Три роки без тютюнового диму: 84% українських ресторанів виконують «бездимний» закон

15 грудня 2015 р., у Києві відбулась прес-конференція ГО «Життя», під час якої презентували результати всеукраїнського громадського моніторингу кафе, барів і ресторанів щодо виконання закону про повну заборону куріння в приміщеннях та на робочих місцях[1].

Партнери коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну», включно із проектом «Київ без тютюнового диму», Всеукраїнським рухом «Молодь за права споживачів» та громадськими організаціями у 17 містах України здійснили моніторинг 753 закладів ресторанного бізнесу.

Згідно з отриманими результатами 84% відвіданих кафе, барів та ресторанів є вільними від тютюнового диму й повністю дотримуються законодавства. Не курити у приміщеннях стало соціальною нормою, яка позитивно сприймається у суспільстві.

Натомість спостерігається негативна тенденція порушень закону, особливо у великих містах. Так,сигарети курять у 6% закладів, що менше ніж у 2014 році, але куріння кальяну є справжньою проблемою – 14% закладів «димлять». Разом порушення складають 15,7%, або 118 закладів.

Ситуація погіршилася на незначні 2 відсоткових пункти (в.п.), у порівнянні із 2014 р. (тоді показник порушень складав 12%). У порівнянні з першим роком дії закону рівень порушень збільшився на 7 в.п. (2013 – 9% напроти 15,7%). Моніторинг охопив всі основні типи закладів харчування: кафе (40%), бари (26%),  ресторани (34%) та залучив близько 40 студентів і партнерів.

Основні висновки та результати:

1.      Загальний рівень виконання закону залишається високим – 84%.

2.      У 118 закладах (15,7%) виявлено порушення закону, а саме: у закладах курили сигарети 5,8% (7,3% у 2014) або кальян 13,7% (4,6% у 2014), та навіть 1% – електронні сигарети.

3.      У більшості закладів-порушників (102) персонал відкрито каже, що куріння дозволено.

4.      38% закладів не розміщують наочну інформацію про заборону куріння, що не є фактом порушення закону, але часто сприяє цьому.

5.      «Епідемія порушень» мала місцевий характер, тобто є міста із значним рівнем порушення, а є міста, які чітко дотримуються норм бездимного середовища.

6.      Лідерами порушень є Київ (30% порушень), Харків (28%) та Одеса (27%).

7.      У Миколаєві, Сумах та Маріуполі виявлено порушення у кожному 5-му закладі (20%), переважна більшість яких – це куріння кальянів.

8.      Не виявлено закладів-порушників у Житомирі та Івано-Франківську. Решта міст знаходиться в межах 5-8%.

«Що стосується кальяну, то він ще більш небезпечний, ніж цигарки і звичайні тютюнові вироби, тому що має ароматичне, смакове забарвлення. При споживанні кальяну відбувається горіння вугілля, при спалюванні якого виділяються канцерогенні речовини, які потрапляють потім в легені. Кальян призводить до споживання гарячого диму, що призводить до пришвидшеної деструкції тканини легень – тканина легень перестає бути еластичною, це спричинює розвиток астматичних станів. Ароматизатори, які застосовуються в кальянах при утворенні диму перетворюються на  канцерогенні речовини і призводять до шкідливої дії. Якщо людина сидить у залі, де курять кальян, то через годину-півтори у неї будуть ознаки легкого отруєння чадним газом», - пояснив Анатолій Подрушняк, к.мед.н., заступник директора ДП “Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України”

Стан виконання «бездимного» законодавства в Києві на найнижчому рівні. Тут зафіксовано майже 30% порушень закону, а минулого року цей показник складав 24%. У Києві кальяни курять на рівні з сигаретами (40 закладів – порушників із 121). Особливо злісними порушниками є ресторани преміум-класу.

«Закликаємо мешканців столиці бути активними, не дозволяти труїти себе тютюновим димом у закладах та вимагати дотримання чинного антитютюнового закону. Якщо власники закладів ресторанного господарства ігнорують чинний бездимний закон, то ми маємо змусити їх поважати гарантоване державою право на повітря, вільне від тютюнового диму. Написання скарги до Держспоживінспекції – один з  ефективних інструментів практичного захисту прав на вільне від тютюнового диму повітря. Київ має бути позитивним прикладом дотримання чинного закону, а не посідати провідне місце в рейтингу міст-порушників», – наголошує Юлія Солоха, координатор проекту «Київ без тютюнового диму» ГО «Інститут Медіа Права»

«Закон потрібно виконувати на 100%, і виконувати всім. Адже зараз всі чудово розуміють, що в закладах харчування заборонено курити. І це нормально сприймається відвідувачами. А порушення швидше за все йдуть від адміністрації закладів. Конкуренція має бути чесною. І в ресторан потрібно приходити для того, щоб відпочити, смачно поїсти, насолодитись музикою, а не для того, щоб за сусіднім столиком хтось курив», – зауважив      Олег Оникієнко, голова Київської Асоціації Офіціантів.

Певне погіршення дотримання законодавства відбулось через відсутність дієвих механізмів державного контролю у сфері захисту прав споживачів (відвідувачів закладів ресторанного господарства). Функції Держспоживінспекції були паралізовані дією мораторію на перевірки бізнесу, який діяв протягом року з серпня 2014 р. по липень 2015 р. Окрім того, уже більше року Кабмін марно намагається реформувати державні контролюючі органи згідно з постановою №442. Наразі Держспоживінспекція, яка знаходиться в стані реорганізації, реагує на скарги щодо порушення прав споживачів, у тому числі і з приводу заборони куріння. Але про повноцінну роботу служби мова не йде. А новостворена Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) поки існує лише на папері.

«У третьому кварталі 2015 р. були початі перевірки. За третій квартал 2015 р. було перевірено 27 суб’єктів господарювання, у 3% було виявлено порушення, а саме – це нерозміщення інформації, яка передбачається Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів…», тобто це наочна інформація графічна «Куріння заборонено». Стосовно четвертого кварталу, то з’явилась значна кількість звернень стосовно куріння кальянів у закладах ресторанного господарства. На даний момент територіальними органами здійснюються перевірки», – розповів Юрій Сахно, завідувач сектору контролю за рекламною діяльністю та торгівлею на відстані Державної інспекції з питань захисту прав споживачів.

«Недобросовісні представники бізнес-структур почали користуватися тимчасовою відсутністю механізмів захисту прав споживачів і дозволяють собі грубі  порушення законів України, створюючи ризики й небезпеку для здоров’я клієнтів та персоналу. На фоні руйнування системи захисту споживачів відбувається послаблення виконання антитютюнового законодавства та дискредитація досягнень попередніх шести років у сфері бездимного середовища», – говорить Андрій Скіпальський, голова правління ГО «Життя», керівник проекту «Центр контролю над тютюном».

Стосовно системи захисту прав споживачів, в площині якої лежить виконання й антитютюнового законодавства Андрій Лига, член правління Всеукраїнської федерації споживачів “ПУЛЬС”, зауважив: «Ми маємо створити чітку й дієву платформу, де громадські організації зможуть співпрацювати з органами державної влади на постійній основі. Це і є європейський досвід. В Угоді про асоціацію з ЄС є прямі рекомендації щодо такої співпраці. Разом з урядом ми зможемо побудувати систему, яка дійсно буде захищати права споживачів».

Після прес-конференції відбулось нагородження антипремією “тютюновий горщик” деяких закладів-порушників.