Театральна дія, яка підтримує, але по-різному: діалог практикинь театру пригноблених та психодрами

26 травня відбувся довгоочікуваний онлайн-стрім ГО “Театр змін”, присвячений діалогу- дослідженню двох методик, які часто плутають між собою — театру пригноблених та психодрами. У дискусії взяли участь Яна Салахова, голова ГО “Театр змін” та співзасновниця Школи театру пригноблених, разом з Оленою Ступак, навчаючою терапевткою і супервізоркою УСП з психодрами.

Як зазначила Яна Салахова на початку розмови, цей діалог виник через постійні запитання про схожість методик: “Дуже багато людей нам постійно говорять: ой, це так схоже на психодраму”. Справді, обидві методики використовують рольові моделі, групову роботу та роботу з життєвим досвідом, проте їх мета кардинально відрізняється.

Ключова різниця полягає у розумінні природи проблем. Олена Ступак пояснила, що “психодрама є  терапевтичний метод”, який допомагає людині зрозуміти власні особливості та ролі. Натомість театр пригноблених, за словами Яни Салахової, спрямований на звільнення від соціального пригноблення: “Це виходить не проблема людини, хоча вона з нею стикається, але проблеми на рівні суспільства”.

Принципово різною є і роль протагоніста/ки в обох методах. У психодрамі, як пояснила Олена Ступак, “протагоніст/ка це той, хто показує свій внутрішній світ”. В театрі пригноблених протагоніст/ка представляє колективний досвід: “Навіть якщо зараз і грає ця людина на сцені, вона представляє не тільки себе. Вона представляє історії дуже багатьох людей “.

Суттєва відмінність існує і у форматі роботи. Психодрама зазвичай відбувається у закритому терапевтичному просторі (хоча соціодрама може бути відкритим публічно простором), тоді як театр пригноблених включає публічні покази. Як розповіла Яна Салахова, методика розділяється на дві частини: закриту майстерню для створення вистави та публічний форум-показ, “який спрямований на те, що ми хочемо підняти публічне обговорення тієї чи іншої соціальної, гострої, актуальної теми”.

Окрему увагу експертки приділили питанню обміну ролями та роботи з антагоністами. Олена Ступак пояснила, що в психодрамі широко використовуються техніки дублювання, дзеркала та обміну ролями для кращого розуміння різних позицій. Натомість у Театрі пригноблених є важливе обмеження.

“Ми в принципі не заохочуємо під час форуму показу заміну антагоніста“, — наголосила Яна Салахова. Причина полягає в тому, що антагоніст є частиною системи пригноблення.і. “Мета театру пригноблених — олюднювати людство. Ми намагаємося зрозуміти, що може змінити систему, але не іншувати самих людей“.

Важливим аспектом обговорення стало питання роботи з насильством. Яна Салахова пояснила, що театр пригноблених не працює з прямим фізичним насильством: “Ми працюємо з чинниками, які передують йому і які його можуть нормалізувати”. Методика зосереджується на аналізі культурного та інституційного насильства, намагаючись попередити пряме насильство.

Щодо кваліфікації ведучих, експертки підкреслили різні вимоги. Олена Ступак наголосила, що для терапевтичної психодрами потрібна спеціальна психотерапевтична освіта, тоді як соціодрама може проводитися людьми без психологічної освіти, але з розумінням групових процесів.

Обидві методики активно використовують ігровий підхід та створення безпечного простору. “Грайливість це дуже багато… це діє“, — зазначила Яна Салахова, пояснюючи, як через ігри та “святкування помилок” створюється атмосфера, де люди можуть більше собі дозволяти та діяти без страху помилитися.

Завершуючи дискусію, експертки підкреслили спільність глобальної мети соціодрами та театру пригноблених обох методик. Як зазначила Олена Ступак, цитуючи засновника психодрами Морено: “Нема сенсу терапевтичного впливу на окрему людину, якщо не ставите перед собою завдання змінити людство як таке“.

Ви теж вірите, що вирішення особистих проблем пов’язані зі змінами в суспільстві та відчуваєте потребу боротися з соціальною несправедливостю?

 ГО “Театр змін” відкриває двері своєї Школи театру пригноблених! У червні стартує новий набір для тих, хто готовий не лише вивчати теорію, а й практично застосовувати цей революційний метод. Конкурс буде, але кожен та кожна, хто справді прагне змін, матиме свій шанс. Подробиці конкурсу за посиланням – 

Експертки підкреслили важливість розуміння цих відмінностей для правильного застосування методик відповідно до конкретних потреб та запитів.

Якщо Вам цікава та корисна інформація якою ми ділимося, підтримайте нашу діяльність.