Шість перспектив, як розвивати громади

Як розвиватися місцевим громадам за допомогою освіти, урбаністичних практик, соціального підприємництва, культури, громадянських медій і діалогу, міркували учасники форуму UkraineLab, що відбувся 19 – 22 квітня у Краматорську та Слов’янську.

Форум UkraineLab проходить в Україні вже втретє, але вперше приїхав на Схід України. Попередні два відбулися в Києві та Івано-Франківську. «Розвиток громад та локальні ініціативи в (пост)кризових регіонах» – така загальна тема події цього разу, на яку приїхали понад сто учасників з України, а також з Польщі, Німеччини, Великобританії і навіть Австралії.

UkraineLab – це не форум у звичному розумінні. А лабораторія, де народжуються смисли завдяки взаємодії активістів громадського сектору і культури, соціальних підприємців і представників державних інституцій. У Слов’янську та Краматорську діяло шість міні-лабораторій , які з різних перспектив працювали над темою розвитку локальних громад.

Розвиток громад через освіту

Учасники обговорювали своє розуміння освіти та її альтернативних видів, взаємодію між формальною та неформальною освітою.

На майданчику презентували онлайн-платформу WeChange – безкоштовний портал для планування та управління проектами, провели майстер-клас «Навчання партнерству як шанс для локального розвитку громади». Учасники як представники громад мали шанс оволодіти інструментом матриці компетенцій та ресурсів, усвідомити важливість створення партнерства, формування соціальних зв’язків і спільної діяльності.

Ще один майстер-клас стосувався освітнього коучінгу у вишах – присутні обмінялися досвідом створення тренінг-центрів як осередків неформальної освіти в синергії з формальною освітою. На майданчику також представили квест «Я-Громадянин» і концепцію регіону, що навчається.

Робота кластеру “Розвиток громад через освіту”

Розвиток громад через убраністичні практики та екологічний розвиток

На цьому майданчику обговорювали промислові міста, їхній розвиток та майбутнє. Ірина Склокіна з Центру Міської Історії Центрально-Східної Європи розповіла про досвід польський моно індустріальних міст, які використовують промислову спадщину як ресурс для створення культурного продукту. Проте, учасники тематичного кластера дійшли думки, що промислові міста Донбасу не готові до того, аби культура замінила індустрію. Перетворення заводів на культурні осередки здається тут чужим, адже немає звички відвідувати культурні заклади, чи то музеї, чи галереї сучасного мистецтва. Моноіндустріальним містам Донбасу потрібне не створення культурних осередків на місті колишніх індустріальних об’єктів, а така альтернатива, яку б сприйняли мешканці таких міст.

Олександра Халепа з Конгресу Активістів Культури провела воркшоп на тему «Використання викликів постіндустріальної доби для розвитку міста», а Дана Косміна з ініціативи «Пилорама» розповіла, як тактичний урбанізм може залучити мешканців до розвитку міста. Ірина Янів з львівської «Лабораторії міського простору» розповіла про те, як вирішувати конфлікти в громаді, а Богдан Вельган – як використовувати кризи для формування екологічної свідомості.

Головними висновком роботи майданчика стало спільне усвідомлення того, що роблячи щось для громади, активісти повинні завжди робити це спільно з нею. Учасники також дійшли спільного розуміння, що потрібно розвивати публічні простори, адже вони згуртовують громади.

Під час роботи тематичного кластеру з урбаністики

Культурні практики для розвитку громад

Учасники цього кластеру поєднали британський, чеський, болгарський, польський та український досвіди. Загальною рамкою обговорень на цьому майданчику була роль культури й культурних ініціатив у конфліктні часи та в (пост)конфліктних регіонах.

Окрім презентацій різнопланових культурних практик і стратегії «Культура 2025» від Олени Правило, учасники майданчика провели п’ять воркшопів для молоді Слов’янська, щоб дослідити культурні потреби мешканців міста. В результаті воркшопів молодь підготувала звернення до мера Слов’янська про створення скейт-парку, а також ідеї для нової конституції молодого покоління і тих людей, які займають управлінські посади.

В рамках цього кластеру учасники відвідали місцеву бібліотеку і поговорили про можливості державних інституцій, як-от музеї чи бібліотеки для розвитку культурних ініціатив. У результаті мапування культурних викликів та потреб громади Слов’янська учасники отримали глибше розуміння культурних та соціальних особливостей міста.

Робота майданчика про культуру в міській бібліотеці Слов’янська

Розвиток громад через соціальне підприємництво

Ця сесія мала на меті описати й обговорити ландшафт самостійної зайнятості та соціального підприємництва в Україні, Грузії, Німеччини та Великобританії, підкреслити тенденції і проблеми, що існують, а також передовий досвід в галузі соціального підприємництва.

Учасники кластеру з України, а також з Грузії, Великобританії, Швеції відвідали соціально активні підприємства слов’янська (наприклад, кав’ярню «Софія») й розробили ідеї соціальних підприємств: екологічного будинку в Грузії за зразком Хати-Майстерні в селі Бабин Івано-Франківської області; школи, де викладалися б сучасні професії, поєднану з творчою студією, та онлайн-театр.

На цьому майданчику також розробили дорожню карту розвитку соціального підприємництва в Україні і дійшли висновку, що за десять років в країні весь бізнес буде лише соціальний.

Учасники розробляють ідеї соціальних підприємств

Розвиток громад через діалог

Під час цього тематичного кластеру, що розташувався у пункті компактного проживання вимушених переселенців «Країна Вільних Людей», роботу будували на принципах діалогу. Учасники навели свій досвід діалогу та використання діалогових практик в Україні, а модератори вирішили побудувати процес роботи майданчику саме на очікуваннях учасників. Учасники формували графік та спільно погоджували кожен наступний вид діяльності.

Методи «Театру пригноблених», «Кіл відновлення», групи самодопомоги та підтримки, використання прийомів активного слухання, повернення сенсів та віддзеркалення під час комунікації склали основу для роботи майданчика.

Тематика вимушених переселенців, співпраці й партнерства з владою, допомоги людям у сірій зоні були головними темами, які пропонували для діалогу. Тут також презентували метод усної історії і показали фільм про примирення «Більше ніж прощення». Кінопоказ зібрав мешканців та активістів ГО «Країна вільних людей», військових капелани.

Опитування мешканців Слов’янська учасниками майданчика з громадянської журналістики

Розвиток громад через громадянські медіа: учасницька журналістика

Кластер, присвячений громадянській журналістиці, об’єднав учасників зі Слов’янська й тих, хто приїхав на форум UkraineLab з інших міст України та з-за кордону. Були й місцеві журналісти та редактори краматорських та слов’янських видань, а також відвідувачки гуртка журналістики при слов’янському Центрі дитячої та юнацької творчості.

Центр дитячої та юнацької творчості став темою однією зі статей, які підготували учасники кластеру. Інший журналістський матеріал, створений під час роботи майданчика, стосувався теми безпритульних тварин у Слов’янську. Фоторепортаж з притулку для собак опублікувало видання «Деловой Славянск». Третю тему означує запитання «Що у слов’янську робить вас щасливими?». Опитавши людей на вулицях міста, учасники UkraineLab виявили, що багато людей будують власну ідентичність на позитивному образі міста Слов’янська як давнього купецького міста.

Погодившись на тому, що учасницька журналістика – це інструмент інституту громадянства і кожен, хто вважає себе частиною громадянського суспільства, має використовувати можливості блогів та соцмереж, учасники розділили учасницьку і професійну журналістику: громадянські журналісти мають працювати спільно з професійними і доповнювати діяльність одні одних.

Фото Тараса Ковальчука