Стратегування як відповідь на усвідомлений запит деокупованих громад Миколаївщини і Херсонщини

Із вересня 2023 Мережа правового розвитку спільно із чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) впроваджує проєкт «Підтримка волонтерських груп на передовій, просування норм ...

Додано:
legal_dev_network

IMG_0690
Стратегування як відповідь на усвідомлений запит деокупованих громад Миколаївщини і Херсонщини

Із вересня 2023 Мережа правового розвитку спільно із чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) впроваджує проєкт «Підтримка волонтерських груп на передовій, просування норм міжнародного гуманітарного права та сприяння ефективному гуманітарному реагуванню в Україні» за фінансової підтримки уряду Великобританії.

У межах ініціативи створено координаційний механізм реагування на гуманітарні виклики у Херсонській та Миколаївській областях Link. 

Аби посилити спроможність деокупованих і найбільш постраждалих громад до координації та відновлення одним із компонентів стала розробка стратегічних планів розвитку Мішково-Погорілівської, Шевченківської громад Миколаївської області та Білозерської Херсонської області. 

Стратегування проходило у кілька етапів. Перший – глибинні інтервʼю із ключовими представниками різних сфер громади. Загалом в ньому взяли участь понад 10 місцевих лідерів. 

Другий – проведення пʼятиденних сесій за напрямами: врядування громадою, розвиток економічного потенціалу, соціальної сфери, освіти й охорони здоровʼя, розвиток місцевої демократії і людського капіталу громади. До цього процесу вдалося залучити понад 300 осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, представників/-иць освіти, охорони здоровʼя, економіки, громадського сектору. 

Наступний крок – дводенне стратегічне планування для узагальнення напрацювань та розробки першочергових дій.

На фото: стратегічне планування в Шевченківській громаді Миколаївської області. Фото Галини Колесник

Про підхід

У більшості випадків перед створенням стратегій проводиться дослідження. Із урахуванням його напрацювань широке коло спеціалістів/-ок з різних сфер консультували ОМС щодо того, як можна досягти результатів. Однак для постраждалих громад, які щодня долають виклики повномасштабної війни, потрібно було застосувати інший підхід.

На фото: кандидат політичних наук, керівник студії соціальних технологій «Garnet» Руслан Бахтиєв, який фасилітував розробку стратегічних планів у Шевченківській громаді Миколаївської області та Білозерській Херсонської. Фото МПР

«Ми одразу взяли за основу, що нічого не нав’язуємо, а лише допомагаємо розробити цю стратегію. Пріоритетним було зрозуміти чим живе громада сьогодні, як вона бачить своє майбутнє.

На початку провели глибинні інтервʼю з ключовими представниками/-цями з різних сфер. Я ретельно стежив, щоб моя думка, як фасилітатора, не впливала на процес. Учасників для груп фасилітаційних сесій обирали органи місцевого самоврядування. Це не були «комфортні» люди, а ті, хто з їхньої точки зору спроможні брати участь у стратегічному плануванні», – розповідає кандидат політичних наук, керівник студії соціальних технологій «Garnet» Руслан Бахтиєв, який фасилітував розробку стратегічних планів у Шевченківській громаді Миколаївської області та Білозерській Херсонської.

Стратегування проходило у відповідь на усвідомлений запит громад в умовах повної невизначеності. Відтак, щоб зрозуміти, куди рухатись далі, а не лише вирішувати нагальні питання, потрібно було структурувати їхню діяльність. Знайти відповіді на ключові питання розвитку, й щоб це розуміння було не лише в керівництва громади, а й усіх, хто зацікавлений у впровадженні стратегічного планування.

«Це теж унікальність підходу. Ми розробляли п’ять стратегій за напрямками, бо не хотілося втратити інформацію. Не працювали за шаблоном, а використовували під час зустрічей ті інструменти, які потрібно з урахуванням особливостей сфер. Під час фасилітованих зустрічей напрацювали, як бачить розвиток громади влада; економічний сектор; соціальний; гуманітарний; громадянське суспільство і внутрішньо переміщені особи. В класичному підході беруться перші три групи і перші три напрями. Але ми вирішили залучити ще громадянське суспільство і ВПО. Переселенці на Миколаївщині та Херсонщині відрізняються від тих, хто виїхали на захід України. В більшості випадків вони переїхали з одного населеного пункту до іншого в межах однієї або сусідньої громади, які є більш безпечнішими», –  зазначає Руслан Бахтиєв. 

Після пʼяти фасилітаційних зустрічей цей матеріал був узагальнений та візуалізований. Напрацювання стали основою того, щоб зібрати усі групи разом і перейти до цілісного планування.

На фото: стратегування в Білозерській громаді Херсонської області. Фото МПР

«Було помітно, що під час фасилітаційних сесій створювався діалог між різними сферами життя громади. Ще одним важливим моментом, є те, що, як правило, громади, розробляють лише візію свого розвитку. Ми тут пішли глибше і допомогли розробити також місію. Таким чином громади фокусують свій запит на розробку стратегії,» – говорить Руслан Бахтиєв.

Наступним кроком буде проведення тренінгів щодо реалізації стратегії. Під час них ті, хто впроваджуватиме заплановане, отримають навички як користуватися стратегічним планом. Після тренінгу стратегія отримає завершений вигляд.

«Важливим є не сам документ, який отримують громади, а те, що у всіх сторін формується однакове бачення розвитку й розуміння того, що треба враховувати інтереси інших.

Якщо я думатиму тільки про мої інтереси й розвиватиму лише одну сферу, а все інше мене не цікавить, така стратегія буде нежиттєздатною. Представники і представниці громад усвідомили це вже остаточно», – зазначає Руслан Бахтиєв. 

Соціологія в стратегічному плануванні

Аби зрозуміти, на скільки напрацьований стратегічний план є зрозумілим для жителів громади, та чи отримує він підтримку, буде проведене репрезентативне соціологічне опитування серед жителів кожної із громад.

На фото: директор зі стратегічного розвитку Віталій Охріменко. Фото МПР

«Ми перетворили напрацювання стратегічних планів у анкету. Відтак жителі кожної з громад зможуть дати зворотній звʼязок щодо того, що їм важливо.

Ми також проводитимемо онлайн-опитування серед тих мешканців громади, які виїхали з початку повномасштабного вторгнення, а також серед потенційних фахівців, яких потребує громада, на предмет їхнього залучення до відновлення»,  – зазначає директор зі стратегічного розвитку Віталій Охріменко.

Опитування проводять досвідчені соціологи в складі команд разом із спеціально для цього підготовленими інтерв’юерами з числа мешканців громад, що підвищує довіру людей до процесу опитування. 

«Ми заздалегідь подбали про якість отриманих результатів. 30 інтервʼюерів пройшли попередню підготовку та зможуть ефективно збирати дані. Крім того, вони мають щоденний супровід та підтримку. Окремо визначений фахівець консультуватиме в разі потреби й надаватиме відповіді на технічні й змістовні питання», – розповідає Віталій Охріменко.

Загалом збір даних планують завершити в другій половині січня 2024 року.

«Якщо будуть розбіжності, на мій погляд, це може свідчити про прогалину в комунікації між органом місцевого самоврядування і громадою. Над цим потрібно буде працювати і пояснити для чого ця стратегія, що з нею робити, чому саме вона в такому вигляді. Ми нетрадиційно підійшли до цього питання. Коли я, наприклад, відкриваю минулі стратегії соціально-економічного розвитку громад – це потужні, правильні і методично розроблені документи. Але наш матиме більш живу силу, яка наповнює громаду. Мені здається, що краще відповідати на життя, аніж зганяти життя в якісь жорсткі рамки», – зазначає Руслан Бахтиєв.

На фото: під час стратегування у Шевченківській громаді Миколаївської області. Фото Галини Колесник
На фото: голова Шевченківської громади Миколаївської області Олег Пилипенко: «Стратегія дає відповідь, якою буде громада в майбутньому, які будуть її основні джерела наповнення бюджету і для чого треба робити ті, чи інші кроки. 

Під час стратегування я розширив своє бачення розвитку громади за рахунок інформації від вузьких спеціалістів. Також отримали зворотній звʼязок від представників бізнесу. Бізнес усвідомив, що ми розуміємо деякі їхні проблеми не менш глибоко, ніж вони. В нас відбувся діалог із ним. Також працівники різних сфер були заглиблені в процес стратегування досить глибоко. Вони побачили, що є певні проблеми в інших напрямах, почали розуміти цілісність картини, а куди все рухається. Тепер щодо багатьох фахівців, які працювали в старостатах, почали реагувати швидше, виявляють ініціативу. 

Для успішного впровадження стратегії потрібно, щоб вона, перш за все, була написана. Також важливі люди, які будуть її впроваджувати. В кожному старостаті пропрацьовуються команди для розуміння яких ще фахівців їм не вистачає. Також це безпекова ситуація, але вже зараз на деякі моменти можемо впливати».

На фото: голова Білозерської громади Ігор Острівний: «Я почув бачення людей, які проживають у громаді. Ми не можемо собі дозволити сьогодні зібрати всю громаду, а вона налічує понад 25 тис. осіб, значна частина яких люди старшого віку, адже більшість працездатного населення виїхали. А ви змогли зібрати представників різних груп людей, почути їх і, сподіваюсь, на виході ми отримаємо план, від якого можна буде відштовхуватись.

Для його впровадження важливо звісно, щоб змінилась безпекова ситуація, щоб закінчились бойові дії. Бо вся громада знаходиться в активних бойових діях. Далі має бути відбудова паралельно з розмінуванням. Основний дохід нашої громади надходить від сільгоспвиробників, але сьогодні їм немає можливості працювати. Також ми маємо гарні умови для туризму. Відбудова є важливою, бо багато будинків розбито, а людям потрібно кудись повертатись. Також відновлення шкіл і садочків, інфраструктура доріг. Після того, як закінчиться війна або зрушиться фронт, у нас роботи буде дуже багато. Ми вже зараз робимо цей план, щоб коли зʼявляться можливості для відновлення, мати усі можливі інструменти. На всі можливі питання, наприклад, від молоді щодо того заради чого їм повертатись, ми зможемо розповісти, що пропонуємо, поетапно».

Для надавачів гуманітарної допомоги в Миколаївській та Херсонській областях. Щоб отримати доступ до бази даних верифікованих потреб Link потрібно надіслати запит на [email protected]

Авторка: Галина Колесник, керівниця комунікаційного кластеру Мережі правового розвитку


Тематика публікації:           

Останні публікації цього розділу:

Курс з Петриківського розпису - навчання, розвиток, самовдосконалення

Теми, які турбують громади України: підсумки проєкту «Як справи?»

Наслідки каховської трагедії: що говорять екологи

Навчання з проєктного менеджменту та основ бюджетного процесу в сільських громадах Херсонщини

Подкасти про адвокацію простими словами

Інкубатор демократичних ініціатив долучився до міжнародного науково-педагогічного стажування