У Медвині відзначили соту річницю з початку Медвинського повстання

17 серпня у Медвині на Богуславщині відзначили 100 років від початку Медвинського антибільшовицького повстання (1919-1922). 

Урочиста програма розпочалася у центрі села, поблизу пам’ятного знаку учасникам Медвинського повстання, де активісти освітнього проекту “Медвин. Повстання” презентували виставку, присвячену історії повстання. Вона містила інформаційні банери, фотографії повстанців та фотозону, що складалася із двох частин. Одна з них демонструє велич, гідність медвинців, які виборювали свободу, і містить речі побуту, елементи цивільного і військового одягу, який носили 100 років тому. Інша складається зі старих, понівечених речей і символізує наслідки окупації, яку спричинили вороги.

Співавторка виставки, організаторка освітнього проекту “Читай із задоволенням” Тетяна Овчар наголосила, що події 100-річної давнини дуже нагадують теперішні: “Як і тоді, сьогодні противник один і той же – Росія. Колись армія УНР і повстанці, а тепер наші воїни захищають наші домівки. Шануйте героїв, шануйте і піклуйтеся про їхні родини, та про родини тих, хто щодня виборює нашу незалежність на Сході. Звикайте до слова “окупація”, бо саме окупованими є наші території на Сході, окупованою стала наша Україна 97 років тому”.

Під час відкриття виставки бандурист, заслужений артист України Тарас Силенко виконав народні пісні і думи, а також розповів про постать легендарного очільника пропаганди Медвинського повстання, бандуриста Антона Митяя (Петюха). На заході виступили і голова Медвинської ОТГ Світлана Плаксун, медвинський сільський голова трьох скликань Петро Листопад, представник Лисянського реєстрового козацтва Олександр Гаврилюк, очільниця богуславського осередку ВО “Свобода” Ольга Петренко.

Ведуча заходу та співзасновниця освітнього проекту “Медвин. Повстання” Марина Гогуля зазначила: “Учасники Медвинського антибільшовицького повстання планували боронити своє село, аж поки на допомогу не прийде військо Петлюри. Вони були не просто патріотами свого села, а й України і бачили свою малу Батьківщину частиною самостійної української держави – Української народної республіки”.

У той же день, о 21:00 у Медвинському будинку культури відбулася прем’єра документального фільму “Медвинське повстання”, знятого спеціально до століття події Наталією і Віктором Горянськими. Зал, де відбувався показ, був ущерть заповнений глядачами, а після перегляду стрічки виступили співтворці фільму та глядачі, які мали нагоду поділитися своїми враженнями. Один із них, Павло Оринчак, який приїхав на захід із Білої Церкви, розповідає: “Неймовірно, скільки відваги i рішучості мали повстанці – чинили спротив переважаючим силам ворога, по-суті, перебували в оточенні без гарантованої підмоги зі сторони союзницьких підрозділів. Вражає їхня передбачливість: вже тоді вони розуміли, що з більшовиками домовлятись не можна і треба боронитися щосили”. 

Нагадаємо, що 1919 року медвинці разом із мешканцями сусідніх сіл об’єдналися, щоб дати відсіч більшовицьким окупантам. Пік повстання припадає на серпень 1920 року – тоді більше тижня селянам вдавалося відтісняти більшовиків, однак регулярна армія на чолі з Будьонним все ж зайшла в село, кілька днів грабувала і палила хати, знущалася над цивільним населенням, а повстанці мусили відступити. У жовтні 1920 року будьонівці влаштували у Медвині каральну акцію, стративши, біля 80-ти цивільних мешканців. Далі, аж до 1922 року повстанці боролися у підпіллі. Багато із них безслідно позникали у тюрмах ЧК, а ті керівники повстання, що погодилися на більшовицьку амністію, невдовзі були ліквідовані.

Заходи було організовано освітнім проектом “Медвин. Повстання”, Медвинською територіальною громадою і Товариством дослідників України.