«Стандарти журналістики в умовах війни»: у Медіацентрі Україна відбулась дискусія за участю відомих медійників

У чому різниця між журналістом та пропагандистом та чи мають українські  медійники стежити за російськими ЗМІ — ці та інші теми обговорювали учасники дискусійної панелі «Стандарти журналістики в умовах війни», яка відбулась у Медіацентрі Україна. В обговоренні взяли участь відомі медійники України: журналіст, публіцист Віталій Портніков, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко, директор Школи журналістики та комунікацій Українського католицького університету Андрій Шестак та медіаекспертка, аналітикиня Львівського медіафоруму Зоя Красовська.

Найцікавіші цитати дискусії: 

Зоя Красовська, медіаекспертка, аналітикиня Львівського медіафоруму:

«Якщо говорити про стандарти, то треба, мені здається, розділяти. З одного боку, це стандарти, що стосуються виробництва контенту і стандарти, які стосуються того, як ми працюємо, чи як журналісти працюють в полі, як вони добувають інформацію. І я думаю, що в контексті тих стандартів, які є дуже важливими під час війни, перше — це робота з джерелами…І якщо раніше говорили про те, що треба перевіряти інформацію з двох-трьох джерел, зараз і цього може бути замало».

Отар Довженко, голова Незалежної медійної ради:

«Коли говорять про журналістські стандарти, складається враження, що йдеться про дуже високі матерії. Я стараюся цю дискусію приземляти до технології виробництва ковбаси. З чого роблять ковбасу? З м’яса. Чи можна туди класти туалетний папір і тирсу? Ні, не можна. А під час війни? Все одно не можна…Це що ми, як дослідники з «Детектор медіа» бачимо, це те, що війну використовують як привід, щоби спекатися стандартів. Дотримання стандартів дуже сильно впало в тих медіа, які ми досліджуємо. І на жаль, часто це не можна пояснити тим, що люди бояться щось повідомити, що шкодить військовим».

Андрій  Шестак, директор Школи журналістики та комунікацій Українського католицького університету:

«Стандарти журналістики тримають тебе в тонусі. Треба пам’ятати про те, що ми займаємося професійною діяльністю. Треба вміти відмежовувати трагедії, які трапляються, і твою професійну діяльність».

Віталій Портніков, журналіст, публіцист:

«Я думаю, що тут можна провести паралелі з лікарями. Тому що у нас професія, яка вимагає такої ж роботи в надзвичайних умовах, як і в мирний час. От як лікарю, залишалися лікарем під час війни? Це ж набагато складніші умови, навіть не порівняти з нашими умовами, коли постійно смерть, кров, поранення, треба постійно оперувати, допомагати. Але лікарі залишаються лікарями, тому що це їхня робота, вони в принципі усвідомлюють для чого вони приходять в цю професію. І теж саме журналістика. Ми фактично робимо свою роботу. Вона в екстремальній ситуації має бути професійною і відповідальною, як і в мирний час».