Що таке «гендерна оптика» і навіщо вона потрібна тим, хто займається проєктним менеджментом

Волинські активістки та активісти вчилися планувати свої проєкти з урахуванням гендерного підходу. Допомагала їм в цьому докторка політичних наук Оксана Ярош під час тренінгу організованого Волинським Інститутом Права в рамках проєкту «Посилення адвокаційних спроможностей громадського сектору Волині для запровадження сталих демократичних принципів формування та реалізації місцевої політики», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

«Уся діяльність громадського сектору пов’язана з людьми, тож треба включати «гендерну оптику». Тому, коли ми складаємо якийсь план діяльності, коли ми придумаємо якусь проєктну ініціативу, ми повинні подивитися на ціль, цільові групи і враховувати їхні інтереси, стать, вік, місце проживання, потреби. Це все є і гендерний підхід», – каже тренерка Оксана Ярош.

Також, наголошує експертка, потрібно послуговуватися і правилом «нічого про нас без нас». Зокрема, люди які не відчули проблему – не можуть знати, як з нею жити.

«Були періоди, коли в Верховній Раді з 450 нардепів було 300 чоловіків, 300 киян і 300 мільйонерів. І ці люди приймали закони про прожиткові мінімуми. Це якраз є і про інклюзію, і про гендерний підхід. Люди, які приймають закон, який обов’язковий для всіх громадян, приймають рішення, керуючись власним розумінням якихось проблем, і часто цього розуміння в них немає», – пояснює Оксана Ярош.

Вона наголошує, що і громадські організації під час розробки чи втілення своїх проєктів повинні включати до прийняття рішення тих людей, заради яких вони це роблять: «Тобто, якщо у нас є внутрішньо переміщені особи, значить, вони мають бути і на етапі проєктування, реалізації рішення, їх треба питати, що робити. Або якщо для молоді складатимуть молодіжні програми розвитку люди пенсійного віку? І що це будуть за програми? Комсомол».

Також під час навчання зачепили і тему стереотипів, які існують довкола теми. Зокрема про те, що гендерний підхід – це тільки про стать. І, як зауважила експертка, така проблема існує і в самому громадському секторі: «За моїми спостереженнями, громадський сектор менш включений в тему. Так, є якась «бульбашка», яка займається гендерною тематикою, але вона мало перетинається з тією «бульбашкою», де живуть інші громадські організації».

У той же час, на думку Оксани Ярош, в державному секторі не все так погано в цьому питанні, як багато хто вважає: «Я працюю з державними службовцями. Вони глибше занурені в цю тему, бо постійно мають якісь навчання, курси з підвищення кваліфікації  і тому часто більше розуміють». 

Навчання організоване Волинським Інститутом Права в рамках проєкту «Посилення адвокаційних спроможностей громадського сектору Волині для запровадження сталих демократичних принципів формування та реалізації місцевої політики», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).