Теми, які турбують громади України: підсумки проєкту «Як справи?»

12 випусків, 78 гостей з громад та експертів, теми, які турбують і потребують вирішення — на Суспільному завершився проєкт «Як справи?». У токшоу говорили про відбудову інфраструктури, шерифів громад, як витрачати й контролювати бюджети громад, гендерну рівність в умовах війни, енергонезалежність, місцеве самоврядування й інститут старост, доступ до медицини, соцпослуг для ветеранів і ВПО, культурні простори в громадах, співпрацю громад, надання адміністративних послуг та потреби молоді. Над реалізацією проєкту працювала регіональна команда Суспільного Мовлення.

Читайте також: Суспільне Мовлення продовжує стабільно працювати під час війни, — Світлана Остапа

«Життя в громадах — це те, про що ми точно не маємо забувати як суспільний мовник. Наше завдання не лише озвучувати проблемні питання в ефірах, а в тому числі за рахунок цього проєкту шукати шляхи їх розв’язання. Ми надаємо майданчик, де представники місцевого самоврядування мають можливість озвучувати найкращі практики, а інші громади — переймати такий досвід. Передача “Як справи?” це ще й можливість налагоджувати зв’язок між місцевою та центральною владою. В цілому вважаю цей проєкт успішним та корисним», — каже генеральний продюсер регіонального мовлення Суспільного Артем Шелковий.

Команда Суспільного вже кілька років працює над розвитком локального медіасередовища, щоб зробити навіть віддалені громади видимими на всеукраїнському рівні. Експертні дискусії у токшоу «Як справи?» стали ще одним кроком до цієї мети.

Виконавча продюсерка регіонального мовлення Суспільного Катерина Жуліна розповідає:

«Цей проєкт є унікальним для українського медійного простору, бо наша команда виїжджала у регіони, зустрічалася з людьми, бачила проблеми, які їх турбують,  аналізувала ситуацію, а потім з прикладами рішень ми повернулись у студію. Ми запросили в ефіри експертів, дотичних до тих тем, які турбують громади, і привезли людей із цих громад, щоб озвучити їхні кейси та змодерувати дискусію щодо наявної ситуації. 

Неодноразово ми самі були свідками, коли після проєкту наші гості між собою обмінювалися контактами, домовлялися про співпрацю. Також під час ефірів представники громад мали змогу поділитися досвідом розв’язання проблем. Наприклад, на темі “Інституту старост” представник Вінниччини Владислав Кривешко показав колегам додаток, через який кожен мешканець громади може звернутися до нього зі своїми проблемами. Ця ідея сподобалась іншим старостам, які долучалися до ефірів».

Буває, що задумане і прописане на папері не завжди спрацьовує на практиці у громадах, є й непродумані рекомендації, зазначає шеф-редакторка проєкту Ольга Кутишенко.

«Людині важливо мати дім і сприятливе соціальне середовище, в якому вона будує своє життя. Тож потреби громад — важливі. Особливо у час повномасштабного вторгнення. Нам не варто ставити на паузу розвиток країни та її інституцій. Якщо ти не воюєш, то твоя діяльність має служити як Силам оборони, так і розвитку своєї громади й держави», — упевнена Ольга Кутишенко.

Про особливості підготовки до ефірів розповів гостьовий редактор проєкту Тарас Вархоляк.

«Переконливо можу назвати наш проєкт новаторським з позиції уваги до громад. Зізнаюся, інколи до цього вони не були готові, а швидше… приємно здивовані. На місцях накопичується багато проблем, які держава не завжди встигає розв’язувати. Врахуйте ще деокуповані, тимчасово окуповані громади й проблеми, з якими стикаються їхні мешканці, котрі виїхали на підконтрольну Україні територію (ВПО). Найважливішим вважаю те, що у проєкті громади були почуті. Сподіваюсь, почуті й тими, від кого залежать державні рішення. А теми наших ефірів — медицина первинної ланки, відновлення, адмінпослуги, безпека — були складені таким чином, щоб бути максимально близькими для глядача і проблем, з якими він стикається»,— коментує Тарас Вархоляк.

Читайте також: Новий сезон проєкту «Їжа як культура» в ефірі Радіо Культура

Всі випуски токшоу можна подивитись на ютуб-каналі Перший:

• Відбудовувати інфраструктуру чи все віддавати на ЗСУ? Як відновлювати Україну?
• Хто такі шерифи громад і де працюють добровільні пожежні формування?
• Бюджети громад: як витрачати і контролювати?
• Гендерна рівність в умовах війни: яка ситуація з правами жінок в Україні?
• Як громадам в Україні досягти енергонезалежності? 
• Яка роль старост у місцевому самоврядуванні?
• Доступ до медицини: хто надає допомогу на деокупованих територіях?
• Якими мають бути соцпослуги для ветеранів і ВПО?
• Як мають розвиватися культурні простори в громадах?
• У чому ефективність міст-побратимів і як мають співпрацювати громади?
• Робота ЦНАП, програма «єВідновлення» і що таке адміністративний збір?
• Чого потребує молодь і як може реалізуватися під час війни?

Нагадаємо, токшоу «Як справи?» — продовження роботи команди Суспільного у громадах України. Торік у п’яти містах п’яти регіонів, де тривали пошуки гіперлокальних кореспондентів у 2023 році, — на Рівненщині, Одещині, Черкащині, Полтавщині та Дніпропетровщині — Суспільне записало випуски телевізійного токшоу «Голос Громад». 

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підпишіться на Суспільне Анонси на тій платформі, де вам зручно: телеграм або вотсап.

* Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, стійкому та підзвітному багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.