Тільки провокація, або Як провести ефективну громадську акцію. Інструкція від Yes Men

Група Yes Men – канадські активісти, які зводять акції за порятунок довкілля до максимальної провокації, привертаючи так максимум уваги до проблеми.

Учасник групи Шон Девлін на майстер-класі “Yes Lab: брейнстормінг творчих ідей” у рамках правозахисної програми фестивалю Docudays UA розказав, як проводити такі акції.

ПРОВОКУВАТИ НА ПУБЛІЧНУ РЕАКЦІЮ

Шон запропонував аудиторії загальні принципи планування акцій. Для ілюстрацій він наводив приклади екологічних інтервенцій, але цей алгоритм може бути використаний для будь-яких правозахисних заходів.

Мета акції – змусити того, кого обрано мішенню, продемонструвати реакцію в публічному просторі. До того ж акція має бути підготовлена так, щоб політик, чиновник чи власник корпорації, демонструючи реакцію, мав обирати між поганим варіантом та ще гіршим. Тобто мішень має у будь-якому разі отримати антирекламу.

За таким принципом група Yes Men організувала акцію на прес-конференції прем’єр-міністра Канади, який надавав дозволи на збільшення видобутку нафти в океані, не зважаючи на порушення екосистем та небезпечний вплив на кліматичні зміни.

“Прем’єр-міністр має найдорожчу охорону. Але ми купили у секондхенді костюми офіціантів, і під виглядом офіціантів пройшли повз охорону, і під виглядом офіціантів вийшли на сцену до прем’єр-міністра, щоб подати йому воду.

Ми витягли плакат із написом “Кліматичні зміни”. Нас забрала охорона. Але з цієї події вийшли заголовки на кшталт “Ось так Канада реагує на кліматичні зміни”.

Тож ми змусили нашу мішень відреагувати. Але в цій ситуації будь-яка реакція була їй не на користь. У цьому випадку вони нас прибрали, а якби дозволили лишитися, ми б публічно повідомили негативну для уряду інформацію про шкоду нафтовидобування.

Отже, під час підготовки акцій треба завжди продумувати, як створити таку дилему для вашої мішені”, – розповідає Шон Девлін.

6 ТОЧОК ДЛЯ ІНТЕРВЕНЦІЇ

Шон розповів як у Yes Lab планують акції. У першу чергу, обирається місце акції або місце інтервенції. Такі місця вони розділяють на 6 типів.

1.Точка виробництва

Це місце, де виробляється джерело проблеми. Це може бути місце видобування нафти, завод з виробництва чогось шкідливого тощо.

2.Точка споживання

Це місце, де шкідливий продукт, або продукт шкідливого виробництва продається і де очікується лояльність покупців.

У випадку з корпорацією Shell – це заправки, де продається бензин.

Шон згадав про акції Greenpeace, коли активісти перевдягнені білими ведмедями, блокували заправки Shell. Тож поліцейським доводилося затримувати… білих ведмедів.

3.Точка руйнування

Це місце, в якому наноситься найбільша шкода від продукту чи виробництва.

Яскравим прикладом акції в точці руйнування, на думку Шона, є засідання Кабінету міністрів Мальдів у 2009 році, проведене під водою в аквалангах. Засідання мало привернути увагу до збільшення рівня світового океану.

4.Точка припущення

Це не фізичне місце, а місце, де люди перебувають під тиском пропаганди або реклами. Також це може бути захід, на якому політики говорять, що все добре, коли добре не є.

Шон Девлін розказав про акцію Yes Lab стосовно нафтової плями на узбережжі Канади. Представники влади вийшли на прес-конференцію, аби заявити, що забруднення немає і все чисто. У той же час активісти піднесли до них знайдені на березі забруднені нафтою предмети і запропонували торкнутись.

Чиновники злякано сахались від простягнутих камінців та шматків дерев.

5.Точка потенціалу

Це місце або захід, який дає велику аудиторію та велику кількість уваги.

Тут Шон нагадав про інтервенцію Greenpeace на церемонії нагородження переможців гонки “Формула 1″, яку спонсорувала компанія Shell. Активістам вдалося заздалегідь потрапити на місце проведення церемонії і поруч з рекламою Shell розмістити банер про те, що нафтовидобуток шкодить Антарктиці. Крім того, у момент нагородження, коли всі погляди і камери були спрямовані на п’єдестал, перед п’єдесталом виникли радіокеровані банери про спасіння Антарктики, які “втікали” від охорони, яка намагалася їх прибрати.
Ще одним прикладом інтервенції в точці потенціалу, став випадок із британським екоактивістом з організації Plane Stupid. Активісту вручав нагороду прем’єр-міністр.

Активіст спочатку думав просто відмовитись від нагороди, але потім вирішив використати подію для привернення уваги до екологічних проблем. Він налив у кишеню суперклей, опустив туди руку і під час привітання з прем’єр-міністром приклеївся до нього. І тим самим активіст мав більше часу, аби розказати прем’єр-міністру про зміни клімату.

“Ми не можемо відмахнутися від глобального потепління, як ви не можете відмахнутися від моєї руки”, – сказав активіст прем’єру.

6.Точка прийняття рішення

Місце, де приймається рішення, яке може вплинути на проблему.

Шон Девлін показав на слайді залу Верховної Ради України, відразу додавши, що це лише формальне місце прийняття рішень. Адже насправді, на його думку, справи вирішуються в кабінетах, готелях та інших неофіційних місцях.

“Ви самі маєте дізнатись, де це”, – додає він.

ФІЛЬМУВАТИ

“Ми помітили, що важливу роль для успіху акції відіграє присутність преси, поширення фото та відео. А що робити, якщо преса не долучилась?”, – звучить питання з аудиторії.

“Так, преса дуже важлива для акцій, але, аби не бути від неї повністю залежним, треба мати власні ЗМІ. А також фільмувати свої акції і розповсюджувати в мережі як фільми”, – говорить Шон.

Причому важливо, аби “люди, які робитимуть відео, були частиною підготовки до акції. Тому що це має бути справжнє кіно, а не стрім з мобільного телефону друга, якого напередодні попросили прийти і щось познімати”.

“А тепер, будь-ласка, розбийтеся на групи і, навіть якщо ви один одного не знаєте, спробуйте за 15 хвилин спланувати акцію на точці споживання”, – заохотив Шон Девлін.

Слухачі майстер-класу вагались лише кілька секунд, а потім розвернулись до найближчих сусідів, щоб домовитися про теми. І вже через означений час презентували прості та яскраві ідеї акцій. Серед них – і фейкові сайти для боротьби із хаотичною та шкідливою забудовою міста, і подяка від людей на інвалідних візках за надземні переходи, і фейкові новини для боротьби з маніпуляціями в ЗМІ, й блокування фірмового магазину “Нашої ряби” у костюмах гігантських курей…

Спробуйте й ви!

Автор Ольга Падірякова,Центр інформації про права людини