У Дружківській громаді проведено унікальне комплексне дослідження щодо оцінки публічних просторів

«Громадські простори створюються людьми і для людей. Саме тому важливо враховувати їхні думки про те, якими ці простори повинні бути, та яке функціональне наповнення очікують мешканці та мешканки від того чи іншого місця. Якщо буде зроблено так, як хочеться проєктувальникам або замовникам, а не так, як хочеться жителям, люди туди просто не будуть приходити», – вважає Ганна Павленко урбаністка, архітектора за фахом та спеціалістка проєкту «Від участі до дії», в ході якого в Дружківській громаді вперше пройшло комплексне дослідження громадської думки щодо оцінки публічних просторів.

Пропонуємо ознайомитись із інтерв’ю Ганни та дізнатися деталі проведеної командою громадської організації «Нова Дружківка» роботи за посиланням.

Наскільки люди задоволені якістю організації публічних (громадських) просторів у Дружківській громаді?

Якщо подивитися на результати дослідження, то жителі найчастіше давили оцінку “задовільно”, що можна розцінювати скоріше в негативному тоні, аніж у позитивному. І доказом тому є відповіді на наступні питання “Що подобається і не подобається у цьому просторі?”.

Які потреби існують у мешканців та мешканок Дружківки?

Кожний простір має свій характер та своїх користувачів, і, відповідно, – окремий запит щодо його використання. Наприклад, площа  Соборна у сприйнятті мешканців є головною площею міста. В уявленні людей вона повинна мати святковий вигляд, бути візитною карткою міста. Таке сприйняття створюють у тому числі історичні будівлі, що стоять по периметру площі.  Жителі хотіли б приходити сюди для того, аби насолоджуватися архітектурою, пити каву на верандах кафе та ресторанів, або спокійно прогулюватися. У той же час Молодіжну площу люди хочуть бачити відповідно до її назви: аби там було різноманітне функціональне наповнення, спортивні майданчики та інші розважальні локації, різні торговельні точки, де можна купити солодку вату та смачну каву.

Повертаючись до результатів опитування на площі Соборній та враховуючи те, що реконструкція цього об’єкту ще не завершилася, результати дослідження демонструють, що жителям не подобається якість благоустрою цього простору. Не подобається ані дизайн, ані наповнення. Люди скаржаться на відсутність комплексного підходу: вони не задоволені тим, що в більшій мірі реконструкція стосувалася просто заміни плитки, встановлення скульптур, які, до речі, не всім респондентам подобаються. При цьому вони помічають, що фасади ніхто не чіпав, не було продумано, як все між собою стилістично поєднати.

Невже жоден із публічних просторів не отримав позитивної оцінки від мешканців та мешканок Дружківської громади?

Сквер «Ювілейний» за оцінками респондентів отримав найвищий бал серед інших публічних просторів. Але, на жаль, показник все одно нижче середнього. Я думаю, що це пов’язано перш за все з тим, що там більш різноманітне функціональне наповнення. Але за рахунок того, що наповнення вже є, мешканці почали помічати інші проблеми. Вони почали говорити про якість цього наповнення, відсутність єдиного стилю. До речі, це єдине місце, про яке люди згадували, як про простір, де є проблема споживання алкоголю. Хоча ми розуміємо, що фактично ця проблема стосується не тільки цього скверу. Алкоголь споживають і на площі Молодіжній, і на алеї Космонавтів, але там людей більше хвилюють інші проблеми. На Молодіжну заїжджають на автівках, а на алеї Космонавтів темно ввечері і взагалі незручно пересуватись через неякісне та зруйноване покриття тротуарів. Можливо, якщо вирішяться ці проблеми, люди почнуть бачити й інші.

Якщо повертатись до оцінки алеї Космонавтів, то який відгук давали люди?

Алея Космонавтів має свій характер. Це транзитно-прогулянкова територія, вона з’єднує чотири мікрорайони, тут багато магазинів. Наявність численного озеленення приваблює людей. Тут люди віддають перевагу більш тихому відпочинку. Але їх не влаштовує якість покриття пішохідної частини. Респонденти зазначали такі негативні сторони алеї, як високі бордюри, неякісно укладена плитка, здуття наявного покриття тротуарів. Це робить простір незручним для пересування, а для маломобільних груп населення взагалі недоступним. Ця територія єдина, де люди згадують про відсутність велоінфраструктури у нашому місті.

У рамках проєкту «Від участі до дії» на підставі результатів дослідження буде створюватись Регламент. Яка користь від наявності цього документа?

У регламенті ми плануємо систематизувати, описати більш зрозумілою мовою та проілюструвати вже існуючі правила благоустрою. А також розробити нові розділи, орієнтуючись на запит мешканців громади та сучасні світові тренди. Це потрібно для того, щоб врегулювати ті процеси, які не передбачає законотворцем. Дуже хочеться, аби цей документ став дорожньою картою того, як правильно робити якісні публічні простори, спираючись на особливості міста та думку мешканців.

У який спосіб можна досягти підвищення якості організації та реконструкції публічних просторів?

Коли не враховується локальний контекст, здебільшого при проєктуванні допускається низка помилок, які доводиться потім переробляти. Такі «переробки» доволі часто обходяться дорожче, аніж комплексна робота на початковому етапі із врахуванням усіх нюансів. Тобто якісно та сучасно – це не завжди означає дорожче.

Які подальші плани у команди проєкту «Від участі до дії»?

Плануємо продовжувати працювати зі студентами Дружківського житлово-комунального коледжу. Ми проводили для них воркшоп, у рамках якого разом створили план благоустрою Дитячого скверу. Зараз я фіналізую його та відтворюю в електронному форматі. Після цього ми плануємо провести ще один воркшоп зі студентами, де разом створимо макет скверу та презентуємо у соціальних мережах цю концепцію. Запропонуємо обговорити проєкт з перспективою пошуку ресурсів на його реалізацію.

Проєкт «Від участі до дії» реалізується громадською організацією «Нова Дружківка» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Зміст публікації не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.