Антибіотики під загрозою: як світ опиняється на межі ери невиліковних інфекцій

Антибіотикорезистентність – глобальна загроза, яка стрімко наростає й уже зараз визначає майбутнє медицини, економіки та безпеки. Саме тому спільний вебінар ZDOROVI та міжнародної мережі ReAct «Антибіотикорезистентність – глобальний виклик» привернув безпрецедентну увагу медичної спільноти: на нього зареєструвалися понад 4 000 учасників, а понад 1000 українських медичних фахівців долучилися наживо, що підтверджує нагальність теми та потребу в сучасних знаннях.

Запис вебінару вже доступний за посиланням.

Учасники отримали комплексний огляд ситуації в Україні та світі. За даними Марії Прантінг, наукової координаторки ReAct у Швеції, дослідниці кафедри медичних наук Уппсальського університету, бактеріальні інфекції щороку забирають життя близько 8 мільйонів людей – і це без урахування туберкульозу. Понад 1 мільйон смертей безпосередньо спричинені антибіотикорезистентністю, тобто нездатністю антибіотиків знищувати бактерії, які навчилися їм протистояти. Найбільш небезпечні лише сім видів бактерій – серед них Staphylococcus aureus, E. coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa та Acinetobacter baumannii. Саме вони найчастіше викликають важкі інфекції в лікарнях, ускладнюють лікування поранених та становлять найбільшу загрозу в реанімаціях.

Лектори підкреслили, що без ефективних антибіотиків неможливо уявити сучасну медицину. Вони потрібні не лише для лікування пневмонії чи інфекцій сечових шляхів – антибіотики забезпечують безпечне проведення операцій, трансплантацій, хіміотерапії, а також допомагають рятувати життя недоношених дітей та пацієнтів із пригніченим імунітетом. Попри це, нові класи антибіотиків не з’являлися вже понад 37 років, а бактерії адаптуються набагато швидше, ніж медицина встигає винаходити інструменти для боротьби з ними.

Україна, за останніми даними GLASS та CEASAR, стикається з особливо серйозними викликами. Щороку тут фіксують понад 42 тисячі смертей, пов’язаних із бактеріальними інфекціями, і щонайменше 28 тисяч – з антибіотикорезистентністю. У воєнних умовах ситуація ускладнюється ще більше: у поранених військових і цивільних часто виявляють бактерії, стійкі до більшості або навіть до всіх доступних антибіотиків. Це не лише збільшує ризики для самих пацієнтів, а й створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я.

Професор Лінус Сандегрен, доктор медичних наук, професор кафедри медичної біохімії та мікробіології Уппсальського університету пояснив механізми, що лежать в основі резистентності. Він розповів, що бактерії здатні змінювати свою структуру, «позичати» гени стійкості одна в одної та нейтралізувати антибіотики спеціальними ферментами. Одним із найбільш показових прикладів став спалах Klebsiella pneumoniae в Уппсальській лікарні: мультирезистентний штам, який переносив велику плазміду з понад 200 генами, швидко поширився між пацієнтами та потребував негайних комплексних заходів – від перепрофілювання палат до зміни політики призначення антибіотиків.

Вебінар також акцентував на тому, що проблема виходить далеко за межі лікарень. Антибіотики та резистентні бактерії потрапляють у довкілля через стічні води, фермерські господарства, фармацевтичні виробництва. У тваринництві, наприклад, понад половина ізолятів E. coli у курей у деяких країнах уже не реагує на традиційні препарати. Це впливає не лише на безпеку продуктів, а й на економіку: до 2035 року витрати на лікування резистентних інфекцій у світі можуть досягти 412 мільярдів доларів, а втрати продуктивності – понад 440 мільярдів.

Окрема частина обговорення була присвячена політиці та глобальній координації. Хоча більшість країн ухвалили національні плани протидії AMR, лише небагато з них забезпечили фінансування та реальне впровадження. Саме тому світ переходить до підходу «Єдине здоров’я», який об’єднує медицину, сільське господарство, ветеринарію, екологію та урядові інституції для спільної протидії резистентності.

За результатами вебінару експерти підсумували, що лише розробка нових антибіотиків проблему не вирішить. Потрібні системні зміни: раціональне призначення препаратів, якісна діагностика, контроль інфекцій у лікарнях, інвестиції в наукові дослідження та міжнародне партнерство. Для України, яка переживає війну та щодня бореться за життя поранених, ці кроки є критично важливими.

У межах серії вже заплановано два наступні майстер-класи.

3 грудня, 14:00–16:30 відбудеться онлайн-тренінг «Від профілактики до реагування: боротьба з резистентністю в закладах охорони здоров’я» (4 бали БПР, синхронний переклад) – про системний IPC, реагування на спалахи та культуру раціонального призначення антибіотиків. Реєстрація: тут. 

9 грудня, 14:00–16:30 пройде тренінг «Роль медсестер і медбратів у антибіотикорезистентності: від теорії до практики» (4 бали БПР, синхронний переклад), присвячений практичним інструментам IPC та роботі в клінічних ситуаціях. Реєстрація: тут.

ReAct – це одна з найвідоміших глобальних мереж, що працює з проблемою антибіотикорезистентності з 2005 року. Мережа представлена на чотирьох континентах і поєднує наукову, освітню та політичну діяльність. ReAct бере участь у формуванні глобальних політик, співпрацює з ВООЗ, урядами та провідними університетами світу, а також домінує у сфері просування інноваційних рішень для раціонального використання антибіотиків та боротьби зі стійкими інфекціями.

ZDOROVI вже кілька років посилює напрям безперервного медичного розвитку та інфекційного контролю. Понад 26 тисяч сертифікатів БПР і участь понад 2 200 лікарів у програмах підтримки демонструють системність і масштаб роботи організації. Спільний вебінар з ReAct – це частина ширшої серії освітніх заходів, покликаних розширити знання українських медиків, зміцнити їхню спроможність реагувати на виклики та інтегрувати найкращі світові практики в українську медицину.