Суспільний запит на відповідальність за скоєні воєнні злочини: інструменти для притягнення до відповідальності

У підбірці інформаційних статей експертка Наталя Гурковська поступово розкриває засади міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини та міжнародного правосуддя для формування адекватного суспільного запиту на відповідальність за воєнні злочини та сталий мир. Очікується 10 пізнавальних публікацій.

В минулий раз ми розпочали розглядати основи гуманітарного права (МГП), міжнародного права прав людини (МППЛ) та міжнародного правосуддя (МП), згадуючи рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), з огляду на формування адекватного суспільного запиту на відповідальність за воєнні злочини. В цій публікації пропонується розглянути чи достатньо у держави інструментів для притягнення до відповідальності.

В попередніх публікаціях висвітлювалось, що Україна не є державою-учасницею Римського статуту, але вона двічі скористалася своїми прерогативами, щоб визнати юрисдикцію Суду щодо ймовірних злочинів за Римським статутом, які відбуваються на її території, відповідно до статті 12(3) Статуту. Починаючи з 2 березня 2022 року прокурор Міжнародного Кримінального Суду (МКС) відкрив та розпочав розслідування воєнних злочинів, починаючи з часів останнього майдану, з 21 листопада 2013 року і по теперішній час.

Від 02 червня 2022 року на 9052-Е засіданні Рада Безпеки ООН учасники обговорюючи тему зустрічі «Підтримка міжнародного миру та безпеки» наголосили на необхідності зміцнення підходів для забезпечення відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права. На цій зустрічі Джоан Е. Донохью, президент Міжнародного суду ООН, зазначила, що прийняття Конвенції про злочини проти людяності сприяло б відповідальності за порушення основоположних зобов’язань, викладених у міжнародному праві. На засіданні лунали різні думки, наприклад попри значні успіхи у вирішенні серйозних порушень міжнародного права, зобов’язання щодо притягнення осіб до відповідальності за останні роки похитнулися. Наголошувалось на необхідності розробки правил запобігання, розслідування та покарання за ці злочини. Вихвалялись раніше створеними слідчі групи ООН, звинувачували Раду та міжнародну спільноту в очевидній бездіяльності, а інші посилалися на використання право вето в Раді як головна перешкода для міжнародного миру та безпеки.

У Міжнародному суді ООН тривають слухання з розгляду позову України проти Росії через порушення останньою двох конвенцій ООН. Ідеться про порушення Міжнародної конвенції щодо боротьби з фінансуванням тероризму від 19 грудня 1999 року та Міжнародної конвенції щодо подолання усіх форм расової дискримінації від 21 грудня 1965 року (Україна проти російської федерації).  Цей тривалий процес розпочався ще 16 січня 2017 року, коли Україна звернулась про порушення справи із заявою, що з 2014 року рф здійснює воєнне втручання в справах  України, фінансування актів тероризму і порушення прав мільйонів громадян країни, включаючи їх право на життя. Ця заява обґрунтовує дії росії із розв’язання та підтримки озброєного заколоту на сході України проти влади України. Також заява містить ствердження, що в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, що тимчасово окуповані рф, росія створила атмосферу насильства та залякування відносно представників національностей, відмінних від російської. Україна вважає такі дії цілеспрямованою кампанією культурної зачистки. Водночас Україна подала заяву про тимчасові заходи, яку Суд розглянув та прийняв Постанову зобов’язавши росію утриматись від підтримки або накладення обмежень на здібності кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включно Меджліс кримськотатарського народу та забезпечити доступність освіти українською мовою.

26 лютого 2022 року Україна подала до Секретаріату Міжнародного Суду ООН нову заяву про порушення справи проти російської федерації щодо «спору… щодо тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про попередження злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти російської федерації: 32 держави підтримали), а також подала запит на тимчасові заходи. Наказом від 16 березня 2022 року Суд вказав наступні тимчасові заходи: «(1) російська федерація повинна негайно припинити воєнні дії, які вона розпочала 24 лютого 2022 року на території України; (2) російська федерація гарантує, що будь-які військові або нерегулярні збройні формування, якими вона може керувати або підтримувати, а також будь-які організації та особи, які можуть підлягати її контролю або керівництву, не вживають жодних заходів для сприяння військовим операціям, зазначені в пункті (1) вище; 3) Обидві Сторони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити чи продовжити спір у Суді, чи ускладнити його вирішення. 

Слухання перебувають у наступній стадії – Суд дійшов висновку, що заяви про втручання, подані у цій справі, за винятком заяви, поданої Сполученими Штатами, є прийнятними на етапі попередніх заперечень, оскільки вони стосуються тлумачення статті IX та інших положень Конвенції про геноцид, які є має значення для визначення юрисдикції Суду ratione materiae у цій справі та наданий строк до 05 липня 2023 року щодо подання письмових зауважень на позиції обох Сторін. З 18 вересня 2023 року розпочнуться публічні слухання щодо попередніх заперечень, що висунуті рф.  

Європейська Комісія, що є вищим органом виконавчої влади Європейського Союзу, ще в листопаді 2022 року представила своє бачення щодо притягнення рф до відповідальності за всі воєнні злочини, що мали місце на території України. Зокрема, Комісія пропонує створити нову структуру для управління замороженими та залишеними без руху державними російськими активами, інвестувати їх і використовувати отримані кошти для України. Комісія, продовжуючи підтримувати роботу Міжнародного кримінального суду, готова працювати з міжнародною спільнотою над створенням спеціального міжнародного трибуналу або спеціалізованого «гібридного» трибуналу для розслідування та судового переслідування злочину агресії росії. Причини неможливості утворення спеціального міжнародного трибуналу наші експерти наголосили в окремій публікації.

Також Комісія згадувала можливість залучення ЄвроЮсту – європейське агентство, що співпрацює з судовими та поліцейськими органами Європейського Союзу.  Наразі ЄвроЮст підтримує створену спільну слідчу групу, в яку входять Польша, Латвія, Естонія, Словаччина, Румунія, Литва, Україна та МКС (JIT (Joint Investigation Team).

Відомо, що 3 березня 2023 року Генеральний прокурор України та Секретар Міжнародного кримінального суду підписали угоду про співпрацю щодо створення представництва МКС в Україні. В червні передавались документи про злочин на Каховський ГЕС до МКС, а в липні до України завітала керівниця Об’єднаної групи з питань України при МКС для уточнення деталей щодо офісу МКС в Україні.

Повертаючись до пропозицій Європейської Комісії, остання пропонувала альтернативні варіанти забезпечення справедливості:

• Спеціальний незалежний міжнародний суд, заснований на багатосторонньому договорі або
• Можна створити спеціалізований суд, інтегрований у національну систему правосуддя з міжнародними суддями – змішаний суд.

Окрім зазначеного, у березні 2022 року Комісія створила робочу групу «Заморозити та конфіскувати» для забезпечення координації дій держав-членів на рівні ЄС. 

• У короткостроковій перспективі: створити структуру для управління замороженими державними коштами, інвестувати їх і використовувати отримані кошти на користь України.
• У довгостроковій перспективі: після зняття санкцій активи Центробанку потрібно буде повернути. Це може бути пов’язано з мирною угодою, яка компенсує Україні збитки, які вона зазнала. Активи, які необхідно було б повернути, можна було б компенсувати цими військовими репараціями.

Можливості застосування рішень ЄСПЛ та Комітету ООН з прав людини, спец комітетів та мандатів спец доповідачів ми розглянемо в наступній публікації. 

Підсумовуючи варто розуміти, що будь-якої інстанції (національної чи міжнародної) судове або квазісудове переслідування є одним із центральних елементів інтегрованої стратегії правосуддя перехідного періоду, спрямованої на те, щоб суспільство позбулося безкарності та  порушення прав людини в майбутньому.

На національному рівні у держави достатньо інструментів для притягнення до відповідальності за воєнні злочини:

• наявна політична воля та підтримка суспільства;
• створення відповідні слідчі групи, у тому числі змішані – міжнародні;
• наявний потенціал: технічні, фінансові, інтелектуальні можливості;
• законодавство змінюється під стандарти можливостей притягнення до відповідальності;
• трохи недосконала підзвітність;
• наявні міжнародні інституції та механізми, як-то Інтерпол, МКС та інші квазісуди із повноваженням арештних ордерів.

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.