Шоста річниця анексії Криму: життя в іншій реальності

Чого навчили і що проявили шість років анексії Криму? У чому наша сила та солідарність з  кримчанами? Якою має бути підтримка українських громадян, які проживають в окупації, і чи існує стратегія ...

Додано:
ua-ur

IMG-5973
Шоста річниця анексії Криму: життя в іншій реальності

Чого навчили і що проявили шість років анексії Криму? У чому наша сила та солідарність з  кримчанами? Якою має бути підтримка українських громадян, які проживають в окупації, і чи існує стратегія повернення півострова до України? Розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” програмний директор “Кримського дому” Алім Алієв, виконавча директорка ГО “Центр Громадянських Свобод” Олександра Романцова, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич та голова правління “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник.

Програмний директор “Кримського дому” Алім Алієв зупинився на змінах, які відбулися на півострові за шість років його анексії. Насамперед, увагу правозахисних організацій привертають численні порушення прав людини, в основі яких лежать глибинні соціокультурні та політичні зміни.

“Ми маємо говорити не тільки про мілітаризацію півострова зброєю та російською армією, а ще й про мілітаризацію свідомості. І це річ, яку дуже важко потім буде викорінювати. З дитячих садочків, зі шкіл, дітей вчать військово-патріотичному вихованню, як це називається в Криму. Друга річ, про яку варто говорити – це заміщення населення. З Криму виїхали за різними підрахунками від 35 до 50 тисяч мешканців Криму. До Криму в’їхали з території Російської федерації, з окупованих частин Донецької та Луганської областей за мінімальними підрахунками пів мільйона людей. І це вже третє заміщення в Криму, якщо брати останні три століття”, – зазначає Алім Алієв.

Центр Громадянських Свобод запускає нову кампанію під назвою Prisoner’s Voices – “Голоси заручників”. Це акція про людей, які не лише знаходяться в тюрмах Росії, у Криму та на території ОРДЛО, але й про майже п’ять з половиною мільйонів мешканців окупованих територій, багато з яких у будь-який момент можуть бути заарештовані.

Правозахисниця Олександра Романцова висловила стурбованість через те, що ПАРЄ прийняло резолюцію без жодної згадки щодо порушень Росією прав людини в Криму та щодо окупації півострова.

Серед причин такої поведінки ПАРЄ Олександра Романцова назвала певні механізми, які отримали назву так званої “ікорної дипломатії” через корупційні скандали, пов’язані з Азербайджаном. Відсутність згадки про Крим пояснюється діями російської делегації, яка змусила виключити його з первісного документа.

Голова правління “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник так само, як і багато інших кримських активістів та правозахисників, позбавлена можливості повернутися додому. Серед тенденцій останніх років, які відбуваються на півострові, вона відзначила спроби Росії знищити громадянське суспільство. Правозахисниця згадала Решата Аметова, який у 2014 році став першою цивільною жертвою окупації, і відзначила, що в цілому зміни у Криму відбуваються лише в негативний бік – від згортання прав і свобод до зростання кількості політичних в’язнів.

“Незважаючи на те, що у 2019 році ми всі раділи звільненню 11 політв’язнів, у той самий час протягом 2019 року 43 нові людини стали жертвами незаконного позбавлення волі з політичних мотивів. Тобто, Росія з одного боку відпускає, але в кілька разів більше людей вона бере за ґрати… Поки Росія контролює територію Криму, політичні в’язні будуть існувати”, – переконана Ольга Скрипник.

Серед засобів захисту прав людей у Криму з боку правозахисників з материкової частини України Ольга Скрипник відзначила документування, моніторинг протягом усіх шести років, а також передачу доказів до міжнародних судових інстанцій, наприклад, до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Ольга Скрипник також наголосила на необхідності та важливості постійного нагадування про ситуацію в Криму, про історії людей, які стали політв’язнями, про те, що Крим окупований. Вона закликала долучатися до акцій, які проводять правозахисники, журналісти, громадські організації в Києві та інших містах України і світу.

Громадський активіст Алім Алієв відзначив важливість обопільної комунікації з Кримом. Він нагадав, що є більше сотні дітей політв’язнів, для яких завжди збирається допомога у кримському правозахисному середовищі, і закликав долучатися до такої допомоги громадян України, які не живуть у Криму. Також Алім Алієв відзначив обставину, яка останнім часом викликає занепокоєння:

“Нове покоління, яке зараз формується на півострові – покоління, яке ходить до школи, де діти просто прокачуються російською пропагандою, від фальсифікації історії до неможливості нормально вивчати українську або кримськотатарську мови. І тому тут важливо працювати з цим поколінням Z“. Тобто, з тими, хто завтра прийматиме рішення на півострові, бо якщо ми цього не будемо робити, в цього покоління абсолютно не буде сентименту до України та розуміння, що таке є Україна

Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич пояснив якою має бути державна стратегія повернення Кримського пів острова:

“Ми маємо певні напрацювання, які можемо запропонувати органам державної влади. Ми також вдячні депутатам Верховної Ради за підтримку в організації парламентських слухань. Це будуть перші парламентські слухання з 2016 року, які стосуватимуться Криму, і вони називаються Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій АР Крим та міста Севастополя“. За участі експертів, правозахисних громадських організацій ми напрацювали концепцію перехідного правосуддя, яка нами подається як частина  стратегії деокупації… Перехідне правосуддя відповідає на питання, яким чином переходити від стану збройного конфлікту, від стану окупації до стану миру”.

Антон Кориневич також підтвердив наявність проблем, пов’язаних з порушенням прав людини і мілітаризації навчального процесу та заміщенням населення на півострові:

“По суті відбувається видворення з Криму проукраїнськи налаштованих, кримськотатарських активістів, українських активістів, і заміщення їх громадянам Російської Федерації. Тобто, зміна демографічної карти Криму… Також викликом є включення в Криму в правову систему Російської Федерації. Але зрештою ми віримо в український прапор над Сімферополем та Севастополем і працюємо заради цього“.

Стосовно того, чи достатньо в Києві та по всій материковій Україні робиться для підтримки кримчан на окупованому півострові, громадський активіст Алім Алієв переконаний, що недостатньо. Він нагадав, що в Криму живуть сотні тисяч проукраїнських громадян, які очікують повернення. Серед позитивних явищ він відзначив ініціативи та заходи, які відбуваються в Криму – правозахисні, юридичні, дитячі, батьківські, культурні або медійні, які виникли за останні декілька років.

Зі свого боку, правозахисниця Олександра Романцова застерегла, що не слід формувати негативне ставлення до кримчан і враховувати, що проукраїнські кримчани перебувають у складних умовах. Вона закликала постійно підтримувати комунікацію та надавати таким людям приклад, показувати, що ми віримо в те, що ми будемо разом, і пропонувати їм різні форми стратегії, демонструючи, що вони мають підтримку на всій території України.

Слухати ефір 

Джерело: Українське радіо 

 


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Конфлікт на Донбасі – не заморожений. Висновки міжнародної моніторингової місії

Програма збору коштів на отримання вищої освіти ветеранами російсько-української війни

Civil Match: як НГО з 10 країн знайшли партнерів на онлайн-події?

Опитування: Вплив пандемії на роботу громадських організацій у Східній Європі та Центральній Азії

Розпочалися зйомки фільму про українських дисидентів

У липні ІМІ зафіксував в Україні 13 випадків порушень свободи слова