Щорічна доповідь Amnesty International 2016/2017 про стан прав людини у світі

Amnesty International випустила свою Річну доповідь за 2016/2017

• Існує ризик виникнення ефекту доміно, коли впливові держави відступають від своїх зобов’язань у сфері прав людини
• Саліл Шетті, очільник глобального руху Amnesty International, попереджає, що лозунг «ніколи знову» стає порожнім, оскільки держави перестають реагувати на масові жорстокі злочини
• Політики, орудуючи токсичною та негуманною риторикою «ми проти них», роблять світ ще більше розділеним і небезпечним, попереджає у своїй щорічній доповіді Amnesty International.

У доповіді «Стан прав людини в світі», проведений комплексний аналіз ситуації в галузі прав людини у світі, охоплюючи 159 країн. Amnesty International застерігає від наслідків риторики протиставлення «ми проти них», яка стоїть на порядку денному в Європі, США та в інших країнах, підживлює виступи проти прав людини і робить глобальну реакцію на масові звірства аж надто слабкою.

«2016 рік був роком, коли цинічне використання наративу «ми проти них», щоб звинуватити, посіяти ненависть і страх, досягло рівня популярності, якого не спостерігалося з 1930-х років. Занадто багато політиків відповідає на реальні економічні та безпекові виклики, використовуючи отруйні та такі, що сіють ворожнечу, маніпуляції політикою ідентичності в спробі виграти голоси» – сказав Саліл Шетті, генеральний секретар Amnesty International.

Текст розділу про Україну. Більше розділів українською буде доступно на amnesty.org.ua

«Нагнітання страху стало небезпечною силою в світових справах. Чи то Трамп, Орбан, Ердоган, або Дутерте, все більше і більше політиків протиставляють себе політичним елітам та використовують небезпечний порядок денний, який робить винними і дегуманізує цілі групи людей.

Сьогоднішня політика демонізації безсоромно поширює небезпечну ідею, що деякі люди менш важливі за інших, таким чином зневажаючи цілі групи людей. Це загрожує тим, що проявляться найтемніші сторони людської природи».

Політика демонізації лежить в основі глобальної протидії правам людини

Глибокі політичні зрушення в 2016 році розкрили потенціал риторики ненависті проявляти темну сторону людської природи. Глобальна тенденція цієї агресивної політики розбрату демонструється на прикладі отруйних висловлювань передвиборчої кампанії Дональда Трампа, але політичні лідери в різних частинах світу також будують їх майбутню владу на страху, звинуваченнях та розколі.

Ця риторика чинить все більший вплив на політику і дії людей. У 2016 році, уряди закривали очі на воєнні злочини, лобіювали угоди, які обмежують право на надання притулку, приймали закони, які порушують право на свободу вираження, підбурювали до вбивств людей, тому що ті були звинувачені у вживанні наркотиків, виправдовували тортури і масове стеження, розширили драконівські повноваження поліції.

Уряди також зробили своїми мішенями біженців і мігрантів; легку здобич для звинувачень. У Щорічній доповіді Amnesty International задокументовано, як 36 країн порушили міжнародне право, незаконно відправляючи біженців назад в країни, де їх права були в небезпеці.

Зовсім недавно президент Трамп втілив в реальність свою ксенофобну передвиборчу риторику, підписавши указ, щоб унеможливити переселення біженців до США; блокувати людей, що рятуються від конфліктів і переслідувань у таких країнах як Сирія і шукають безпечний притулок в цій країні.

Тим часом, Австралія цілеспрямовано заподіює жахливі страждання ізолюючи біженців у Науру і Манус-Айленді, ЄС пішов на незаконну і нерозсудливу угоду з Туреччиною, щоб відправити біженців назад, незважаючи на те, що це небезпечно для них. В Мексиці і США продовжують депортувати людей, що рятуються від розгулу насильства в Центральній Америці.

В Китаї, Єгипті, Ефіопії, Індії, Ірані, Таїланді і Туреччині тривав жорсткий наступ на громадянські та політичні права. У той час інші країни реалізують заходи безпеки, орієнтовані на посилення контролю, зокрема повноваження уряду, які було впроваджено внаслідок надзвичайного стану, у Франції і безпрецедентні та катастрофічні закони зі спостереження у Великобританії. Ще однією особливістю політики «залізної руки» стало посилення антифеміністської та анти-ЛГБТІК риторики; зокрема, намагання влади в Польщі обмежити права жінок, на що відповіли масовими протестами.

«Замість того, щоб боротися за права людей, занадто багато лідерів дегуманізують порядок денний для політичних цілей. Багато політиків роблять винними певні групи, щоб набрати політичні очки або відвернути увагу від своїх власних невдач в сфері забезпечення економічних і соціальних прав,» – сказав Саліл Шетті.

«У 2016 році ці самі небезпечні форми дегуманізації стали домінуючою силою в глобальній політиці. Межі, які були прийняті, змістилися. Політики безсоромно і активно легітимізують риторику ненависті засновану на ідентичності людей: мізогінія, расизм і гомофобія.

«Головною мішенню були біженці і, якщо так буде тривати в 2017 році, інші теж потраплять під приціл. Наслідки цього призведуть до збільшення кількості атак на основі раси, статі, національності і релігії. Коли ми перестаємо бачити один в одному людей з такими ж правами, ми рухаємося у безодню».

Світ закриває очі на масові звірства

Amnesty International попереджає, що у 2017 році нинішні кризи поглибляться через відсутність лідерів, що підіймають питання прав людини, на хаотичній світовій арені. Політика «ми проти них», набираючи оберти на міжнародному рівні, змінює багатосторонній світовий порядок на агресивний і конфронтаційний.

“Коли світовим лідерам бракує політичної волі тиснути на інші держави, що порушують права людини, базові принципи – від відповідальності за масові звірства до права на притулок – опиняються під загрозою”, сказав Саліл Шетті.

«Навіть держави, які колись лідирували у питаннях захисту прав людини, зараз зосереджені на їх обмеженні. Чим більше країн відступають від зобов’язань щодо основних прав людини, тим більше ми ризикуємо зіткнутися з ефектом доміно серед лідерів, які, осмілівши, припинять підтримувати захист прав людини».

Світ зіткнувся з великим списком критичних ситуацій, у яких бракує політичної волі для їх вирішення: Сирія, Ємен, Лівія, Афганістан, Центральна Америка, Центрально-Африканська Республіка, Бурунді, Ірак, Південний Судан і Судан. У Щорічній доповіді Amnesty International задокументовано воєнні злочини, скоєні щонайменше в 23 країнах в 2016 році.

Незважаючи на ці проблеми, міжнародна байдужість до воєнних злочинів стала нормою; Рада Безпеки ООН залишається паралізованою суперництвом між її постійними членами.

«На початку 2017 року багато з найпотужніших в світі держав починають переслідувати вузькі національні інтереси, нехтуючи міжнародним співробітництвом. Це ризик становлення хаотичного і небезпечного світу,» – сказав Саліл Шетті.

«Новий світовий порядок, де права людини зображуються як бар’єр для національних інтересів, дозволить злочинам дійти до надзвичайно небезпечного рівня, залишивши двері відчиненими для зловживань.

«Міжнародне співтовариство вже відповіло мовчанням на незліченні звірства у 2016 році: живий потік жаху з Алеппо, тисячі людей, убитих поліцією у Філіппінах у «війні з наркотиками», застосування хімічної зброї та спалення сотень сіл в Дарфурі. У 2017 постане велике питання, як далеко світ дозволить зайти звірствам, перш ніж почати щось робити».

Хто стане на захист прав людини?

Amnesty International закликає людей по всьому світу протистояти цинічним спробам наступу на права людини що здійснюються під прикриттям примарної перспективи процвітання і безпеки.

У доповіді підкреслюється, що глобальна солідарність і громадянська підтримка будуть особливо важливими, щоб підтримати тих, хто захищає права людини, які часто розцінюються урядами як загроза економічному розвитку, безпеці або іншим цінностям.

У Річній доповіді Amnesty International задокументовані вбивства людей, що мирно відстоювали права людини, у 22 країнах у 2016 році, Серед них є ті, які виступали на захист економічних інтересів, захист меншин і невеликих громад, виступали за права жінок та ЛГБТІК. Вбивство відомого місцевого лідера і правозахисника Берти Касерес в Гондурасі 3 березня 2016 стало страшним повідомленням для активістів, але ніхто не був притягнутий до відповідальності.

«Ми не можемо просто пасивно покладатися на уряди, щоб захистити права людини, ми – люди – самі маємо діяти. Коли політики в усьому світі дедалі більше демонізують цілі групи людей, необхідність для всіх нас захистити базові цінності людської гідності та рівності стає як ніколи очевидною» – сказав Саліл Шетті.

“Кожна людина має вимагати від урядів застосувати всю доступну владу та вплив задля припинення порушень прав людини. В темні часи люди могли щось змінити лише ставши пліч-о-пліч на захист своїх переконань, чи йдеться про активістів за громадянські права у США, чи про активістів, що виступали проти апартеїду у Південній Африці, або про рухи за права жінок та ЛГБТІК в усьому світі. Ми всі маємо згуртуватися проти цих викликів зараз”.

Amnesty International — всесвітній рух, що об’єднує понад 7 мільйонів людей із більш ніж 150 країн і регіонів, які виступають за припинення грубих порушень прав людини. Amnesty International прагне забезпечити кожній людині можливість користуватися всіма правами, проголошеними у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних документах.