Те, що найбільше болить: у Франківську презентували три соціальні ролики про проблеми переселенців

З проблемами у пошуках нового житла, роботи та відсутністю стабільності як такої стикається велика частина людей, які вимушено залишили рідний дім через бойові дії. Говорити публічно про труднощі життя на новому місці внутрішньо переміщених осіб (ВПО) розпочала Івано-Франківська обласна організація “Молода Просвіта” при підтримці міжнародної гуманітарної організації CORE (Community Organized Relief Effort), знявши три соціальних відеоролики.

За словами керівниці “Молодої Просвіти” Євгенії Бардяк, до команди часто звертаються ВПО з конкретними запитами, тому перед початком зйомок для кожного ролику вже була задана певна тематика: “Два ролики ми зробили як невеликі сюжетні історії і в якості акторів задіяли переселенців. Тому, де у відео видно сльози чи інші емоції, будьте певні, вони справжні. Люди на камеру проживали те, що вже було з ними, або що відчувають зараз. Маємо надію, нам вдалося передати основні проблеми, з якими стикаються люди, та донести до глядача чіткі повідомлення для роздумів”. 

Над зйомками першого ролика працював відеорежисер Олексій Рохман, який сам родом з Луганщини. За сюжетом, дія розгортається на автобусній зупинці, куди прибуває евакуаційний транспорт зі сім’єю. Люди у незнайомому для себе місці лише з декількома валізами і невідомістю, чи буде їм, де жити далі.

Ще два ролики створив відеорежисер також з Луганщини Віталій Шевелєв. Через один з них він розповів про часто упереджене ставлення місцевого населення до людей, які приїжджають з інших куточків України, не знаючи про їх реальні втрати і теперішнє становище. У переселенців може не бути вже ні роботи, ні дому, а тільки умовно красиве авто від попереднього життя. Героїнею цього ролику стала Ірина Овчаренко з Миколаєва. До повномасштабної війни вона разом з чоловіком розвивали невеликий бізнес, але ворожа ракета знищила все, що люди напрацьовували роками: “Ми відкрили своє кафе, мали поля, але так звані “братья” “врятували” нас від нажитого тяжкою працею. Тепер бізнес повністю розтрощено. Туди нещодавно влучила ракета. Я з рідними виїхала з Миколаєва. Зараз живемо у прихистку разом з іншими сім’ями”.

Третій ролик не має як такого сюжету, але щоб його створити, команда відвідала чотири прихистки у Ямницькій, Болехівській і Рогатинській громадах та поспілкувалася більш як з двадцятьма людьми. Короткі фрагменти розмов якраз стали основою відео. Вони про почуття, переживання та сподівання тих, хто тимчасово покинув свій дім через окупацію чи бойові дії.

“Я знаю, що відчувають люди, яких знімав для роликів, бо сам все це прожив. У мій дім війна приходила двічі: вісім років назад і от у лютому знову. На Луганщині залишилося все моє життя. Так, це страшно, але немає часу впадати в емоції, тому робимо те, що від нас зараз залежить”, - поділився думками після презентації робіт Віталій Шевелев.

Соціальні ролики розміщені на офіційній сторінці організації у фейсбук https://www.facebook.com/molodaprosvita.if

Ролики створені Івано-Франківською обласною організацією “Молода Просвіта” при підтримці міжнародної гуманітарної організації CORE (Community Organized Relief Effort) у рамках проєкту “Простори підтримки”.