У Києві презентували робочу групу, яка опікуватиметься цивільними заручниками, затриманими росією

16 квітня в Києві представили робочу групу, створену при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, яка опікуватиметься питаннями цивільних громадян України, незаконно ...

img_5707-scaled-e1713278553577
У Києві презентували робочу групу, яка опікуватиметься цивільними заручниками, затриманими росією

16 квітня в Києві представили робочу групу, створену при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, яка опікуватиметься питаннями цивільних громадян України, незаконно позбавлених особистої свободи Росією. До цієї групи ввійдуть представники Офісу Омбудсмана, Коордштабу, Офісу генерального прокурора, СБУ, представники громадських організацій тощо. 

Про це стало відомо під час спільного заходу Офісу Омбудсмана та Центру прав людини ZMINA “Цивільні в незаконному утриманні Росією: спільні кроки влади та громадянського суспільства задля їхнього звільнення”. До заходу долучилися представники влади та громадських організацій, які опікуються питанням цивільних у незаконному ув’язненні Росією. 

Як зазначають організатори заходу, ця робоча група має спільно працювати для підтримки та звільнення цивільних українців, яких утримує Росія. 

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, розповів, що наразі Україні вдалося звільнити 147 цивільних заручників Росії. За його словами, також наразі відомо про 37 тисяч людей, зокрема військових, які вважаються безвісти зниклими. 

“У переліку цивільних заручників перебувають громадські та церковні діячі, журналісти, державні службовці, представники самоврядування, представники поліції, учасники АТО, а також навіть є три співробітники організації ОБСЄ”, – каже Лубінець.

Він вважає, що викрадення представників міжнародних організацій та громадян інших держав – це показова зневага до міжнародного права та виклик світовому правопорядку. Лубінець додає, що наразі в України немає механізмів притягнення Росії до відповідальності.

“Росія, зокрема за нашим спостереженням, не звільняє цивільних, бо автоматично вони можуть бути свідками звірств Російської Федерації на тимчасово окупованій території України”.

За словами Лубінця, Україна не може повністю розраховувати на міжнародних партнерів у контексті звільнення цивільних заручників, тож держава має сама робити все для повернення громадян. Ця робоча група має стати одним з можливих інструментів для звільнення, її очолить представник Омбудсмана в системі органів сектору безпеки і оборони Олександр Кононенко.

Представник ГУР Андрій Юсов розповів, що наразі відомо про 868 викрадених цивільних, дані про яких підтвердив Міжнародний комітет Червоного Хреста. Хоча, за словами Юсова, цих людей однозначно більше:

“Ми розуміємо, що цифра більша в рази. Але сам факт, що МКЧХ визначає і визнає перебування в місцях несвободи цивільних осіб, – це вже визнання факту воєнних злочинів, прямого порушення Женевських конвенцій з боку держави-агресора”.

Юсов також додав, що відомо ще про понад 14 тисяч цивільних осіб у полоні, за даними правозахисних організацій та українських партнерів. Також держава має інформацію про приблизно 2 тисячі жертв насильницьких зникнень, старших за 70 років, каже представник ГУР.

Олександр Кононенко прокоментував, що ініціювання робочої групи стало реакцією на вимоги громадських організацій щодо створення єдиного сервісного вікна для цивільних полонених та їхніх родин. Він також додав, що представники робочої групи відкриті до активної співпраці з громадськістю. 

“Створення спільної стратегії для звільнення цивільних, яких незаконно утримує Російська Федерація, – критично важливе завдання, що потребує комплексного підходу та співпраці між різними структурами й органами”, – зазначив Кононенко. 

Наталія Ящук, координаторка управління проєктів Центру громадянських свобод, зауважила, що Росія викрадає цивільних українців із 2014 року, а Україна відтоді має низку невирішених викликів, які з 2022 року зросли в тисячі разів. Тож, каже Ящук, українці в полоні мають дожити до свого звільнення, а держава повинна максимально сприяти цьому. 

На думку виконавчої директорки Медійної ініціативи за права людини Тетяни Катриченко, Україна потребувала подібних рішень давно:

“Дуже важливо, що десятки тисяч родин знатимуть, що нарешті з’явилося єдине вікно, куди вони можуть звернутися з проблемами, із запитаннями про інформацію, яка їх цікавила протягом десяти років. Проблема існує з 2014 року. Держава не змогла оперативно зреагувати ані у 2014, ані у 2022 році. Але нарешті робота запущена”.

Раніше низка правозахисних організацій, зокрема ZMINA, представили аналітичну записку про те, як Україна допомагає цивільним заручникам та їхнім рідним.

 

Джерело: Центр прав людини ZMINA.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Влітку стартує п’ятий набір на курс “Навігатор Майбутнього”

Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні: можливості, реалії та досвід

Про гендерну рівність, важливість комунікації та її вплив розповіли під час форуму «Світ без обмежень»

Новий документальний відеоролик, присвячений жіночому лідерству в інклюзивному громадському активізму

На форумі «Світ без обмежень» обговорили надання соціальних і реабілітаційних послуг

На Національний конкурс «Благодійна Україна – 2023» – «Благодійність на захисті України» подано 1604 заявки