Спалена бібліотека та знищена друкарська машинка: українські перекладачки – про читання в СРСР

Галина Кирпа, письменниця і перекладачка, та Наталя Іваничук, перекладачка й донька письменника, автора історичних романів Романа Іваничука, розповіли про заборонені книги в СРСР, спалену бібліотеку ...

Додано:
[email protected]

Галина Кирпа (перекладачка) та Оксана Хмельовська (ведуча)2
Спалена бібліотека та знищена друкарська машинка: українські перекладачки – про читання в СРСР

Галина Кирпа, письменниця і перекладачка, та Наталя Іваничук, перекладачка й донька письменника, автора історичних романів Романа Іваничука, розповіли про заборонені книги в СРСР, спалену бібліотеку з унікальними виданнями та знищення друкарської машинки, на якій передруковували “Інтернаціоналізм” Івана Дзюби. Своїми історіями перекладачки поділилися в межах проєкту “Портрет читача замолоду”. Це – серія відеоінтерв’ю про читання як стиль життя та інструмент розвитку критичного мислення, яку реалізує культурно-видавничий проєкт “Читомо”.

Галина Кирпа — українська письменниця, що увійшла до IBBY Honour List-2018 року, та відкрила українським читачам твори таких скандинавських письменників як Ґуннель Лінде, Ульф Старк, Астрід Ліндґрен, Марія Пар та багатьох інших. В інтерв’ю розповіла, що в 1970-х під час роботи у видавництві “Дніпро” таємно передруковувала на цигарковому папері “Інтернаціоналізм чи русифікація” Івана Дзюби. 

“Коли почалися неприємності, друкарську машинку мені, звичайно, довелося знищити. Я розбила її молотками й викинула на дно озера, якого вже навіть немає (можливо, воно висохло). То робилося в 1974 році”, — згадує Галина Кирпа. (ВІДЕО)

Галина Кирпа

Також друкувала й поширювала заборонену поезію Грицька Чубая, Ліни Костенко, Миколи Руденка, Петра Скунця. 1974-го Галину Кирпу навіть викликали на допит: розпитували про розмови з Іваном Дзюбою. Тоді ж перекладачка дізналася, що за нею стежили її сусіди. У той час було складно комусь довіряти. 

З цієї ж причини дідусь Наталі Іваничук у Коломиї після Другої світової спалив величезну бібліотеку стародруків. Річ у тім, що в колекції була на той час заборонена література: публікації Української Народної Республіки та видання, датовані періодом до 1939 року. 

“Як закінчилася війна, і радянська влада знову прийшла на Покуття, він (дідусь – прим.ред.) зі страху, що це може закінчитися висилкою до Сибіру (найреальніше), спалив майже всю бібліотеку, щоб урятувати сім’ю від можливої загрози”, — розповідає Наталя Іваничук. (ВІДЕО)

Наталя Іваничук

Обидві перекладачки сходяться в одному: не зважаючи на те, що в СРСР було досить багато книжок, чималу кількість літератури люди купували просто задля прикраси полиці або щоб здати опісля на макулатуру. Водночас обоє підтверджують думку: читання, критичне мислення та мудрість взаємопов’язані. Якісна література дає основу для розуміння довколишнього світу, емпатії та виваженості. Без читання прожити можна, але краще все ж із книжками, стверджують героїні відеоінтерв’ю. 

У попередніх випусках “Портрету читача замолоду” своїми історіями ділилися Євген Глібовицький, експерт зі стратегій, співзасновник “Громадського”, член наглядової ради Суспільного мовлення, та Ігор Балинський, засновник і редактор видавництва «Човен», кандидат наук із соціальних комунікацій, засновник Школи журналістики УКУ.

Творці проєкту «Портрет читача замолоду» – команда медіа про книговидання та культуру читання «Читомо». Оксана Хмельовська, засновниця й головна редакторка, – ведуча.

Проєкт підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

На екваторі нової влади: експертна оцінки

Сільські мешканці ОТГ Луганської області можуть отримати безоплатну правову допомогу

В Україні запущена інформаційна платформа з фандрейзингу та грантрайтингу

Сільське населення Званівської, Сіверської та Соледарської ОТГ має змогу отримувати юридичні консультації на базі соціальних та державних установ

План дій від учасників Освітнього фесту прав людини до влади України стосовно політичних переслідувань у Білорусі

Опубліковано новий звіт Freedom House «Свобода в мережі 2021»