У Києві обговорили шляхи протидії інформаційній агресії з боку Росії

Серед них – деолігархізація українського медіа-ринку, підтримка суспільного мовлення, оптимізація роботи національного регулятора та оновлення законодавства. До цих висновків дійшли автори ...

51187923400_f7f736379d_c
У Києві обговорили шляхи протидії інформаційній агресії з боку Росії

Серед них – деолігархізація українського медіа-ринку, підтримка суспільного мовлення, оптимізація роботи національного регулятора та оновлення законодавства. До цих висновків дійшли автори дослідження “Дезінформаційний ландшафт у східній та південній Україні: спільні наративи та джерела”, представленого 18 травня в Українському кризовому медіа-центрі.

Це спільна робота Естонського центру східного партнерства, Українського кризового медіа-центру та ГО “Детектор медіа”. Вона підготовлена у рамках проекту “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейської Союзу. 

51186157537_102b3292de_c

“Проект покликаний підвищити стійкість людей до дезінформаційних кампаній”, – заявив під час презентації Герт Антсу, директор Естонського центру східного партнерства. Він впевнений, що такі дослідження допоможуть втілити в життя стратегії протидії дезінформації і стійкості людей до неправдивих історій про Україну та світ.

За словами Любові Цибульської, керівниці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, основна ціль Кремля – роз’єднати, посварити сусідів, партнерів, союзників. Причому, підрив національної безпеки може відбуватися не лише через політику, військову сферу, економіку, енергетику або банківський сектор, а й через такі сфери, як охорона здоров’я, мистецтво і навіть кулінарія. 

Український кризовий медіа-центр виділив 5 основних наративів, які просувають про Україну російські ЗМІ з 2014-го року та які залишаються актуальними на період дослідження: “В Україні громадянська війна”, “В Україні потужна русофобія”, “В Україні процвітає фашизм”, “Україна – це недодержава, держава, яка не відбулася (failed state)”, “Україна – маріонетка Заходу”.

“Успішний експорт та вкорінення цих наративів серед української аудиторії дестабілізуватиме державу зсередини та дозволить Кремлю ефективну впливати на внутрішню політику з метою повернення України в зону свого впливу”, – вважає Олександра Цехановська, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру.

В ГО “Детектор медіа” стурбовані результатами дослідження, які показують ставлення громадян до Майдану 2014 року. Ті події більшість мешканців у шести областях вважають «незаконним державний переворотом»: від 47 % у Дніпропетровській області до 82 % — у Донецькій. Лише в Миколаївській області більшість (51 % проти 41 %) має іншу думку, а в Херсонській області думка розділилася навпіл (41 % на 44 %).

В ЕС знають про дезінформацію, з якою демократія стикається в інформаційному просторі, та визнають, з якою швидкістю розповсюджуються наративи, відзначив Ремі Дюфло, заступник голови Представництва Євросоюзу в Україні: “Часто запускаються кампанії, які навмисно викривляють інформацію. Наприклад, про вакцинацію. Це не йде на користь демократії і зменшує наши можливості протидіяти величезним викликам. Тому роль медіа і громадянського суспільства в Україні – протидіяти цій інформації”.

 

Дослідження ГО “Детектора медіа” – “По той бік екрана: аналіз медіаспоживання та дезінформації в українському інформаційному середовищі”.

Дослідження Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру – “Динаміка російських наративів про Україну та їх експорт в український медіа-простір”.

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Інклюзивне відновлення та відбудова: конференція та рекомендації від експертів

В Україні запустили безкоштовні онлайн-курси англійської для працівників ДСНС

Українські благодійники отримали високу оцінку від моніторингової місії Americares

Перспективи міжнародної STEM-стандартизації закладів освіти України у 2024 році

Відкриваємо шлях до майбутнього за допомогою "НАВІГАТОРА МАЙБУТНЬОГО"

Що думаєте про тему деінституціалізації?