У Києві викладачі поглиблюють фахові знання щодо сучасних процесів у медійній сфері

5 та 6 грудня Центр демократії та верховенства права проводить тренінг для викладачів факультетів журналістики. Дводенний навчальний курс має на меті поглибити фахові знання викладачів щодо сучасних процесів у медійній сфері, ознайомити з новими тенденціями, а також обмін досвідом. Його організатором став Центр демократії та верховенства права за фінансової підтримки Швеції.

У журналістській сфері з’являються нові актуальні питання, дотепер не вивчені класичною теорією журналістики. Зокрема, йдеться про інтернет-ЗМІ та їх регулювання, авторське право у соцмережах, комунікацію з користувачами та сучасне медійне законодавство. Тож у викладачів факультетів журналістики є потреба актуалізувати і поглиблювати власні знання, аби передавати їх студентам. ЦЕДЕМ системно працює у сфері медійного права, тож з 2016 року проводить такі тренінги.

Учасниками навчання стали 17 викладачів медійного права та журналістських професійних дисциплін з різних регіонів України. Серед очікувань учасників – нові знання зі сфери доступу до інформації та регулювання онлайн-медіа, законодавчі новації та розгляд спірних медійних ситуацій.

Так, перша лекція стосувалася доступу до публічної інформації – теми, актуальної не лише для активістів а й для журналістів. Цей інструмент дозволяє журналісту отримати великий масив актуальних даних (до прикладу, бюджетні витрати ОДА чи зарплати посадовців). На їх основі можна створювати матеріали у форматі журналістики даних. А розслідувачам запит допоможе отримати приховану інформацію (до прикладу, біографії посадовців чи дані про стан довкілля у регіоні).

За словами Христини Буртник, юриста напряму «Верховенство права» ЦЕДЕМ, журналісту важливо знати визначення публічної інформації та використовувати її. Частина даних не мають обмежень щодо доступу. Зокрема, інформація про розпорядження бюджетними коштами: витрати підприємств, бюджетні закупівлі, зарплати посадовців чи майно. Також це стосується декларацій посадовців та нагородної зброї. Із цих правил можливі винятки заради інтересів національної безпеки чи правосуддя (так, засекреченими є дані про закупівлі озброєння).

“Якщо інформація з обмеженим доступом, це не означає, що вона закрита”, – наголосила Христина Буртник. Така інформація може надаватися після “трискладового тесту”. Також лектор розповіла про надання персональних даних на запит. Тут діє принцип “обмежується доступ до даних, а не документа”: якщо частина відомостей не мають надаватися, розпорядник має замалювати їх, але надати документ.

Другою темою дня стали онлайн-ЗМІ та особливості їхньої роботи. Головна відмітна риса таких ЗМІ – відсутність обов’язкової реєстрації. Юридично більшість сайтів узагалі не є засобами масової інформації, лише деякі за бажанням реєструються як інформагенції, зазначила Аліна Правдиченко, керівник напряму “Незалежні медіа” Центру демократії та верховенства права.

Водночас, онлайн-ЗМІ мають певні юридичні обов’язки. Так, усі медіа зобов’язані публічно викладати інформацію про власників. А от журналісти будуть отримувати правовий захист лише якщо видання офіційно зареєстроване.

Окреме регулювання діє щодо авторського права. Онлайн-медіа зобов’язані реагувати на скарги щодо порушень авторського права на аудіовізуальні твори. У такому разі вони матимуть 48 годин для реакції: видалити фото чи відео або ж пояснити, чому можуть цього не робити. Винятком є цитування, однак виданню слід довести, що ця цитата була необхідною. А в разі порушення відповідатиме автор матеріалу чи власник веб-сайту.

Також Тетяна Авдєєва, молодший юрист Центру демократії та верховенства розповіла про модерування сайтів та соцмереж. Триває дискусія: чи мають платформи реагувати і відповідати, наприклад, на образливі коментарі під матеріалами.

Наразі відповідь на це питання дав Європейський суд з прав людини. За визначенням ЄСПЛ, для оцінки реакцій платформи слід враховувати ряд фактів. Чи був контент явно нелегальним (наприклад, заклик убити політичного опонента) чи суперечливим (звинувачення у злочині). У ЄС діє принцип, за яким для реакції ресурси мають 24 години. Також важливий політичний контекст (у Німеччині тема біженців буде особливо чутливою) і чи відреагувала мережа.

Для навчання значення мають не лише знання, а й методика викладання. Про сучасні тенденції у вищій освіті учасникам розповів Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ, який навчався у Єльському університеті (США).

На відміну від України, де журналістів готують на бакалаврській програмі, у США журналістика – це професійна школа, куди приходять люди вже з вищою освітою у певній галузі.

У Єльському університеті зосереджують увагу на комунікаційному вмінні слухати співрозмовника. В Україні ж на цьому не акцентують. За словами лектора, ми часто слухаємо щоб відповісти – і не думаємо, що це означає для співрозмовника та які у нього цінності. Хоча вміння слухати є найважливішим у комунікаціях.

А у викладанні Тарас Шевченко радить використовувати прийом сторітелінгу – розповідати конкретну історію, аби показувати ситуацію на прикладах. «Це і структура написання підручників – на конкретній історії. В наших підручниках забагато голої теорії. Маємо науку заради науки, а не вирішення реальних життєвих ситуацій», – підсумував директор ЦЕДЕМ.

У підсумковій лекції дня Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права розповів про новели законодавства у сфері медіа. Окрім вже чинних законодавчих змін, в Україні відбувається новий етап реформи медіа. Зокрема, у розробці перебуває комплексний законопроект про медіа, є й інші правові ідеї. Зміни можливі у ключових темах сфери: зокрема, регулюванні ЗМІ, статусі інтернет-медіа, захисті та повноваженнях журналістів.

Завтра, 6 грудня у програмі тренінгу заплановані лекції щодо взаємодії медіа з владою (як ризиків, так і гарантій захисту), а також балансування свободи слова і права героїв журналістських матеріалів на приватність.