Свобода слова в Криму обмежується масштабно і системно, – експерти

Тиск на свободу слова в Криму посилюється з кожним місяцем і одночасно обмежується в декількох напрямках. Про це на прес-конференції в Києві заявили представники українських ЗМІ, журналісти яких продовжують працювати в Криму.

Тривають переслідування та залякування журналістів силовими структурами нової влади.Тетяна Курманова, редактор Центру журналістських розслідувань (ЦЖР) розповіла про зібрані нею з березня 2014 року факти тиску:
«Пік нападів на журналістів припав на березень 2014, після захоплення будівель Верховної Ради Криму і Ради міністрів і під час проведення референдуму. Тоді таких випадків було зафіксовано 85. З квітня відсутність доступу до публічної інформації стала тотальною. Вже в травні неугодних для нової влади ЗМІ фактично не залишилося – журналісти масово покинули Крим. Більшість ЗМІ, що залишилися, змінили риторику – на більш м’яку і зважену», – розповіла Курманова.

За її словами, ЦЖР опинився у складній ситуації: захоплення 1 березня, розірвання договору оренди на приміщення, тиск на журналістів, обмеження в допуску до органів влади.

«Єдиною організацією, хто дав нам приміщення, виявилася Чорноморська телерадіокомпанія (ЧТРК). Проте 2 серпня представники Федеральної служби судових приставів заарештували і вилучили майно компанії. Разом з майном ЧТРК вилучили обладнання та техніку нашої організації. 22 грудня арештоване обладнання повернули, але системні блоки комп’ютерів були побиті, зникли звукові і відеокарти, пропали носії інформації. З відеокамер забрали дорогі карти пам’яті. У грудні ТРК «Чорноморська» анулювали ліцензію», -повідомила журналістка.

У свою чергу Тетяна Ріхтун, директор ГО «ІРС Севастополя» розповіла про ситуацією зі свободою слова в цьому місті. «Державне телебачення Севастополя, яке з перших днів підтримало анексію, було скорочено. При чому, звільнили журналістів за українським законодавством. Обіцяли заплатити всі належні у зв’язку зі скороченням кошти, а потім прийняти всіх знову на роботу. Але при створенні нового севастопольського ТБ на роботу взяли тільки лояльних», – повідомила Тетяна Ріхтун.

За її інформацією в місті залишилося два канали: один належить голові законодавчих зборів, другий – уряду Севастополя. За третій канал, який віщає дві години на добу – йде боротьба між урядом і законодавчими зборами, – розповіла журналістка.
Вона також повідомила, що в Севастополі зникла з ефіру ТРК «Бриз» Військово-Морських сил України. Спочатку журналістів перевели у підпорядкування телестудії Чорноморського флоту, але потім скоротили повністю.

«З приходом РФ також закрилися кілька Інтернет-видань, які вели незалежну політику по відношенню до місцевої влади. По відношенню до решти, в грудні законодавчі збори прийняли розпорядження, яким заборонили депутатам давати коментарі Інтернет-виданням, по суті, виключивши їх із списку ЗМІ», – говоритьТетяна Ріхтун.

За інформацією правозахисників, в Криму також витісняються з інформаційного простору всі радіоканали, що існували до цього часу.

«25 лютого 2015 Роскомнадзор має намір провести конкурс з розподілу частот, які давно використовуються кримськими радіостанціями. Для участі в конкурсі необхідно надати свідоцтво про реєстрацію засобу масової інформації (радіоканалу), а також універсальну ліцензію на радіомовлення. Рівноправна участь кримських радіомовників у конкурсі неможлива – ще не всі зареєстровані як ЗМІ. Більше того, універсальної ліцензії ніхто з радіомовників Криму не має», – йдеться в останньому огляді Кримської польової місії з прав людини (КПМ).

Заступник голови КПМ Ольга Скрипник заявила, що для обмеження свободи слова в Криму місцева влада використовує як фізичний тиск, так і різні способи кримінального переслідування.

«Для фізичного тиску, в першу чергу, для перешкоджання журналістській діяльності, системно використовується кримська самооборона. Її представники неодноразово здійснювали напади на журналістів, псували професійну техніку, незаконно затримували журналістів, погрожували їм фізичною розправою. Крім того, серйозною загрозою для ЗМІ є також повна безкарність за вчинені щодо журналістів злочини», – заявила Ольга Скрипник.

За її інформацією, для кримінального переслідування і залякування місцева влада використовує російське законодавство – про екстремізм і сепаратизм, про реєстрацію ЗМІ, що створює формальні перешкоди.

«Обґрунтованість обшуку в ATR викликає масу сумнівів, незважаючи на версію слідства, що може бути прикладом ситуації, коли потрібно було створити привід для блокування телеканалу та залякування журналістів. КПМ майже рік фіксує постійні порушення свободи слова, і після останніх подій можна говорити не просто про обмеження, а про спробу знищення свободи слова та незалежних ЗМІ в Криму», – заявила правозахисниця.

У свою чергу, редактор регіональної мережі «Громадського радіо» Ірина Сєдова розповіла і про інші факти тиску на кримських журналістів.

«Журналісти нашого радіо, що працюють в різних містах Криму, повідомляють про постійний тиск з боку ФСБ. Це стеження, прослуховування телефонів, запрошення на «профілактичні» бесіди. Деяких навіть намагалися вербувати для співпраці. Крім того, редактори кримських інтернет ЗМІ повідомляють про постійні вимоги ФСБ цензурувати коментарі під статтями і видати IP-адреси коментаторів. Плюс до цього не припиняються погрози фізичної розправи, які надходять журналістам через соціальні мережі», – розповіла вона.

На думку Ірини Сєдової – єдиний спосіб протистояти тиску – продовжувати роботу на півострові.
«Зараз завдання громадянського суспільства України зберегти хоча б ті частини незалежної журналістики, які ще залишилися в Криму. Вже півроку за підтримки Програми розвитку ООН створюємо програми про права людини у Криму. З липня на інтерактивну карту порушень прав людини ми нанесли майже 150 відміток про порушення. І, незважаючи на тиск влади Криму, що зростає, ми будемо продовжувати робити цю роботу», – заявила журналістка.

На її думку, інформування України і решти світової спільноти про події в Криму – одне з найбільш важливих завдань зараз.
«Чим більше й голосніше ми будемо висвітлювати всі випадки порушень прав людини у Криму, тим складніше місцевій владі буде зміцнювати свої позиції і утискати права і свободи кримчан. У тому числі, і свободу слова», – вважає Ірина Сєдова.

Джерело : Кримська польова місія з прав людини