«Сусіди 3.0»: Вісім проектів локальних активістів від Маріуполя до Бучача

Відома програма для молоді «Майстерня громадської активності» трансформувалася у програму для активних громад «Сусіди 3.0». Протягом пілотного 2016 – 2017-го року в ній взяли участь активісти з Польщі, Білорусі та України. Розповідаємо про «сусідські» ініціативи з різних куточків України.

Казка про Бучач

Команда Літературного центру імені Аґнона вже не перший рік розвиває культурні ініціативи в містечку Бучач на Тернопільщіні, відомому коньяками та ратушею зі скульптурами Пінзеля. Завдяки роботі Літературного центру більше українців дізналися, що в Бучачі народився Нобелівський лауреат, письменник Шмуель Йозеф Аґнон.

У березні тут зібрали дітей на майстерню казки. Придумала такий проект Мар’яна Максим’як, яка займається проектами Літературного Центру імені Аґнона.

Мар’яна Максим’як:

–  Ми спробували залучити дітей в культурно-історичний проект, бо з дорослими до того вже працювали. Ми прагнули, щоб діти самі спробували зрозуміти Бучач, а потім – написали своєрідну казку чи оповідання про своє місто і створили ілюстрації.

Спершу діти досліджували місто й розповідали, чим воно важливе й цікаве для них. Команда Літературного центру після цього написала заготовку казки, і на основі готових фрагментів діти дописували решту сюжету.

Кожен з дітей також намалював малюнок до тексту. Це були кольорові ілюстрації, але до книжки їх включили чорно-білими. Так вона стала ще й розмальовкою. Приїздіть до Бучача – погортаєте.

Етномаріуполь

Молоді політологині Марія Велько та Інтісар аль-Хурані з маріупольської студентської організації «Дипкорпус» започаткували в місті проект «Етномайстерня». Попри назву, дівчата не зосереджені на традиційній культурі та майстер-класах з народних ремесел. Вони проводили тренінг з прав людини та живу бібліотеку, в якій книжками стали представники азербайджанської, йорданської, кубинської, а також карачаєвської спільнот Маріуполя.

Дівчата прагнуть, аби в майбутньому «Етномайстерня» працювала як соціальне підприємство.

Інтісар аль-Хурані:

– Тематика етносів пов’язана з правами людини. Багато людей пов’язують народну творчість і взагалі творчість з чимось веселим. Ми цим також займалися, але тренінг з прав людини – це була серйозніша ініціатива, спрямована на те, щоб зрозуміти проблеми, з якими стикаються меншини.

Марія Велько:

– Мариуполь ассоциируется с тем, что здесь проживают одни греки. Никто не знает, что в нашем регионе –  более 200 национальностей. Мы хотели рассказать о том, что нас много и мы разные. Кроме того, Мариуполь – прифронтовой город, и в связи с этим у нас развиваются ксенофобские, расистские настроения. Мы посчитали, что для нашего города тема прав человека очень важна.

Громада майбутнього в Сумах

Аліна Височина та Ярина Самусевич викладають податкові дисципліни в Сумському державному університеті і активно беруть участь у діяльності організації «Рада молодих учених». Навесні вони провели серію тренінгів та зустрічей зі школярами і студентами-першокурсниками, де розповідали про можливості територіальних громад.

Аліна Височина:

– Ми намагалися заохотити молодь брати участь у житті своєї територіальної громади. Використовуючи інструменти неформальної освіти, ми пояснювали школярам та студентам, що таке децентралізація, що вони від неї отримують, які повноваження покладені на органи місцевого самоврядування. Розповідали також, в які процеси молоді люди можуть бути залучені безпосередньо, наприклад, брати участь у громадських слуханнях, ініціювати місцевий референдум.

Аліна та Ярина хочуть в такий спосіб підштовхнути молодь брати відповідальність за зміни в їхніх громадах. Зокрема, разом з учасниками тренінгів, вони визначали проблемні точки в місті Суми: затоплений підземний перехід, занедбаний ставок у парку. Дівчата вважають, що завдяки знанням, отриманим на тренінгах, учасники зможуть утілити свої проекти для цих та інших проблемних місць у Сумах.

Інше дозвілля у Вищих Луб’янках

У селі Вищі Луб’янки на Тернопільщині Наталя Кальба організувала проект «Інше дозвілля» у співпраці з організацією «Союз українок». Наталя з командою провели понад десять різноманітних заходів для мешканців села. Деякі з цих заходів, як-от велоподорожі чи дитячі кінопокази, наголошує Наталя, взагалі відбувалися в селі вперше.

Наталя Кальба:

– Спочатку події були направлені виключно на молодь. Та з початком співпраці з місцевим «Союзом українок» проект охопив ширшу аудиторію. Раз на декілька місяців ми проводили масштабний захід, наприклад, виставу, на якому продавалася домашня солодка випічка. Частина зібраних коштів була виділена на ремонт сцени будинку культури.

Ремонт сцени, яка не оновлювалася понад 30 років, Наталя вважає головним досягненням проекту. А найбільша перепона, яку треба було подолати, – це недовіра місцевих мешканців. Працівники клубу до останнього тягнули з початком ремонту сцени, і  лише, коли побачили реальні рулони з тканиною, почали знімати старі декорації та закупляти матеріали для ремонту, розповідає ініціаторка проекту.

Форум-театр для лісопарку в Павлограді

Громадський активіст та реп-виконавець Степан Семенов працює на шахті Павлоградська. Він також активіст профспілкового комітету шахти. Степан ініціював перетворення лісопаркової зони в Павлограді на міський парк. З решток обрізаних дерев зробили лавиці, планують також поставити урни. Наразі міські служби не хочуть брати відповідальність за ці нові урни, проте Степан вірить, що все вийде.

Степан Семенов:

– Целью было объединить людей, чтоб они занимались парком, не мусорили. Сделать парк для отдыха, для релакса.

Для об’єднання місцевих мешканців навколо ідеї Степан із командою провели форум-театр, де зробили сценку «Активные старики». Вона торкалася саме питання відповідальності за чистоту в парку. До участі вони залучили й мешканців модульного містечка для переселенців, розташованого поблизу.

Окрім того, для переселенців та інших мешканців району Степан провів заняття з арт-терапії. Діти малювали, що хочуть бачити в майбутньому в парку: лавочки, турніки, гойдалки.

У вересні планують провести форум-театр на тему проблем вимушених переселенців

Вільні від конфліктів у Надвірній

Христина Богославець та Віталій Гринів з міста Надвірна Івано-Франківської області провели тренінг під назвою «Вільні від конфліктів».

Тренінг мав дати учасникам інструменти, як долати конфлікти в середовищі дітей і підлітків. Разом з тим вчителі, соціальні працівники, психологи, голови молодіжних громадських організацій району навчалися, як загалом працювати з дітьми та підлітками новими методами.

Христина Богославець:

– Метою є створити сітку мультиплікаторів, навчити спеціалістів, які працюють з дітьми та молоддю, долати конфлікти мирним шляхом.

Зберігаючи традиції села Деревні

Активіст з Львівщини Богдан Зелений прагнув популяризувати серед молоді українські звичаї, традиції, усну народну творчість. Зараз він з фольклористами збирає матеріали для збірника народних пісень, традицій та обрядів села Деревні та регіону. Це весілля, святкування Різдва чи Маланки, Водохрещі і Великодня – аби «відтворити повну картину того, як це робили наші предки». Планують також залучити музиканта, який би поклав пісні на ноти.

Збираючи матеріал, команда багато спілкувалася з мешканцями села.

Богдан Зелений:

– Ми звернули увагу, що потрібно організовувати дозвілля не лише молоді, а й людей старшого покоління. Учасники потім казали, що вони готові збиратися не лише, аби поспівати, а й щоб поспілкуватися на актуальні теми. Їм потрібна увага і допомога в їхній самореалізації.

Далі в рамках ініціативи планують проводити майстер-класи з народних ремесел та пошити полотняні екосумки з текстами пісень і етнічними мотивами.

Кримськотатарські та українські орнаменти

Мистецтво може бути містком для будування порозуміння між різними народами, – чи правдива ця теза, вирішила пересвідчитися Регіна Шабанова. У червні вона організувала серію майстер-класів з традиційного кримськотатарського та українського мистецтва.

До селища Новоолексіївка на Херсонщині Регіна запросила майстра кримськотатарського орнаменту, місцеву майстриню з писанок та сама провела майстер-клас з виготовлення традиційного жіночого головного убору кримських татарів, що називається фес.

Регіна Шабанова:

– Проект был направлен на то, чтоб объединить разные этнические группы местного населения и приблизить их к искусству, культуре. В Новоалексеевке живут крымские татары, украинцы и другие, меньшие, этнические группы. Знакомясь с культурой, искусством соседа, начинаешь смотреть на него немножко с другой стороны. Мне всегда хотелось, чтоб стирались границы, которые созданные в голове.

У вересні в Новоолексіївській школі планується виставка робіт школярів, створених в рамках майстер-класів.

Фото зі сторінок “Етномайстерні” та “Вільні від конфліктів”, а також надані Мар’яною Максим’як, Наталею Кальбою, Аліною Височиною, Регіною Шабановою, Степаном Семеновим.