Сімейна медицина з перешкодами: лише 36% амбулаторій Києва є доступними

За даними проекту «Моніторинг доступності закладів охорони здоров’я у Києві» лише 36% амбулаторій Києва можна назвати доступними. Так, за підрахунками Громадської правозахисної організації «Права людини» 43 заклади загальної практики-сімейної медицини є взагалі недоступними для людей з інвалідністю, а 28 – частково доступними. Всього було досліджено 112 амбулаторій.

Поняття, якими користувались спеціалісти організації: недоступні амбулаторії – мають грубі порушення норм ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», які унеможливлюють доступ до об’єкту, насамперед людям, які пересуваються на інвалідному візку; частково доступні – мають незначні порушення норм ДБН В.2.2-17:2006.

Громадською організацією також були створені індивідуальні анкети для кожного об’єкта, де відображено характеристики порушень архітектурної доступності. З огляду на зібрані дані ГПО «Права людини» звернулася до Міністерства охорони здоров’я та Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі –Департамент КМДА) з проханнями:

1. Провести перевірку по виявленню Амбулаторій загальної практики-сімейної медицини м. Києва, що надають первину медичну допомогу, які є недоступними для людей з інвалідністю.
2. Видати відповідне доручення з вимогою усунути виявлені порушення умов доступності для маломобільних груп населення до Амбулаторій в м. Києві, призначити відповідальну особу та встановити строк для усунення порушень.

У своїй відповіді заступник Міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець усі питання по доступності закладів охорони здоров’я комунальної власності м. Києва попросив адресувати до КМДА. В свою чергу, відповіді на запити ГПО «Права людини» від  Департаменту КМДА так і не надійшло (хоча минув вже не один місяць з моменту надсилання запиту).  Складається враження, що Департамент КМДА ігнорує проблеми маломобільних груп населення.

Про такого ж роду бездіяльність відомства також розповідають у інших громадських організаціях, які займаються питанням людей з інвалідністю.

Маємо надію, що мовчання Департаменту КМДА є лише прикрим непорозумінням, а не цілеспрямованою політикою адміністрації у порушуваному ГПО «Права людини» питанні.

Яка передісторія?

У 2011 році відповідно до закону України № 3612 від 07.07.2011 року «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», місто Київ стало одним із пілотних регіонів з реформування системи охорони здоров’я, а саме впровадження інституту сімейних лікарів. На 2014 рік в м. Києві було відкрито більше ста амбулаторій загальної практики-сімейної медицини. Декларованою метою реформи було фізично наблизити медичні послуг до місця проживання пацієнта.

Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини має надавати первинну медичну допомогу, а саме надання консультації,  проведення діагностики та лікування найбільш  поширених   хвороб,   травм,  отруєнь, патологічних,   фізіологічних   (під   час   вагітності)   станів, здійснення профілактичних  заходів;  направлення  відповідно  до медичних показань пацієнта,  який не потребує  екстреної  медичної допомоги, для надання йому  спеціалізованої  або високоспеціалізованої медичної   допомоги; надання невідкладної  медичної  допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного  здоров’я  пацієнта,  який  не  потребує  екстреної, спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги.

Проте впровадження реформи відбулося без достатньої організаційної підготовки,  амбулаторії сімейної медицини часто відкривалися в приміщеннях,  які не відповідають державним будівельним нормам (ДБН) для закладів охорони здоров’я щодо безперешкодного доступу до них людей з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення. Таким чином, недобросовісні чиновники створили штучні бар’єри для отримання необхідної медичної  допомоги маломобільній категорії пацієнтів.

***

Громадська правозахисна організація «Права людини» проводила моніторинг, мотивуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», Конвенцією ООН про права інвалідів, Указом Президента України  № 1228/2007 «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», Рішенням Київської міської ради № 625/1489 від 11 червня 2015 року.