти для керівників Європейського коледжу в Натоліні розповів про особливості майбутнього навчання для українських державних службовців у рамках проєкту «Natolin4Capacity Building». “Передбачається 6 обов’язкових курсів: різні аспекти європейської інтеграції України, внутрішній ринок, транспорт, енергетика та інші. Та близько 10 факультативів, наприклад, захист інтересів, антикорупція. Теми відбирались дуже ретельно, відповідно до навчальних потреб. Також розробили 16 курсів онлайн навчання, теми з яких вже висвітлені на сайті. Наразі вони доступні англійською, та за місяць буде й українська версія. 

Зокрема, вже зареєстровано понад 300 державних службовців, які висловили бажання пройти навчання. Й незабаром буде відкрито новий набір для реєстрації”, — сказав пан Марек Табор. 

Рафал Гікавий, колишній Генеральний директор Офісу Комітету з питань європейської інтеграції Польщі, Польща. Він зауважив, що робота Офісу Комітету з питань європейської інтеграції доволі подібна до Урядового офісу в Україні, але з більшою кількістю працівників. Офіс мав дві основні функції – координація роботи профільних міністерств згідно європейського законодавства та проведення й збір аналітичних даних. 

Більшість людей, які працювали в нас – це люди без досвіду роботи в сфері державного управління. На той час не було практичного знання у сфері європейської інтеграції. Цьому всьому доводилось вчитись вже в самих робочих групах”, — зауважив Рафал Гікавий. Й додав, що навчання починалось

зі знайомства з інституціями ЄС та його політикою. Для цього використовували кошти, одержані від європейських і двосторонніх програм. Зазвичай, це відбувалося на базі престижних університетів, наприклад, у Національній школі адміністрації (Франція). Також Офіс Комітету з питань європейської інтеграції підписав декілька угод з коледжами Європи, інституціями, котрі дозволяли брати участь у конференціях і семінарах на привілейованих умовах. 

Тамара Обрадович Мазал, колишня Заступниця керівника переговорів, помічниця міністра, відповідальна за скринінг та наближення законодавства, Хорватія закцентувала на тому, що виклики всіх країн, які проходять шлях вступу до ЄС мають багато спільного, і тому важливо звертатися до досвіду вже дійсних членів. 

Дуже важливе рішення хорватського Уряду того часу, зі слів Тамари, – програма стипендій. Вона дозволяла делегувати державних службовців на навчання за кордон. Після повернення випускників працевлаштовували у міністерствах з періодичною ротацією з одного в інше. Це було критично необхідно для транспозиції. 

Есмеральда Балоде-Бурака, викладачка Латвійського університету, Латвія, колишня державний службовець розповіла про особливості відбору держслужбовців на програму магістратури з європейського права та чому робота юриста є однією з ключових в умовах євроінтеграції. Вона наголосила на важливості навчання, після якого випускник може простими словами пояснити складні, на перший погляд, умови та директиви європейського законодавства. А подібне розуміння є ключовим для успішної практики. 

Модерував захід Роман Кобець, науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди. 

Запис заходу доступний за посиланням українською та англійською.

Захід провів The Aspen Institute Kyiv спільно з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та НАДС в межах проєкту «Доброчесність і врядування», що реалізується за підтримки гранту від National Endowment for Democracy, а також за підтримки проєкту EU4PAR та Офісу реформ Кабінету Міністрів України.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Календар "Твій дзен - 2023": для ментального здоров’я команди і допомоги ЗСУ

Лікарня з Новгород-Сіверського просить 11 млн грн коштів проєкту United24 на ремонт приміщення - StateWatch

Психологиня Наталія Сабліна: ми не одразу бачимо травму війни

Як пенсіонерка з Дніпропетровщини заснувала волонтерський центр «Павутинка»

Експерти U-LEAD консультують фахівців громад як планувати інфраструктурний етап медичної реформи

За 9 місяців війни звернення до психологів змінилися: запити стали глибші, екзистенційні