Топ реальних досягенень українських реформ

Попри шалений опір, українські реформи таки мають відчутні результати, а громадянське суспільство й далі вимагатиме, щоби ці зміни стали незворотніми. Нижче – перелік основних здобутків реформ з 2014 року.

1) 2014 року було ухвалене необхідне законодавство, а впродовж 2015-го – проведені відкриті конкурси на посади керівників та персоналу трьох нових антикорупційних інституцій:

Національного антикорупційного бюро України (функції: запобігання, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів);

Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (функції: процесуальний нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю детективів НАБУ, підтримання державного обвинувачення в судах);

Національного агентства з питань запобігання корупції (функції: формування та реалізація державної антикорупційної політики, перевірка декларацій, моніторинг способу життя чиновників задля відстеження фальшивих даних в їхніх деклараціях і незаконного збагачення).

Керівники цих інституцій обираються на умовах відкритого конкурсу. Інституції функціонують повноцінно, хоча добір та підвищення кваліфікації кадрів продовжується.

Станом на вересень 2016 року, тобто за 10 місяців роботи НАБУ та САП розслідується 208 проваджень (щодо керівників державних підприємств, прокурорів, суддів, держслужбовців категорії “А” та інших посадовців). Оголошено 100 повідомлень про підозру, щодо 25 осіб складено обвинувальні акти. Станом на серпень 2016 року 45 мільйонів гривень було конфісковано й повернуто державі, а дві особи були обвинувачені (у справі газового шахрайства депутата Онищенка була укладена угода про визнання вини).

2) У 2014 році було ухвалене прогресивне законодавство щодо запобігання корупції, а після початку його реалізації 2016 р. Україна ввела електронну систему декларування активів, доходів і витрат державних чиновників та політиків. Від 1 вересня до 30 жовтня 2016 понад 103 000 чиновників задекларували свої активи, зокрема Президент України, члени Кабінету міністрів, судді та прокурори. У 2017 році всі діючі державні чиновники і ті, хто звільнився 2016 року, повинні будуть подати свої декларації.

3) Система публічних електронних закупівель ProZorro функціонує з лютого 2015 року. За цей час (21 місяць) системою скористалося 15 510 державних замовників; оголошено 295 970 закупівель очікуваною вартістю 155,56 мільярдів гривень. Потенційна економія становить 6,06 мільярдів гривень (це 12,52% за конкурентними процедурами).

З 1 серпня 2016 року всі державні закупівлі відбуваються у ProZorro. Система відповідає вимогам угоди з державних закупівель СОТ, до якої Україна приєдналась у травні 2016 року.

ProZorro отримала міжнародну премію у сфері публічних закупівель Procurement Leader Award за створення і впровадження електронної системи з унікальною архітектурою. Завдяки системі ProZorro Україна здобула право проводити найбільший міжнародний форум з публічних закупівель Procurement, Integrity, Management, and Openness (PRIMO) Forum на тему боротьби із корупцією у державних закупівлях, який відбудеться в травні-червні 2017 року.

4) У 2015 році Міністерство охорони здоров’я передало закупівлі ліків в рамках 12 державних програм трьом міжнародним організаціям: ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents. У результаті закупівель ліків від туберкульозу, здійсненими ПРООН 2015 року, вдалось зекономити 7,48 мільйона доларів, порівняно з витратами за 2014 рік. Крім того, ще 1 мільйон доларів було заощаджено з початкового бюджету, виділеного на закупівлю. Таким чином, завдяки економії лікування отримали ще понад 28 000 пацієнтів.

Британська компанія Crown Agents 2015 року закупила медикаменти для лікування дитячої та дорослої онкології в середньому на 45% дешевше, ніж Міністерство охорони здоров’я 2014 року. Загальна економія становить 19,8 мільйона доларів.

5) Упродовж 2015-2016-го років ухвалено та імплементовано низку законодавчих ініціатив, в результаті чого оприлюднено кілька державних баз даних, що мають важливе суспільне значення (інформація про державні закупівлі, державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців із вказанням кінцевого бенефіціарного власника, містобудівна документація тощо). Крім цього, відкритою (з можливістю пошуку за іменем особи) стала інформація про власників речових прав на рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки. Вся ця інформація є у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Такі зміни сприяють захисту права власності, а також виявленню корупції та незаконного збагачення публічних службовців. Крім того, Україна стала однією з перших країн, які запровадили такі високі стандарти прозорості суспільно важливих даних.

6) Створено єдиний портал використання публічних коштів, на якому представлено інформацію про використання  бюджетних грошей державними установами, а також державними та комунальними підприємствами: http://spending.gov.ua Такий ресурс дає змогу всім охочим стежити за ефективністю використання публічних коштів.

З вересня 2015 року на порталі щоденно публікуються всі транзакції, проведені Державним казначейством України з єдиного державного казначейського рахунку (окрім транзакцій з грифом «таємно» і тих, що стосуються обороноздатності країни). Станом на жовтень 2016 року на сайті опубліковано 30 мільйонів транзакцій Державного казначейства. 45% всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів мають зареєстровані службові кабінети на порталі, а рівень наповнення кабінетів інформацією збільшився до 88%.

7) З квітня 2016 року телеканали та радіостанції України оприлюднюють інформацію про своїх кінцевих власників. Телебачення та радіо мають суттєвий вплив на українську політику, проте реальних власників загальнодержавних та місцевих телеканалів досі було важко встановити. Хоча відкриті державні реєстри забезпечили певний рівень відкритості інформації про ЗМІ, присутність у їхній структурі власності офшорних юридичних осіб не давало громадянину змогу чітко встановити, чиї саме інтереси можуть стояти за нюансами редакційної політики каналів. Тепер щорічному оприлюдненню підлягають дані про структуру власності (із врахуванням іноземних юридичних осіб), зміни у такій структурі, які відбулись впродовж року, а також відомості про всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіли часткою каналу впродовж звітного року.

8) У рамках реформи правоохоронних органів поруч із створенням нових антикорупційних інституцій відбувається заміна одних із найбільш корумпованих служб – патрульно-­постової служби і державної автомобільної інспекції – на новостворену патрульну поліцію. Відбір кандидатів до патрульної поліції відбувається на засадах прозорих конкурсів із залученням громадськості до відбіркових комісій. Перші 2000 патрульних полісменів склали присягу в липні 2015 року в Києві, за майже рік роботи близько 13 000 патрульних поліцейських почали працювати у трьох областях – Львівській, Київській, Харківській – і 32 містах України (в тому числі і в містах прифронтової зони – Краматорськ, Слов’янськ, Маріуполь). Крім того, патрульна поліція стежить за безпекою руху на дорогах міжнародного значення в Одеській, Рівненській, Львівській, Київській та Житомирській областях.

9) У рамках реформи прокуратури у липні 2015 року було відчинено 100 центрів безкоштовної правової допомоги, щоб забезпечити позбавлення прокурорів від функції представництва громадян у суді. Ці осередки надають безкоштовні юридичні консультації малозабезпеченим громадянам і гарантують юридичне представництво таких осіб під час розгляду цивільних та адміністративних справ. У вересні 2016 року було відчинено ще 402 бюро правової допомоги, які надають тим же категоріям осіб юридичні консультації, але не представляють їх у суді. Ці правові центри та бюро можуть мати колосальний вплив на майже 8 мільйонів потенційних клієнтів.

10) Законодавство, необхідне для проведення реформи децентралізації, було ухвалене на початку 2015 року. Відповідно до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” обласні державні адміністрації розробили, а обласні ради затвердили перспективні плани формування спроможних громад у 23 областях (крім Закарпатської).

Децентралізація в Україні активно продовжується навіть без внесення змін до Конституції. Станом на сьогодні через механізм добровільного об’єднання територіальних громад уже створено 184 об’єднані громади. У грудні вибори територіальних рад відбудуться у ще 184 об’єднаних громадах. Очікується, що до кінця 2016 року буде утворено 20% громад, що їх заплановано сформувати згідно з перспективними планами.

Ці новоутворені громади отримали додаткові фінанси та повноваження на рівні великих міст обласного значення, зокрема в бюджетах громад залишаються: 60% податку з доходу фізичних осіб, плата за землю, єдиний податок, акцизний податок; також громадам надано широкі повноваження щодо встановлення місцевих податків і зборів.

Відповідно до проведеного аналізу, внаслідок фіскальної децентралізації за першу половину 2016 року доходи бюджетів територіальних громад збільшилися у понад тричі порівняно з першою половиною 2015 року (від 418 мільйонів гривень до 1,324 мільярдів гривень).

Крім цього, об’єднані територіальні громади отримали прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом (прямі державні субвенції на фінансування медицини та освіти, базову дотацію). На 2016 рік на розвиток регіонів ​та підтримку об’єднаних громад виділено 5,9 мільярдів гривень. Ці кошти розподіляються прозоро та рівномірно між кожним регіоном та кожною громадою.

11)  Завдяки укладенню договорів із європейськими постачальниками газу, вдалось диверсифікувати його постачання і різко зменшити обсяги споживаного російського газу. У 2013 році частка російського газу в українському імпорті становила 92%, у 2014 р. скоротилась до 74%, а у 2015 р. – уже до 37%. Станом на жовтень 2016 року Україна взагалі не імпортує російський газ.

Окрім цього, здійснено кроки із ліквідації перехресного субсидування в енергетиці через зменшення розриву цін між промисловими та побутовими споживачами. До 1 квітня 2017 року заплановано повний відхід від адміністративно регульованих цін та перехід до ринкових цін.

12) Низку заходів вжито і для популяризації енергозбереження в Україні, зокрема запроваджено державну програму відшкодування частини тіла кредиту (30-40%) на заходи з енергоефективності для приватних будинків та для багатоквартирних будинків із ОСББ. Станом на жовтень 2016 року українці взяли “теплих кредитів” для енергомодернізації будинків на 2 мільярди гривень. До того ж, у липні 2016 року уряд України затвердив концепцію Фонду з енергоефективності, який почне працювати у першій половині 2017 року. Фонд надаватиме масштабну фінансову підтримку населенню з питань запровадження заходів з енергоефективності.

13) Контроль за державними підприємствами (ДП) є наріжним каменем правил гри в Україні. Оскільки держава є найбільшим власником активів в українській економіці, для політиків завжди було особливо спокусливо перерозподілити державні активи та доходи від них у власних інтересах. Як наслідок, державні підприємства завжди були хронічно збиткові.

Україні вдалося суттєво скоротити втрати держпідприємств – з 117 мільярдів гривень у 2014 році до 16 мільярдів гривень у 2015 році завдяки підвищенню прозорості та підзвітності. Дві третини цієї економії зумовлені реформою корпоративного управління НАК Нафтогаз, національного газового гіганта. Останні зміни в законодавстві з питань корпоративного управління державними підприємствами наблизять Україну до стандартів ОЕСР, роблячи державні підприємства більш прозорими, підзвітними і ефективними.

14) Ще одним суттєвим досягненням в економічній галузі є значне зниження так званого «єдиного соціального внеску» (ЄСВ), що є одним із найскладніших (і, в минулому, одним із найвищих) у світі трудових податків і здебільшого йшов на підтримку застарілої накопичувальної пенсійної системи. Існувало 80 різних ставок цього податку, але зазвичай він перевищував 40% заробітної плати.

У 2015 році парламент ухвалив законопроект, розроблений у співпраці з громадянським суспільством, що встановив єдину ставку цього податку у розмірі 22%. Усупереч скептичним коментарям, ця реформа позитивно вплинула на бюджетний баланс: за прогнозами, до кінця 2016 року дохід бюджету зросте на 7,4 мільярди гривень. А це значить, що детінізація справді працює. Але цього скорочення замало: ЄСВ потрібно ще знизити, а під час впровадження пенсійної реформи взагалі скасувати.

15) Український парламент ухвалив зміни до Конституції України в частині судоустрою та нову редакцію Закону “Про судову систему і статус суддів”. Зміни до Конституції позитивно оцінила Венеціанська комісія; вони відповідають рекомендаціям Ради Європи щодо незалежності та підзвітності суддів, а також щодо принципів функціонування прокуратури. Відповідний закон створює умови для оновлення судової системи, зокрема формування нового Верховного суду з повністю оновленим суддівським корпусом, відібраним за результатами конкурсу. Закон також встановлює вищі стандарти суддівської незалежності і забезпечує більшу прозорість та підзвітність суддів перед суспільством.

У результаті змін до Конституції та запровадження системи електронного декларування, близько 1000 суддів добровільно подали у відставку, звільнивши місце для нових фахівців.

У листопаді 2016 року Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила відбір суддів до нового Верховного суду.

16) Здійснено низку важливих кроків і в напрямку демократизації політичної системи:  впроваджено електронне звернення та електронну петиції як інструменти впливу громадян на вироблення національної та місцевої політики. Громадяни України мають змогу ініціювати та підтримувати петиції із актуальних питань до Президента України (25 тисяч підписів), Київської міської ради (10 тисяч підписів) та до інших інституцій. Окрім цього, запроваджене обов´язкове поіменне голосування депутатів місцевих рад та оприлюднення результатів голосувань, що сприяє підвищенню відповідальності місцевих депутатів перед своїми виборцями.

17) Українська армія проходить процес модернізації – у Збройних силах уже запровадили 68 стандартів НАТО. У 2016 році 4 000 солдатів були вишколені згідно з цими стандартами.

Витрати на сферу національної безпеки та оборони зросли до 5% ВВП. З січня 2016 усі закупівлі в галузі оборони для Збройних сил відбуваються через систему ProZorro, що дало Міністерству оборони змогу заощадити понад 780 мільйонів гривень.

Упродовж 2014-2016 років кількість солдат у Збройних силах України подвоїлась і сягнула 250 000 осіб. Крім того, військо отримало на озброєння значно сучаснішу та потужнішу зброю, щоб дати відсіч російській агресії.

Україну чекає ще довгий шлях реформ, але вже тепер варто відзначити суттєві досягнення. Громадянське суспільство використовуватиме цей імпульс, щоб досягнути ключової мети – перетворити Україну з корумпованої пострадянської держави на розвинену, демократичну країну.

ТОП реальних досягнень Українських реформ у PDF

Аналітика підготовлена РПР із використанням матеріалів: Transparency International Ukraine, Центру протидії корупції, БФ “Пацієнти України”, Центру політичних студій та аналітики “Ейдос”, Українського незалежного центру політичних досліджень, Центру економічної стратегії.

Джерело: Реанімаційний Пакет Реформ.