Сприятливі умови для бізнесу та стратегія розвитку громад може покращити ситуацію у гірських територіях

Народні депутати зі Львівщини та Прикарпаття обговорили з представниками місцевих органів влади, громадського сектору та бізнесу, яку підтримку має надавати держава гірським територіям. Обговорення ініціювала Громадянська мережа ОПОРА.

Учора ОПОРА провела онлайн-обговорення “Що (не) так із державною підтримкою гірських територій”. У ньому взяли участь народні депутати Андрій Лопушанський та Микола Княжицький, депутат попереднього скликання Юрій Соловей, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, івано-франківський підприємець, голова “Асоціації вівчарів” Василь Стефурак, міський голова Косова (Івано-Франківської області) Юрій Плосконос. Модерував подію аналітик мережі ОПОРА Олександр Неберикут. 

Представники державної та місцевої влади дискутували, чи має бути особливий підхід до державної політики підтримки гірських територій; у чому він має полягати; як децентралізація впливає на розвиток гірських територій. 

Вони дійшли висновку, що особливий підхід необхідний, оскільки гірські райони мають свою специфіку. Микола Княжицький зауважив: 

“На гірських територіях живуть різні субетноси: гуцули, бойки. Це перше, що відрізняє гірські території від решти України. Політика підтримки субетносів — це політика Європейського Союзу. Якщо ми підписали угоду про асоціацію і прагнемо доєднатися до Європейського Союзу, якщо поділяємо їхні цінності, то маємо переймати цей досвід”.

Олександр Ганущин наголосив, що “горам потрібна окрема політика” бо:

“По-перше, у нас є європейського досвід, який каже, що гірські території спочатку економічно відставали і потребували підтримки, перш ніж перестати бути дотаційними. По-друге, у горах набагато легше порушується екологічна рівновага і цьому ми маємо окремо приділяти увагу. По-третє, Карпати є перехресною територією, через яку Україна межує з Європою”.

Василь Стефурак серед особливих проблем гірських регіонів виокремив депопуляцію та еміграцію населення. Юрій Соловей та Юрій Плосконос відзначили, що сільське господарство та підприємництво у гірських місцинах значно менш розвинене, ніж на рівнині, бо в горах умови для цього куди гірші.

“Усі роки незалежності дискусія про гірські території зводилась до того, що це глибоко дотаційні території. У мене питання: Чи можна зробити їх менш дотаційними, а в перспективі перетворити на точки росту? Чи можемо ми застосувати європейські практики. Бо Баварія, Тіроль, Татри колись теж були дотаційними” — сказав Юрій Соловей.

Юрій Плосконос розповів, що найефективнішою допомогою від держави, на його думку, було б сприяння створенню стратегії розвитку громад, які живуть у горах. За словами Плосконоса: “На місцях немає фахівців, які могли б створити довготривалі життєздатні стратегії”.

Андрій Лопушанський бачить роль держави у тому, щоб створити стимули для підприємців розвивати бізнес у горах.

“Законодавство має створювати пільгові умови, щоб бізнесу було вигідно робити сироварню чи молочарню не біля Львова, а в горах, куди трохи важче доїхати, де зима трохи довша” — вважає Лопушанський.

Децентралізацію більшість учасників сприймають позитивно. Однак, на думку Василя Стефурака одночасно з нею має відбуватись впорядкування законодавства.

Переглянути трансляцію дискусії можна за посиланням:https://cutt.ly/AyY3dN0 .

Обговорення стало частиною проєкту “Регіональний порядок денний для народних депутатів”, що реалізується в межах Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” та виконується Фондом Східна Європа.