Що змінилося в процесі надання адміністративних послуг у громадах Слобожанщини в умовах воєнного стану?

За час воєнних дій у деокупованих та прифронтових громадах з’явилися потреби в нових послугах, яких не було в переліку до війни. Про те, як змінилася робота Центрів надання адміністративних послуг (далі — ЦНАП) Слобожанщини, з якими викликами вони стикаються та на які проблеми варто звернути увагу, а також як відбувається впровадження положень Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі — ЗАП) до сфери надання адмінпослуг, говорили учасники експертної онлайн-дискусії в Харківському пресклубі 27 березня.

«Це повномасштабне вторгнення показало, що навіть в умовах такої небезпеки сфера надання адміністративних послуг вкрай важлива для людей», — зазначила Вікторія Китайгородська, директор Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, розповідаючи про особливості роботи ЦНАП у місті Харків.

Місто зіткнулося з наслідками вимушеного переселення й вже з літа 2022 року в ЦНАП запровадили послуги щодо реєстрації повідомлень від власників житла про безоплатне розміщення ВПО для отримання компенсації.

Пріоритетними відвідувачами харківських ЦНАП стали Захисники й Захисниці, які отримують послуги без попередньої реєстрації й поза чергою. Велика увага приділяється й учасникам бойових дій, інвалідам внаслідок війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам родин загиблих Захисників і Захисниць — для цієї категорії в ЦНАП працює «Адмінсервіс “Ветеран”».

Близько 150 тисяч мешканців Харкова залишилися на сьогодні без даху, близько 7 тисяч домівок внесені до реєстру пошкодженого майна. Тому в ЦНАП запровадили таку послугу, як реєстрація інформаційного повідомлення щодо пошкодженого майна, а також реєстрація заяви на отримання компенсації завдяки електронній послузі єВідновлення.

Окрім запровадження нових, поступово відновили надання в ЦНАП всіх послуг, які надавалися в довоєнний період. За словами пані Вікторії, всі найбільш затребувані послуги на сьогодні в місті надаються — це й реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання, актуалізація даних у реєстрі територіальної громади, видача витягів з державних реєстрів, оформлення посвідчення водія, реєстрація бізнесу.

«Хоча до повномасштабної війни штатна чисельність адміністраторів складала 210 осіб, зараз ми працюємо в кількості 78 адміністраторів. Навантаження значно збільшилося, але ми з цим справляємося. Ми щодня моніторимо стан електронної черги, для нас у пріоритеті надання допомоги тим, хто постраждав, чиє майно знищено, і люди це відчувають», — зазначила Вікторія Китайгородська.

З тим, що керівництво та адміністратори ЦНАП Слобожанщини щоденно вчиняють подвиг, працюючи в надскладних умовах, погоджується Олег Конотопцев, доцент кафедри публічного управління та державної служби Інституту державного управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кандидат наук з державного управління, експерт Мережі UPLAN.

Влітку 2023 року пан Олег дослідив, як дотримуються вимог законодавства України щодо організації надання адмінпослуг у територіальних громадах, які є районними центрами Східної України, крім тих, що перебували в тимчасовій окупації або знаходилися безпосередньо в зоні бойових дій.

За його словами, була виявлена низка вимог, яких на сьогодні не дотримуються. І хоча вони не є критичними, проте залишаються законними вимогами, які не скасували попри повномасштабну війну, а отже потребують виконання.

Зокрема чинний Закон «Про адміністративні послуги» передбачає, що мінімум раз на тиждень у ЦНАП повинен відбуватися прийом відвідувачів до 20:00 — дуже мало хто на Сході України це робить. Також прийом має здійснюватися не менше 6 днів на тиждень, — цієї вимоги дотримуються трохи більше, але більшість не виконує. Для всіх адміністративних послуг, які надаються в ЦНАП, час прийому відвідувачів має бути однаковий — однак і тут є певні особливості.

Експерт також відзначив кілька моментів, які не передбачені Законом, проте над якими варто замислитися. По-перше, коли всюди написано, що ЦНАП працюють до 17:00, у п’ятницю до 15:45, не зазначено, що за пів години до настання цього часу починається робота з документами й прийом не здійснюється. Тож варто зазначати фактичні години прийому відвідувачів, саме це важливо знати людям. По-друге, зважаючи на кількість тривог, які унеможливлюють здійснення прийому, пан Олег запропонував поміркувати над облаштуванням віддаленого робочого місця адміністратора в метрополітені, а в перспективі — підземного ЦНАП у Харкові, на кшталт підземної школи.

«Хоча в цілому, мені здається, всі ці недоліки непринципові, і порівняно з тим, що харківські ЦНАП зробили за останні 2 роки — це просто дрібниці», — зазначив Олег Конотопцев.

Працюючи в надскладних умовах, ЦНАП ще зіткнулися з тим, що 15 грудня 2023 року набув чинності Закон «Про адміністративну процедуру». За словами Ірини Бойко, доцентки кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експертки Мережі UPLAN, ЗАП — це про євроінтеграцію, про те, що українці й Україна приймають правила, які прийнятні для європейської спільноти. І це правила, що визначають характер відносин між владою й особою, і першочергово вони застосовуються у сфері надання адміністративних послуг.

Одна з революційних змін, яка стосується діяльності ЦНАП, — не можна відмовляти особі в прийнятті й реєстрації заяви, навіть якщо вона подала не всі документи. Ще треба знати, що орган влади самостійно витребує ті документи й відомості, які може витребувати, не покладає цей обов’язок на особу.

«Виконання ЗАП моніторить Європейський Союз, його впровадження в нашу правову систему є однією з умов для отримання допомоги в розмірі 50 млрд євро. Тому на колегах із ЦНАП дуже велика й відповідальна місія — крім того, що вони є місточком між владою й особою, вони ще й показують, що ми живемо по європейських стандартах», — зазначила пані Ірина.

Також експертка нагадала, що вже декілька років на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроєкт «Про адміністративний збір» (№ 4380) і його ухвалення дуже на часі, якраз в умовах воєнного стану, адже встановлення помірної плати за відповідні адмінпослуги дозволить підтримати рівень їхнього надання та самі ЦНАП.

До дискусії долучилася й Марина Петришина, доцентка кафедри державного будівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експертка Мережі UPLAN. Одним із найбільш проблемних моментів вона також назвала режим роботи ЦНАП й запропонувала подумати, як надати більшу можливість громадянам отримувати послуги в зручний для них час, звісно з урахуванням реалій.

Серед позитивних моментів пані Марина згадала можливість отримувати низку послуг онлайн, хоча й не всі вміють це робити або просто не знають про неї. Тому можна було б активізувати роботу з інформування в цьому напрямку.

«Ми бачимо результат, проведена серйозна робота, вона триває кожного дня. У цілому можна позитивно оцінити роботу ЦНАП Слобожанщини, навіть з урахуванням певних питань недотримання норм чинного законодавства, але вони можуть бути пояснені», — зауважила експертка.

Запис трансляції експертної дискусії можна подивитися за посиланням.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Фондом Місцевої Демократії та Харківським пресклубом за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.